Водохреще — третє і останнє свято у різдвяно-новорічному циклі, присвяченому Ісусу Христу. У народі його заведено ще називати Богоявленням або Йорданом. Віряни вважають, що коли божий син досяг 30-річного віку, то прийняв хрещення від Івана Хрестителя в річці Йордані.

Explainer пояснює, як правильно купатися на Водохреще і які традиції та повір’я є в цей день.

Коли купаються на Водохреще — дата

Раніше українці відзначали свято Хрещення Господнє 19 січня. З цього року, через перехід  ПЦУ на новоюліанський календар, ми вперше відзначатимемо це свято на 13 днів раніше — 6 січня. Втім, ті християнські конфесії, які користуються юліанським календарем будуть продовжувати відзначати свято 19 числа.

Цьогоріч Водохреще припадає на суботу, тому більшість українців матиме вихідний.

Що означає Водохреще?

Хрещення Господнє – одне з найстаріших і найважливіших свят в історії християнства. Воно було встановлене на честь євангельської історії про хрещення Ісуса Христа в річці Йордан. Тому ввечері напередодні свята у всіх храмах обов’язково проходить обряд водосвяття.

Освячують також і ополонки, призначені для традиційного занурення. Ополонка символізує річку, в яку увійшов Ісус, а тому інша назва для неї – йордань. Ополонку, підготовлену спеціально до свята, впізнати легко: зазвичай вона має форму хреста.

Під час купання три рази занурюються у воду. В цей час віруючий хреститься і вимовляє: “В ім’я Отця, і Сина, і Святого Духа!”

Як правильно купатися на Водохреще, щоб не захворіти

Купання в холодній воді може зашкодити твоєму здоров’ю, якщо ви непідготовлені до цього.

Різке занурення в холодну воду створює велике навантаження на серце, підвищує кров’яний тиск, частішає пульс.

Перед зануренням в ополонку обов’язково потрібно проконсультуватися з лікарем, який скаже чи витримає організм таке навантаження.

До таких стресів організм повинен готуватися поступово. І дозволити собі це можуть тільки виключно здорові люди. Лікарі рекомендують загартовуватися протягом року, і починати з води кімнатної температури поступово понижуючи градус. Якщо ж ти цього не робив(-ла), почніть хоча б приймати контрастний душ за два тижні до свята.

Окрім цього, завжди майте під рукою теплий і сухий одяг, капці і рушник. Вживати алкоголь до і після купання – категорично не можна. До купання він провокує швидке розширення судин, що загрожує замерзанням, а після — є великим навантаження на організм.

Кому не можна занурюватися в ополонку?

Існують захворювання, при яких занурюватися в ополонку категорично протипоказано, тому що це може привести до летального результату. До таких відносяться:

  • хронічні та соматичні захворювання;
  • гіпертонія;
  • гіпотонія;
  • хвороби серцево-судинної системи;
  • цукровий діабет;
  • високий рівень цукру в крові;
  • патології дихальної системи (туберкульоз, пневмонія і т.д.);
  • захворювання травної системи (виразка, гепатит, ентероколіт);
  • захворюваннях нирок і сечостатевої системи;
  • протипоказані “крижані” пірнання майбутнім матусям, адже судинний стрес може спровокувати передчасні перейми.

Як відбувається освячення води

Готуватись до Хрещення Господнього починали за тиждень до свята. На річці прорубували ополонку, випилювали з льоду великий хрест, ставили його над ополонкою і обливали буряковим квасом, щоб був червоний. Біля хреста будували — теж з льоду — престол. Все це оздоблювали аркою з ялинових або соснових гілок — «царські врата».

Ось як саме освячення води описав відомий український етнограф Олекса Воропай у «Звичаях нашого народу».

«Ранком у церкві відбувається Богослуження. По Богослуженні весь народ іде процесією на річку до хреста. Попереду несуть дерев’яний церковний хрест і хоругви, хор співає «Голос Господній…», за хором іде священик, приклавши золотий хрест до чола, а за священиком — народ. До річки на Водохрища йдуть усі: старі, молоді і діти. Кожен несе з собою пляшку або глечик на воду. Хлопці ще несуть з собою голубів, а мисливці — рушниці, заладовані клейтухом. На колишній Гетьманщині, де ще козацька традиція не згасла зовсім, парубки та молоді чоловіки їхали до річки на конях, заломивши по-козацькому сиві шапки.

ЧИТАЙТЕ ТАКОЖ: Традиції святкування Різдва в Україні. Пояснюємо

На річці, біля хреста весь похід зупиняється і стає на льоду великим барвистим колом, що здалека яскраво вимальовується на тлі білого снігового покривала.

Після недовгої відправи священик занурює в ополонку хрест, а в цей час хор голосно співає: «Во Йордані крещающуся Тобі, Господи…» У свою чергу мисливці стріляють із рушниць, а хлопці випускають з рук голубів, які хмарою літають над «Йорданню».

Коли вже воду освячено, люди підходять до ополонки і набирають у свій посуд води. Всі, хто приїхав на «Йордань» кіньми — чи то верхи, чи то саньми — набирають відрами з ополонки воду і напувають своїх коней — «щоб хвороби не боялися та міцніші були».

Вважалось, що вода  лишалась освяченою аж доти, доки якась із жінок не прийде до річки прати білизну. Коли брудна білизна опуститься у воду, то разом з нею впірнають у воду і всі чорти, що мерзли на землі. А тому побожні бабусі колись не дозволяли своїм невісткам прати білизну на протязі цілого тижня після Водохреща — «щоб більше вигибло нечистої сили від водосвятських морозів».

Прикмети на Водохреще

Коли процесія йде на річку, то якщо перед хоругвами пролетять горобці — нещасливий рік для дітей, «граки» — для молодих людей, а як пролетять гуси, то старі люди цього року будуть дуже хворіти, а то й — боронь, Боже — вмиратимуть.

Якщо на Водохреща дерева вкриті інеєм, то на весні у відповідний день тижня — в п’ятницю, четвер і т. д. — треба сіяти ярову пшеницю: «вродить, як гай!»

Попіл після Різдвяних Свят не можна зберігати — ні в хаті, ні в дворі, бо «буде пожежа»: ввечері на Водохреща його треба винести на річку і висипати на лід.

Традиції та звичаї на Водохреще

У Водохреще, крім самого купання, є ряд традицій та звичаїв, які відрізнялись від регіону до регіону.

На Слобожанщині було повір’я, що у Водохреще буває така хвилина, коли вода перетворюється на вино.

На Полтавщині був колись звичай на Водохреще вчити коней і молодих волів. Молодими кіньми їздили доти, доки вони не вкривалися потом, а спітнілих кропили «йорданською» водою — «щоб здорові і слухняні були».

У деяких місцевостях Поділля та в Гуцульщині в цей день святили «трійцю» — три свічки, зв’язані квітчастою хусткою, намистом і барвистими стрічками. До цього ще додають пучки червоної калини та сухих квітів — безсмертників, або васильків. З «трійцею» йдуть на «Йордань» переважно жінки і дівчата. Під час Богослужіння «трійця» запалюється від свічок, що горять на престолі. Коли вода вже посвячена, то перед тим, як іти додому, «трійцю» гасять, занурюючи свічки в ополонку, де відбувалося свячення води.