Що таке імпічмент?
Імпічмент – передбачена Конституцією США процедура відсторонення від влади високопоставлених державних чиновників, звинувачених у серйозних правопорушеннях. На практиці 15 з 19 випадків стосувалися імпічменту федеральних суддів.
Якщо у скоєнні злочину підозрюють президента США, то для того, аби відправити його під суд, необхідно спершу усунути його від влади, якщо, звичайно, на те є підстави.
Почати процедуру імпічменту може тільки Палата представників Конгресу США і тільки за рекомендацією юридичного комітету.
Для затвердження статей про імпічмент (у кожній статті висуваються звинувачення проти президента) необхідно мати більшість голосів членів Палати представників. Потім процес переходить у Сенат, де буде проходити судовий розгляд, під головуванням головного судді Верховного суду США.
Нарешті, і, що особливо важливо, Сенату потрібно дві третини голосів, аби засудити президента. Засудження, а потім відсторонення президента від посади відкриває шлях до влади віце-президентові США.
Варто зазначити, що дві третини Сенату – 67 голосів – це досить багато, вони майже ніколи не набираються з будь-якого із звинувачень, адже в Сенаті завжди є прихильники президента. Автори Конституції не надали Конгресу можливості відсторонити від влади демократично обраного президента.
Як зазначає видання Vox, імпічмент – це «політичний процес, який вибудовується політичними діячами на ходу і рідко використовується в американській історії». Тому що «немає жодних складних правил, процедури або кодексу законів і прецедентного права, якими можна було б керуватися при імплементації імпічменту».
За що насправді президента можуть притягнути до відповідальності?
У статті 2-й розділі 4 Конституції США йдеться, що “президент, віце-президент і всі державні службовці Сполучених Штатів Америки повинні бути відсторонені від посади в порядку імпічменту і засуджені за зраду, хабарництво або інші серйозні злочини і проступки”.
Конституція визначає два конкретних злочину для процедури імпічменту – державну зраду і хабарництво. Також є і більш розпливчасте формулювання – “інші тяжкі злочини і проступки”. Саме остання категорія завжди була предметом численних дебатів в історії США.
Більш розпливчаста категорія «тяжких злочинів і проступків» трактувалася як такий собі універсальний засіб або для злочинної діяльності, або для того, що Конгрес вважає кричущим зловживанням службовим становищем.
У 1868 році президента Ендрю Джонсона притягли до відповідальності за звільнення одного із секретарів свого кабінету із порушенням закону, прийнятого Конгресом, а також за образу Конгресу.
У 1974 році Річарда Ніксона притягли до відповідальності за перешкоджання правосуддю і зловживання владою, але він подав у відставку, не чекаючи рішення Конгресу. А в 1998 році Білла Клінтона притягли до відповідальності за лжесвідчення під присягою (він заперечував сексуальний зв’язок із практиканткою Білого дому Монікою Левінські) і перешкоджання правосуддю. Ні Джонсон, ні Клінтон у результаті не втратили посади, оскільки за їхню відставку проголосувало менше двох третин сенаторів.
Як проходить процес імпічменту в Сенаті?
Дії в Палаті, пов’язані із процедурою імпічменту, дуже схожі на голосування щодо якогось законопроєкту чи постанови, в Сенаті ситуація зовсім інша – тому що Сенат проводить у себе суд, що буває досить рідко.
У цьому процесі Палата представників виступає як прокурор, призначаючи від себе кількох представників на захист своєї позиції в Сенаті. Адвокати президента – це команда захисту – президент не повинен з’являтися на процесі одноосібно й історично такого не було. Головний суддя Верховного суду США головує і несе відповідальність за прийняття процесуальних рішень у ході судового розгляду – проте Сенат може голосувати за скасування рішень.
Крім того, що сенатори фактично є присяжними, які приймають рішення – виправдати чи засудити, вони також вирішують, як буде проходити процес.
Судовий процес у справі про імпічмент Джонсона виглядав багато в чому як справжнє випробування. Були викликані свідки, дані свідчення під присягою і надані докази. Результат дійсно був на волосині. В кінці сенатори повинні були проголосувати за статті звинувачення. Голосування двома третинами по кожній статті вирішило б долю Джонсона і він позбувся б посади. Проте республіканці в Сенаті не дали належної кількості голосів “, так що він був виправданий і залишився на своїй посаді.
Судовий розгляд у справі про імпічмент Клінтона був чимось на кшталт жарту. Усім було зрозуміло, що республіканці навіть не наблизяться до двох третин необхідних голосів для засудження Клінтона, оскільки президент на той час був дуже популярним. У процесі над Клінтоном Сенат прийняв рішення про кінцеву дату завершення процесу, чи дозволити прокурорам Палати допитувати свідків (Палата хотіла допитати 15 осіб, Сенат дозволив лише трьох), і чи слухати свідчення наживо (вони вирішили не робити цього).
Сенатори можуть приймати ці рішення або шляхом повної згоди, або шляхом голосування за пропозицією, висунутою керівництвом Сенату.
Що буде, якщо президента все ж відсторонять від влади?
У такому випадку повноваження голови держави переходять до віце-президента. Якщо Трампа все ж відсторонять від влади, то новим президентом стане Майкл Пенс, який залишатиметься при владі до 2021 року.
Цілком імовірно, що він буде знову висуватися на виборах президента. Подібна ситуація була у 1974 році, коли під загрозою імпічменту подав у відставку президент Річард Ніксон. Тоді його місце зайняв віце-президент Джеральд Форд, який допрацював термін до кінця і потім висунув свою кандидатуру на пост президента США. Та все ж він зазнав поразки від демократа Джиммі Картера.
