Британська фармацевтична група AstraZeneca та Оксфордський університет повідомили у понеділок, що їхня вакцина-кандидат проти коронавірусу продемонструвала ефективність у 62% випадків або у 90% – залежно від схеми дозування.
Explainer розповідає все, що відомо про нову вакцину, та пояснює, чим вона відрізняється від вакцин Moderna та Pfizer/BioNTech.
Як працює вакцина?
Зазвичай у вакцинах використовується сам вірус або його послаблена частка. Натомість вакцини нового покоління використовують “генетичні інструкції” для організму, який виробить частини вірусу SARS-CoV-2. Саме так працюють вакцини від Moderna, Pfizer/BioNTech та AstraZeneca.
Але якщо у перших двох вакцинах використовується матрична РНК коронавірусу, то у вакцині від AstraZeneca використовується ДНК коронавірусу, що вводиться в клітини за допомогою іншого вірусу – аденовірусу.
Це так звана векторна вакцина на основі безпечної для людини модифікованої форми аденовірусу, в яку вмонтовано невеличкий ген – ділянку генома SARS-CoV-2. В результаті в складі оболонок нешкідливих вірусів (їх називають «вектором») з’являються білки-антигени SARS-CoV-2.
Наразі AstraZeneca використовує вірусний вектор, створений на основі послабленого вірусу, що викликає застуду в шимпанзе.
Потрапивши в організм разом із вакциною, генетично модифіковані допоміжні віруси активують імунну відповідь на білки SARS-CoV-2, тож коли імунна система по-справжньому матиме контакт з вірусом, вона знатиме, що робити.
На думку дослідників, перевага векторних вакцин полягає в тому, що вони працюють так само добре, як живі, – але при цьому не можуть мутувати.
Чому така різниця у результатах ефективності вакцини від AstraZeneca?
У понеділок повідомили про проміжні результати двох випробувань – одне з них відбувалось у Великій Британії, інше – в Бразилії. Саме тому було озвучено дві різні цифри ефективності вакцини. Випробовування у Великій Британії показали 90%-ву ефективність, у Бразилії – 62%. На основі комбінованого аналізу обох режимів дозування середній рівень ефективності вакцини склав 70%.
Незалежна комісія з моніторингу безпеки даних встановила, що вакцина забезпечує захист від COVID-19 через 14 днів або більше після отримання двох доз вакцини. Жодних серйозних побічних ефектів, пов’язаних із застосуванням вакцини в обох режимах дозування, підтверджено не було.
Дослідники не змогли чітко пояснити, чому випробовування показали такі різні результати ефективності. Вони вважають, що це сталося через різні підходи до щеплення. У британських випробуваннях добровольцям давали пів дози вакцини одразу і повну дозу через місяць, у бразильських – дві повні дози.
Дослідники припускають, що перша половина дози краще готує імунну систему до наступної повної дози. Водночас у AstraZeneca визнали, що меншу дозу спочатку дали випадково.
Подібні заяви фармвиробника занепокоїли науковців. Частина з них вважає, що нерівномірна кількість учасників випробувань не дозволила оцінити ефективність двох схем щеплення: ефективний британський варіант (напівдоза/доза) застосовувався на 2741 учаснику, тоді як менш ефективний варіант, бразильський, на 8895 добровольцях. При цьому у пресрелізі не уточнюється, в якій з груп сталися випадки зараження.
На підставі цих даних Стівен Еванс, епідеміолог з Лондонської школи гігієни та тропічної медицини, вважає, що справжня ефективність британської групи становить не 90%, а максимум 66%.
Натомість Кеті Евер, імунолог з Інституту Дженнера при Оксфордському університеті, де випробовують вакцину, має дві теорії, чому британська схема дозування показала кращі результати. Цілком можливо, вважає дослідниця, що менша доза краще стимулює Т-клітини, які підтримують вироблення антитіл.
Іншим можливим поясненням, на думку науковиці, є реакція імунної системи на вірус шимпанзе. Вакцина активує імунну відповідь не лише на спайковий білок SARS-CoV-2, а й на компоненти вірусного вектора. Цілком можливо, що повна перша доза притупила цю реакцію.
Евер планує дослідити імунну відповідь на вірус шимпанзе, щоб прояснити це питання.
