Зміни з 1 листопада 2025 року охоплять майже всі сфери життя українців – від соціальних виплат і мобілізаційних правил до цифрових сервісів та банківських операцій.
Уряд і парламент ухвалили низку рішень, що спрощують доступ до державних послуг, розширюють електронні сервіси та посилюють захист даних під час воєнного стану.
Частина нововведень торкнеться військовозобов’язаних, які зможуть оформлювати відстрочки онлайн через «Резерв+», інші – стосуватимуться одержувачів соціальної допомоги, ВПО, підприємців і користувачів фінтех-застосунків.
Другий місяць осені принесе Україні не лише технічні оновлення, а й важливі рішення для стабільності економіки та підтримки громадян під час війни.
Про всі ключові зміни вересня – читайте в Explainer.
Воєнний стан і мобілізація продовжені
З 5 листопада 2025 року в Україні продовжують діяти воєнний стан і загальна мобілізація. Відповідні закони №14128 і №14129 Верховна Рада ухвалила 317 і 315 голосами відповідно.
Новий термін дії — до 3 лютого 2026 року. Це означає, що всі норми, пов’язані з мобілізаційним обліком, призовом та відстрочками, залишаються чинними.
Продовження мобілізації стало необхідним через триваючу агресію Росії та потребу в оновленні резервів оборони. Водночас уряд робить крок до цифровізації цього процесу: уже з 1 листопада частину мобілізаційних процедур переводять у онлайн-формат.
Нові правила відстрочок від мобілізації
З 1 листопада 2025 року в Україні запрацює оновлена система оформлення та продовження відстрочок від мобілізації. Тепер усе можна зробити без черг і паперових довідок — через застосунок «Резерв+» або у ЦНАПах.
Це частина масштабного переходу Міноборони до цифрової системи мобілізаційного обліку. Вона має зробити процес прозорішим, зручнішим і безпечнішим.
Як це працює?
Якщо людина має право на відстрочку, система продовжить її автоматично або запропонує подати коротку онлайн-заяву. Для цього достатньо зайти у застосунок «Резерв+» і підтвердити дані.
Якщо немає смартфона або електронного підпису, документи можна подати через будь-який ЦНАП — адміністратор відсканує їх і передасть у ТЦК в електронному вигляді.
Паперові довідки з печатками більше не потрібні. Підтвердженням відстрочки є електронний військово-обліковий документ з QR-кодом, який можна показати на телефоні або роздрукувати через «Дію» чи у ЦНАПі.
Автоматичне продовження
За даними Кабміну, понад 600 тисяч українців отримають продовження відстрочок без додаткових звернень. Автоматичне поновлення стосується тих категорій, чиї підстави підтверджуються в державних реєстрах або не змінюються з часом.
До них належать:
- люди з інвалідністю;
- тимчасово непридатні до служби;
- батьки трьох і більше дітей до 18 років;
- батьки дитини з інвалідністю;
- батьки повнолітньої дитини з інвалідністю I чи II групи;
- ті, хто доглядає за родичами з інвалідністю;
- жінки та чоловіки, чиї партнери служать у війську і мають дитину до 18 років;
- студенти денної або дуальної форми навчання, докторанти та інтерни;
- наукові й педагогічні працівники, які працюють щонайменше на 0,75 ставки;
- родичі загиблих або зниклих безвісти військових;
- військові, звільнені з полону;
- родичі Героїв України, відзначених посмертно.
Якщо відстрочка підлягає автопродовженню, жодних дій робити не потрібно — «Резерв+» надішле сповіщення. Якщо система не зможе підтвердити підставу (наприклад, дані неактуальні), потрібно оновити інформацію у держреєстрах або звернутися до ЦНАПу.
Нові категорії відстрочок
Невдовзі у «Резерв+» з’являться ще два типи відстрочок:
- для батьків, які самостійно виховують дитину до 18 років;
- для осіб, які доглядають за батьком або матір’ю з інвалідністю.
Міністерство оборони обіцяє, що розгляд заяви триватиме кілька годин, а рішення можна буде одразу побачити в електронному військовому документі.
Що варто пам’ятати?
- ТЦК з 1 листопада більше не приймають заяви напряму – лише через «Резерв+» або ЦНАП.
- Якщо ви вперше оформлюєте відстрочку — зробіть це заздалегідь, щоб уникнути технічних затримок.
- Усі дані перевіряються через державні реєстри, доступ до яких має лише уповноважений персонал, тому процедура залишається конфіденційною і безпечною.
Що це означає для громадян?
Перехід на цифрові відстрочки — це крок до зручнішого й прозорішого мобілізаційного обліку.
Для людей це означає менше черг у ТЦК, менше паперів і більше контролю над власними документами.
Для держави — точніші дані й менше бюрократії.
Якщо у вас уже є відстрочка — перевірте сповіщення у «Резерв+». Якщо подаєте вперше — встановіть застосунок або зверніться до ЦНАПу. Краще зробити це до початку листопада, щоб уникнути навантаження на систему.
Соціальні виплати та допомоги
З 1 листопада 2025 року в Україні діятимуть оновлені правила отримання соціальної допомоги. Головне — уряд продовжив строк проходження фізичної ідентифікації для одержувачів окремих видів соцвиплат.
