У суботу, 5 квітня, під час мітингу у Вашингтоні, конгресмен-демократ Ел Грін заявив: Дональд Трамп “не заслуговує” бути главою виконавчої влади. Більше того — він пообіцяв упродовж місяця внести подання про імпічмент Трампа до Палати представників. Його слова пролунали на тлі масових протестів проти політики адміністрації президента, які охопили не лише США, а й Європу — від Брюсселя до Барселони. Але попри емоції й політичні заяви, імпічмент — це складна і формалізована процедура, яка включає юридичні нюанси, голосування в Конгресі та перевірку на міцність самої американської демократії.
Як саме працює механізм імпічменту в США і наскільки реальним є його застосування у випадку з Трампом – читайте у матеріалі Explainer.
Що таке імпічмент?
Імпічмент – передбачена Конституцією США процедура відсторонення від влади високопоставлених державних чиновників, звинувачених у серйозних правопорушеннях. На практиці переважна більшість випадків стосувалися імпічменту федеральних суддів.
Якщо у скоєнні злочину підозрюють президента США, то для того, аби відправити його під суд, необхідно спершу усунути його від влади, якщо, звичайно, на те є підстави.
Почати процедуру імпічменту може тільки Палата представників Конгресу США і тільки за рекомендацією юридичного комітету.
Для затвердження статей про імпічмент (у кожній статті висуваються звинувачення проти президента) необхідно мати більшість голосів членів Палати представників. Потім процес переходить у Сенат, де буде проходити судовий розгляд, під головуванням головного судді Верховного суду США.
Нарешті, і, що особливо важливо, Сенату потрібно дві третини голосів, аби засудити президента. Засудження, а потім відсторонення президента від посади відкриває шлях до влади віце-президентові США.
Варто зазначити, що дві третини Сенату – 67 голосів – це досить багато, вони майже ніколи не набираються з будь-якого із звинувачень, адже в Сенаті завжди є прихильники президента. Автори Конституції не надали Конгресу можливості відсторонити від влади демократично обраного президента.
Як зазначає Vox, імпічмент – це «політичний процес, який вибудовується політичними діячами на ходу і рідко використовується в американській історії». Тому що «немає жодних складних правил, процедури або кодексу законів і прецедентного права, якими можна було б керуватися при імплементації імпічменту».
За що насправді президента можуть притягнути до відповідальності?
У статті 2-й розділі 4 Конституції США йдеться, що “президент, віце-президент і всі державні службовці Сполучених Штатів Америки повинні бути відсторонені від посади в порядку імпічменту і засуджені за зраду, хабарництво або інші серйозні злочини і проступки”.
Конституція визначає два конкретних злочину для процедури імпічменту – державну зраду і хабарництво. Також є і більш розпливчасте формулювання – “інші тяжкі злочини і проступки”. Саме остання категорія завжди була предметом численних дебатів в історії США.
Більш розпливчаста категорія «тяжких злочинів і проступків» трактувалася як такий собі універсальний засіб або для злочинної діяльності, або для того, що Конгрес вважає кричущим зловживанням службовим становищем.
У 1868 році президента Ендрю Джонсона притягли до відповідальності за звільнення одного із секретарів свого кабінету із порушенням закону, прийнятого Конгресом, а також за образу Конгресу.
У 1974 році Річарда Ніксона притягли до відповідальності за перешкоджання правосуддю і зловживання владою, але він подав у відставку, не чекаючи рішення Конгресу. А в 1998 році Білла Клінтона притягли до відповідальності за лжесвідчення під присягою (він заперечував сексуальний зв’язок із практиканткою Білого дому Монікою Левінські) і перешкоджання правосуддю. Ні Джонсон, ні Клінтон у результаті не втратили посади, оскільки за їхню відставку проголосувало менше двох третин сенаторів.
Як проходить процес імпічменту в Сенаті?
Дії в Палаті, пов’язані із процедурою імпічменту, дуже схожі на голосування щодо якогось законопроєкту чи постанови, в Сенаті ситуація зовсім інша – тому що Сенат проводить у себе суд, що буває досить рідко.