Зі свого боку Хілдегунд Ертл, імунолог з Інституту Вістара у Філадельфії, каже, що розбіжності в ефективності двох схем щеплення можна пояснити у контексті її власних випробувань аденовірусних вакцин на мишах.
Науковиця виявила, що менша перша доза може призвести до кращого захисту, ніж вища перша доза у дводозовій вакцині. Це пояснюється тим, що менша доза швидше формує “пам’ять” імунних клітин, яка активізується підвищенням другої дози. На її думку, збільшивши часовий проміжок між застосуванням доз, можна досягти того самого ефекту.
62% ефективності вакцини – це гарний результат?
Так. Наприклад, Управління з продовольства і медикаментів США встановило планку ефективності у 50% для вакцин-кандидатів для отримання дозволу у надзвичайних ситуаціях.
Щодо вакцин, які люди регулярно отримують, то нижня межа ефективності вакцини проти грипу становить 40-60% через те, що вірус грипу щороку зазнає мутацій. Для порівняння: ефективність двох доз протикорової вакцини становить 97%.
Чому вакцина від AstraZeneca найкраще підходить для небагатих країн?
По-перше, через низьку ціну вакцини. AstraZeneca, на відміну від Moderna та Pfizer/BioNTech, пообіцяла продавати свої вакцини за собівартістю – від 3 до 5 доларів – і не отримувати прибуток від вакцини, поки триватиме пандемія.
По-друге, вакцину від AstraZeneca легше зберігати.
Якщо вакцина Moderna залишається дієздатною за температури мінус 20 °C до шести місяців, то вакцина Pfizer-BioNTech вимагає для зберігання наднизьких температур від мінус 70°C. Натомість вакцину від AstraZeneca можна зберігати у звичайному холодильнику щонайменше пів року.
Наразі саме на вакцину від AstraZeneca припадає 40% законтрактованих поставок до країн з низьким та середнім рівнем доходу.
AstraZeneca заявила, що зможе виробити до 3 млрд доз вакцини у 2021 році.
Чи знижує вакцина ризик передачі інфекції від безсимптомних носіїв?
Цілком можливо. У випробуваннях вакцини від Moderna та Pfizer/BioNTech брали участь лише добровольці з симптомами або побічними ефектами.
Натомість під час випробування вакцини від AstraZeneca учасники щотижня робили собі мазок для тестування на SARS-CoV-2, навіть якщо вони не мали симптомів. Це дозволяло виявляти як менш важкі випадки, так і потенційно безсимптомні прояви інфекції.
Чи безпечна вакцина від AstraZeneca для людей похилого віку?
Так, цілком. Вакцина викликала імунну реакцію в людей старшого віку (70+) на тому ж рівні, що й у молодих учасників випробування. Лише у деяких спостерігалося запаморочення або почервоніння шкіри в місці уколу.
Коли Україна отримає вакцину?
Україна розраховує отримати вакцину проти коронавірусу в рамках глобальної ініціативи COVAX – механізму, який покликаний надати країнам світу рівний доступ до безпечних і ефективних вакцин після їхнього ліцензування та реєстрації. Завдання COVAX полягає у тому, щоб до кінця 2021 року розподілити безпечні та ефективні вакцини між країнами-учасницями ініціативи пропорційно чисельності їхнього населення.
ЧИТАЙТЕ ТАКОЖ: Вакцинний націоналізм: чи може Україна лишитися без вакцини від COVID-19?
У межах програми COVAX ми гарантовано зможемо отримати перші 8 млн доз для 4 млн українців. Решту нам доведеться купувати за повну вартість.
Вакцину від AstraZeneca Україна зможе отримати не раніше серпня. На мапі, оприлюдненій AstraZeneca, позначено, що згідно з механізмом COVAX, вакцина буде доступна у червні 2021 року. А за контрактом з Єврокомісією, яка допоможе отримати препарат Україні, – лише у серпні.
Раніше міністр охорони здоров’я Степанов заявив, що розглядається можливість виробництва вакцини від AstraZenec на українських потужностях:
«МОЗ на постійному зв’язку з компанією AstraZeneca, яка разом із Оксфордським університетом розробляє вакцину проти коронавірусу, виробництво якої може бути запущено вже найближчим часом. Ми також розглядаємо можливість долучити українські потужності до виробництва цієї вакцини», – заявив Степанов.
