На тлі можливого вторгнення Росії один із найбільших викликів, з яким можуть зіткнутися українці, – шатдаун інтернету. За таких умов люди фактично втрачають звичну можливість зв’язку з близькими, не кажучи вже про масштабніші проблеми – з економікою, транспортом та іншими сферами повсякденного життя, які зазнають змін. 

Вимкнення мережі, на жаль, не поодинока практика в різних державах світу. За даними групи NetBlocks, яка відстежує свободу інтернету, з 2019 року щонайменше 35 країн хоча б раз обмежували доступ до інтернету чи соціальних мереж. Шатдауни практикуються в період виборів у країнах Африки (з останнього – в Уганді). Неодноразово вони траплялися під час різноманітних протестів у Росії та Білорусі. Під час Єгипетської революції в 2011 році уряд країни наказав чотирьом національним постачальникам інтернет-послуг вимкнути систему доменних імен (DNS) і змінити протокол прикордонного шлюзу на своїх серверах. Це унеможливило будь-який інтернет-трафік як всередині країни, так і назовні. 

ЧИТАЙТЕ ТАКОЖ: Вже божеволію від новин про ймовірне вторгнення Росії. Як впоратися з тривожністю?

Як зазначає видання BBC Science Focus Magazine, Велика Британія має юридичні повноваження зробити те ж саме у разі національної кризи, але досі цього ніколи не використовували. А якби США з якоїсь причини наказали Microsoft, Apple, Facebook і Google вимкнути свої сервери, для більшості з нас це означало б повноцінний шатдаун інтернету. 

За словами консультанта з цифрових технологій Віталія Мороза, міжнародна коаліція #KeepItOn щороку фіксує щонайменше 60 випадків шатдаунів у всьому світі й проводить постійну кампанію, щоб люди у всіх куточках світу мали безперешкодний доступ до інтернету.

«Переважно недемократичні уряди мають різні причини обмежувати доступ до мережі, – міркує експерт. – В одних випадках – це спроба втрутитися в результати виборів, в інших – намагання військових вчинити державний переворот». В обох ситуаціях йдеться про те, хто контролює наратив. Тому коли певні політичні сили відчувають загрозу втратити владу, вони вчиняють тиск на інтернет. 

Відключення інтернету в різних країнах – насамперед політичне питання 

Консультант із цифрових технологій Віталій Мороз переконаний, що перебої з інтернетом можуть бути наслідком багатьох різних факторів.

«Це і природні лиха (землетруси, цунамі, пожежі), і техногенні катастрофи (пожежі в датацентрах, як це cталося з великим європейським хостинг-провайдером OVH, чи авіаудари по інфраструктурі, як це було в Ємені). Також це може бути наслідком відключення кореневих серверів DNS, без яких маршрутизація в інтернеті (переведення DNS сайтів в IP-адреси та навпаки) була б неможливою. Цих серверів усього 13, але більшість з них розташовані у США, тому переживати за їхню безпеку не варто».

На думку експерта, відключення інтернету може бути наслідком свідомих дій уряду, що переважно контролює інфраструктуру мережі в багатьох країнах – так було в Білорусі та Казахстані, де влада намагалася придушити масові протести. Однак згодом інтернет повертали. «Адже не лише протестувальники його використовують, але й сам уряд», – додає Віталій Мороз.

Крім того, будь-яка країна світу має національний інтернет, що підключений до глобального. «Тобто весь інтернет в Україну входить через кабелі (канали), проведені з країн-сусідів – Польщі, Румунії, Угорщини, Росії тощо, – додає експерт. – Канал, що веде з Німеччини до України, забезпечує умовних 40–50% інтернету – якщо з ним щось станеться, проблеми відчує орієнтовно половина населення».  

За словами фахівця з комп’ютерних технологій, автора нон-фікшну для підлітків «Коротка історія технологій, або Як зрозуміти свій ґаджет» Андрія Тужикова, можливість відключення інтернету в сучасному світі – це радше не технологічне питання, а політичне.

«Для того, щоб цілком відключити комунікації, має бути повний контроль над ними, – переконаний експерт. – В Україні, на щастя, всі телекомунікації не належать державі чи вузькій афілійованій групі осіб. Навіть під час Євромайдану не було проблем з мережею, хоча більшість дій координувались саме там». 

Єдиної кнопки, щоб вимкнути інтернет у всьому світі, немає

На думку консультанта з цифрових технологій Віталія Мороза, повне відключення інтернету в деяких країнах можливе. Передусім у тих, які контролювали всі етапи розвитку національного інтернету ще 30–40 років тому (як-от Китай, Білорусь).

«Сьогодні інтернет у них централізований, – додає експерт. – Наприклад, у Білорусі практично весь трафік роздає монополіст – національний провайдер «Белтелеком», в якого менші провайдери купують свою частину трафіку. В будь-який момент, як це було під час протестів 2020 року, одним наказом кардинально обмежували пропускну здатність мереж, і таким чином користуватися інтернетом було практично неможливо». 