У цьому процесі Палата представників виступає як прокурор, призначаючи від себе кількох представників на захист своєї позиції в Сенаті. Адвокати президента – це команда захисту – президент не повинен з’являтися на процесі одноосібно й історично такого не було. Головний суддя Верховного суду США головує і несе відповідальність за прийняття процесуальних рішень у ході судового розгляду – проте Сенат може голосувати за скасування рішень.
Крім того, що сенатори фактично є присяжними, які приймають рішення – виправдати чи засудити, вони також вирішують, як буде проходити процес.
Судовий процес у справі про імпічмент Джонсона виглядав багато в чому як справжнє випробування. Були викликані свідки, дані свідчення під присягою і надані докази. Результат дійсно був на волосині. В кінці сенатори повинні були проголосувати за статті звинувачення. Голосування двома третинами по кожній статті вирішило б долю Джонсона і він позбувся б посади. Проте республіканці в Сенаті не дали належної кількості голосів “, так що він був виправданий і залишився на своїй посаді.
Судовий розгляд у справі про імпічмент Клінтона був чимось на кшталт жарту. Усім було зрозуміло, що республіканці навіть не наблизяться до двох третин необхідних голосів для засудження Клінтона, оскільки президент на той час був дуже популярним. У процесі над Клінтоном Сенат прийняв рішення про кінцеву дату завершення процесу, чи дозволити прокурорам Палати допитувати свідків (Палата хотіла допитати 15 осіб, Сенат дозволив лише трьох), і чи слухати свідчення наживо (вони вирішили не робити цього).
Сенатори можуть приймати ці рішення або шляхом повної згоди, або шляхом голосування за пропозицією, висунутою керівництвом Сенату.
Трамп. Два імпічменти — і жодного вироку
Дональд Трамп увійшов в історію США як єдиний президент, якому двічі оголошували імпічмент. І двічі він вийшов з цього процесу без юридичних наслідків.
Перший імпічмент стався у 2019 році. Все почалося з анонімної скарги інформатора: за його словами, в липні того року Трамп нібито чинив тиск на президента України Володимира Зеленського, вимагаючи розслідування проти Джо Байдена та його сина — в обмін на військову допомогу. Це викликало політичний вибух у Вашингтоні. Демократи в Палаті представників звинуватили Трампа у зловживанні владою та перешкоджанні роботі Конгресу. 18 грудня 2019 року він став третім президентом США, якому оголосили імпічмент. Проте 5 лютого 2020 року контрольований республіканцями Сенат виправдав його за обома пунктами.
ЧИТАЙТЕ ТАКОЖ: Дональд Трамп: мільярдер, шоумен, президент — життя в трьох актах
Другий імпічмент відбувся невдовзі після виборів 2020-го. 6 січня 2021 року прихильники Трампа штурмували Капітолій, намагаючись зірвати затвердження перемоги Джо Байдена. Трамп виступав перед натовпом того дня і закликав “боротися щосили”. Це стало підставою для нового імпічменту — цього разу за підбурювання до заколоту. Палата представників оголосила імпічмент 13 січня — всього за тиждень до завершення президентського терміну. Але 13 лютого Сенат знову виправдав його.
Результат: жоден з імпічментів не завершився усуненням Трампа від влади. Але обидва стали ключовими моментами в його політичній кар’єрі — і досі впливають на американську політику.
Що буде, якщо президента таки відсторонять від влади?
У теорії, якщо президента США усунуть з посади через імпічмент — його повноваження автоматично переходять до віцепрезидента. Це прописано у Конституції. У випадку Дональда Трампа, який нині балотується на другий термін, це означало б, що головою держави став би Джей Ді Венс — його політичний соратник і чинний віцепрезидент. Він залишався б на посаді до січня 2029 року.
Це вже траплялося в американській історії. Найвідоміший приклад — 1974 рік: Річард Ніксон пішов у відставку під загрозою імпічменту через Уотергейт. Його місце зайняв віце-президент Джеральд Форд, який допрацював термін до кінця, але програв наступні вибори демократу Джиммі Картеру.
Але ось головне: наразі ймовірність імпічменту Трампа дорівнює нулю. Республіканці контролюють обидві палати Конгресу — і в Палаті представників, і в Сенаті у них більшість. А отже, жодна ініціатива щодо відсторонення президента не має шансів пройти.
Тож хоча сценарій з Венсом як президентом цікавий для політичних спекуляцій, на практиці — він залишається малоймовірним.
