Через складну ситуацію з COVID-19 Кабінет Міністрів України посилив карантинні обмеження з 8 по 24 січня 2021 року. У цей період в Україні діятиме «червона» зона, а сам карантин подовжено до 28 лютого у режимі «помаранчевої» зони.

Explainer розповідає, які обмеження посилять, а які введуть додатково і чому жорсткий локдаун необхідний.

Що заборонено під час січневого локдауну:

  • робота кафе, ресторанів і барів, крім доставки й замовлень на винос;
  • робота магазинів непродовльчих товарів – лише на доставку;
  • робота кінотеатрів, фітнесклубів, спортзалів, театрів, ТРЦ, крім випадків, коли там дозволено торгівлю лише продуктами харчування, ліками, ветеринарними препаратами, товарами особистої гігієни та побутової хімії;
  • усі заклади освіти – на канікулах з 25 грудня по 11 січня, а з 11 до 24 січня учні навчатимуться дистанційно;
  • розважальні, спортивні, культурні та інші масові заходи;
  • спортивні заходи (дозволено лише професійні, але без глядачів);
  • різдвяні ярмарки (встановлення різдяних ялинок у містах – дозволено, але без зон розваг);
  • державні й комунальні заклади перейдуть на дистанційну роботу;
  • працівникам приватної сфери теж рекомендують перейти на дистанційну роботу.

Що й надалі працюватиме:

  • громадський транспорт з обмеженнями «помаранчевої» зони;
  • міжміське й міжнародне автомобільне, залізничне й авіасполучення;
  • продуктові магазини;
  • аптеки;
  • банки;
  • поштові оператори;
  • готелі;
  • робота салонів краси й перукарень – виключно за попереднім записом і без очікування всередині;
  • технічне обслуговування й ремонт авто;
  • робота АЗС, але без зон харчування.

Чому обрано саме ці дати для локдауну?

У МОЗ очікують, що після новорічних свят в Україні буде новий спалах коронавірусу. За словами очільника МОЗ Максима Степанова, це і стало однією з причин введення жорсткого локдауну.

Також міністр нагадав, що з кінця січня розпочнеться сезонне зростання кількості хворих на грип, що створить додаткове навантаження на медичну систему.

“Всі ці чинники привели нас до того, щоб з 8 по 24 січня ввести додаткові посилені карантинні заходи”, – заявив Степанов.

Що таке локдаун?

Це жорстка форма карантину, що обмежує вільне пересування у країні та за її межами. Під час локдауну працювати можуть лише організації та заклади, що надають основні послуги. Зокрема, під час локдауну можуть закривати кордони, вводити комендантську годину, скасовувати міжнародне та міжміське транспортне сполучення, закривати заклади освіти, заклади громадського харчування і розваг тощо.

В Україні реалізується пом’якшений варіант локдауну – кордони не закриватимуть, а транспорт продовжуватиме працювати у звичайному режимі.

Чому Україні потрібен повний локдаун?

З початком осені в Україні кількість хворих на коронавірус значно зросла. Якщо на початку серпня фіксували трохи більше 1 тис. випадків на день, то станом на кінець листопада їхня кількість збільшилась до 16 тисяч.

Доктор фізико-математичних наук, експерт з COVID-19 Семен Єсилевський переконує, що локдаун (жорсткий загальнонаціональний карантин) – це практично єдиний дієвий метод, який допоможе контролювати рівень захворюваності.

Він порівняв різні сценарії боротьби з вірусом, які використовували різні країни світу, та вважає, що саме жорсткий карантин може допомогти Україні зменшити кількість хворих.

ЧИТАЙТЕ ТАКОЖ: Чому повний локдаун ефективніший за карантин вихідного дня?

Порівнюючи досвід різних країн, Семен Єсилевський переконує, що локдаун поки лишається найбільш дієвим варіантом у боротьбі з коронавірусом для більшості країн. 

На його думку, в Україні вже давно потрібно було ввести більш жорсткий карантин – заборонити проведення масових заходів і закрити розважальні заклади, заклади громадського харчування та ввести обмеження на кількість відвідувачів магазинів та пасажирів громадського транспорту.

При цьому науковець вважає, що, якщо в Україні не ввести жорсткий локдаун, то, найімовірніше, вона буде рухатися за так званим бразильським сценарієм, коли бездіяльність чи імітація введення каратину призведуть до неконтрольованої кількості хворих.

Що кажуть вчені про ефективність локдаунів?

Після того, як перша хвиля коронавірусу минула, епідеміологи спробували виміряти, наскільки ефективними є локдауни.

За підрахунками авторів найпопулярнішої системи локдаунів з британського Імперського коледжу Лондона, у середньому мобільність населення в різних країнах знизилась на 60% та більше.  

Проте згодом з’ясувалось, що оцінювати ефективність за допомогою лише мобільності не варто: у різних країнах обмежувальні заходи вводились комплексно, через що важко визначити, який з них був найбільш ефективним.

Однак наразі вчені намагаються впоратися з такою невизначеністю й детально вивчають усі відмінності обмежувальних заходів у різних країнах світу, порівнюючи їх зі зміною рівня захворюваності.

В авторитетному медичному журналі The Lancet вийшло велике дослідження, яке стало результатом роботи вчених з групи UNCOVER (Usher Network for COVID-19 Evidence Reviews). Вони детально вивчили карантинні обмеження, які вводились навесні у 131 країні світу.

Вчені визначили кореляцію окремих обмежувальних заходів з динамікою захворюваності, зібраної за єдиною методикою британським Центром з математичного моделювання інфекційних захворювань. Зібрані дані допомогли розібратися, які обмежувальні заходи є найбільш ефективними, коли їхня дія починає проявлятися, та що відбувається після їхньої відміни.

За даними дослідження, локдан, який передбачає часткову заборону залишати домівку, є найбільш швидким методом у боротьбі з коронавірусом, проте не найефективнішим. За інформацією вчених, обмеження діють не відразу, а ефект стає помітним лише через деякий час. При цьому ефект від локдауну можна помітити уже за два тижні, тоді як ефект від заборони масових заходів – лише через 28 днів. Автори переконують, що, крім локдауну, більше немає обмежувальних заходів, які б показали свій ефект раніше, ніж за 20 днів.

Якщо обмеження вводяться окремо одне від одного, тоді їхня ефективність є меншою. А найкращий результат показують обмеження, які вводяться першими.

Найбільш дієвими методами є заборона на проведення масових заходів, зібрань понад 10 людей та закриття шкіл, барів і ресторанів. 

Заборона проводити масові заходи з кількістю учасників понад 100 людей дає позитивний результат на 28 день після її ведення, швидкість поширення вірусу знижується на 24%. А за умови, що ця заборона вводиться не першою – на 20%.

Закриття шкіл допомагає зменшити швидкість поширення вірусу на 15%, закриття підприємств і перехід на віддалену роботу – на 13%. На думку авторів дослідження, такі результати з’являються, оскільки місця, де зустрічається велика кількість людей, закриті.

Заборона виходити з дому зменшує швидкість поширення вірусу лише на 11%. Такий результат пов’язують з тим, що, виходячи з дому в умовах епідемії, людина не завжди прямує в місця масового скупчення людей (якщо йдеться не про поїздку в громадському транспорті). Цікаво, що заборона поїздок у транспорті показала майже повну неефективність у різних дослідженнях.