З найсвіжіших прикладів – шатдаун у Казахстані під час масових протестів у січні 2022 року. Протягом п’яти днів мешканці країни залишалися практично без зв’язку, а деякі міста – таки повністю. В історії держави це стало першим подібним випадком. Але оскільки всі комунікації перебувають в руках керівництва країни, то і цілком легальним. Фахівець з комп’ютерних технологій Андрій Тужиков наголошує, що такі ситуації – типова реакція політичних сил під час заворушень. 

Експерт додає, що є концепція Internet kill switch. «Це набір заходів, які необхідні, щоб вимкнути інтернет, – додає ІТ-фахівець. – Насправді ніякого вимикача не існує, інтернет працює інакше, і навіть Казахстан та Єгипет не змогли б на всі 100% відключити доступ у всій країні. Структура інтернету радше горизонтальна, ніж ієрархічна. Якщо якась частина мережі зникла (наприклад, провайдера змусили припинити надавати послугу) – решта працюють в обхід». 

Крім того, інтернет має більше фізичних способів функціонувати. «Це не газопровід, де з перекриттям крану всій країні стає холодно, – запевняє експерт. – Є і провідне підключення, і безпровідне (наприклад, мобільний інтернет), і супутникове (StarLink Ілона Маска)».

Зважаючи на те, що в Україні інтернет значно більш децентралізований, ніж у тій самій Білорусі, й немає однієї центральної точки входу, то, на думку Віталія Мороза, з повним відключенням буде складніше. 

Що робити, якщо в Україні відключать інтернет?

У разі шатдауну можна покладатися на комунікацію через аналогові системи зв’язку – рації чи передавати інформацію через флешки. «Також зараз набувають популярності технології децентралізації – пірингові мережі, – додає Віталій Мороз, – де користувачі отримують доступ до контенту не через сервери (під час відключення доступу до серверів немає), а через один одного з розподіленого кешу. Прикладом такої мережі є новий браузер CENO з Канади – він наразі доступний для користувачів Android й локалізований українською мовою». 

Також можна використовувати спеціальні месенджери, які працюють без інтернету чи стільникового зв’язку. Як-от: Bridgefy або Briar, які передають інформацію за допомогою Bluetooth. Але для того, щоб вони працювали, аналогічні застосунки мають бути встановлені не лише на вашому телефоні, але й ґаджеті того, з ким ви хочете комунікувати. 

ЧИТАЙТЕ ТАКОЖ: Якщо завтра війна. Що покласти в тривожну валізу – список речей

Проте найголовніша порада – стежити за тим, щоб усі електронні пристрої були добре зарядженими, а також мати з собою павербанки й додаткові батарейки. 

Щодо можливого шатдауну інтернету в Україні ІТ-фахівець Андрій Тужиков радить на панікувати. На його думку, малоймовірно, що таке може статися по всій території нашої держави, а навіть якщо й так, то завжди лишаються «чорні ходи». «Це зумовлено різними дефектами, – говорить експерт, – багами у мережевому обладнанні та софті. Навіть 0,01%, який залишиться, вистачить, щоб налаштувати VPN, проксі та дати доступ до решти світу. В Україні багато активних та свідомих ІТ-шників, які про це подбають. Але, зрозуміло, що тут не йдеться про безлімітний трафік ТіkТоkів. Доступ у цьому випадку буде значно обмеженіший».

Як вплине шатдаун інтернету на життя українців?

У сучасному світі життя без інтернету уявити, мабуть, неможливо. Мережа міцно заполонила всі аспекти людського існування. Це і робота, і відпочинок, і спілкування. «Відключення інтернету зупиняє практично усе, – переконаний Віталій Мороз, – фінансові операції, роботу всіх установ, транспорт. Від інтернету зараз залежить й інша критична інфраструктура – атомні електростанції, аеропорти, залізниця. Тому краще, аби такі сценарії не реалізовувалися».

Його підтримує фахівець із комп’ютерних технологій Андрій Тужиков. Експерт запевняє, що навіть часткове відключення інтернету в Україні стане проблемою.

«Сьогодні більшість сфер цифровізовані та зав’язані на тому, що інтернет не буде відключатися, – міркує ІТ-фахівець. – Зокрема, без нього не працюватимуть онлайн-банкінг та платіжні системи, тож доведеться користуватися готівкою. Нову зняти навряд чи вийде, бо банкомати також підключені до інтернету. Лише цей маленький нюанс «розхитає» економіку країни, не кажучи вже про те, що більшість товарів і послуг ми замовляємо онлайн, замість документів маємо «Дію» тощо». Суттєво постраждає й ІТ-сектор, оскільки основна частина замовників з-за кордону, і працювати з ними буде нереально. 

Водночас усі ці труднощі менш важливі порівняно з відсутністю можливості поспілкуватися з рідними і впевнитися, що у разі повномасштабного розгортання війни вони в безпеці. Нехай нікому з нас не доведеться опинитися в такій ситуації.