Хто має пройти ідентифікацію?
До кінця жовтня це мають зробити ті, хто на початку повномасштабного вторгнення перебував на обліку в органах соцзахисту на окупованих або прифронтових територіях і після 24 лютого 2022 року не звертався щодо продовження виплат.
Йдеться насамперед про:
- осіб з інвалідністю;
- дітей з інвалідністю та людей з інвалідністю з дитинства;
- осіб, які не мають права на пенсію.
Для пенсіонерів, які тимчасово перебувають за кордоном, діє особливий порядок: пенсію виплачують лише після проходження ідентифікації до 31 грудня кожного року. Виплати здійснюються на поточні рахунки в українських банках.
Нові вимоги для ВПО
Внутрішньо переміщені особи також повинні підтвердити свій статус через фізичну ідентифікацію до 1 листопада 2025 року.
Це стосується:
- малозабезпечених сімей;
- дітей-сиріт і дітей, позбавлених батьківського піклування;
- осіб з інвалідністю;
- пенсіонерів;
- батьків-вихователів і прийомних батьків;
- людей, які отримують допомогу на догляд.
Ті, хто не пройде ідентифікацію вчасно, ризикують втратити соціальні виплати. Уряд також посилює перевірки відповідності критеріям отримання допомоги.
Для маломобільних ВПО передбачено участь у пілотному проєкті з безплатного проживання, а для 32 тисяч родин — додаткові виплати на опалювальний сезон у середньому по 8 тисяч гривень.
Програма «Пакунок школяра»
До 15 листопада батьки першокласників можуть подати заяву на одноразову допомогу в межах програми «Пакунок школяра».
Подати заяву можна:
- через застосунок «Дія»;
- або у сервісному центрі Пенсійного фонду.
Виплата становить 5 000 гривень на дитину. Кошти надходять на спеціальний рахунок або «Дія.Картку» й можуть бути витрачені протягом 180 днів на дитячий одяг, взуття, канцтовари чи книжки.
З 1 січня 2026 року запрацює перелік магазинів, де дозволено купувати товари для першокласників за цією програмою.
Комунальні тарифи та субсидії
У листопаді тарифи на газ, електроенергію та опалення залишаться без змін. Держава зберігає мораторій на підвищення цін під час воєнного стану.
Газ
Для 98% побутових споживачів «Нафтогазу» тариф за фіксованим планом становить 7,96 грн за кубометр і залишатиметься незмінним до 30 квітня 2026 року.
Для клієнтів інших постачальників ціна коливається у межах 7,79–9,99 грн/м³ залежно від умов річного контракту.
Електроенергія
Українці сплачуватимуть за світло за чинними тарифами:
- 4,32 грн за кВт·год — для більшості побутових споживачів;
- 2,64 грн за перші 2000 кВт·год — для тих, хто опалює житло електрикою у період опалення.
Власники багатозонних лічильників можуть користуватися зниженими нічними тарифами (1,73 грн/кВт·год з 23:00 до 07:00) і піковими (6,48 грн/кВт·год).
Субсидії
Пенсійний фонд України автоматично перерахує житлові субсидії на опалювальний сезон 2025–2026 років, навіть для тих домогосподарств, у яких улітку субсидія становила 0,00 грн.
Окремі пільги та субсидії на тверде паливо або скраплений газ надаються раз на рік — для одного опалювального сезону. Для цього потрібно подати заяву і довідку про наявність пічного опалення.
Якщо борг за комунальні послуги перевищує 680 грн і не сплачений понад три місяці, субсидію не призначать. Виняток — для дитячих будинків сімейного типу, прийомних і багатодітних родин: для них граничний борг становить 4 тисячі гривень.
Деякі категорії, зокрема учасники бойових дій, особи з інвалідністю внаслідок війни та родини загиблих захисників, отримують субсидію незалежно від доходу.
Зміни для українців за кордоном
З 1 листопада 2025 року у Польщі завершується державна програма безплатного житла та харчування для українських біженців, яка діяла понад три роки.
Відтепер безкоштовне проживання у центрах колективного розміщення залишиться лише для вразливих категорій громадян:
- пенсіонерів (жінок від 60 років і чоловіків від 65, які отримують пенсію);
- людей з інвалідністю середнього чи тяжкого ступеня;
- багатодітних сімей.
Безкоштовне проживання та харчування зберігається лише для вразливих категорій, а решта біженців від 1 листопада оплачуватимуть проживання самостійно.
Нові правила в’їзду до ЄС
Крім того, з 12 жовтня 2025 року в Європейському Союзі запрацювала Система в’їзду/виїзду (Entry/Exit System).
Вона автоматично фіксує перетин кордону громадянами третіх країн, зокрема українцями, замінюючи традиційні штампи у паспортах.
Система запускається поступово з 12 жовтня 2025 року, тому перший час контроль може бути комбінованим — як автоматичним, так і з ручною перевіркою паспортів.
Для українців це означає:
- швидший контроль на кордоні;
- менше паперових перевірок;
- але суворіше стеження за строками перебування в ЄС.
Фінансові та цифрові зміни
Нові правила QR-платежів
З 1 листопада 2025 року Національний банк України запроваджує оновлену систему QR-кодів для миттєвих переказів і платежів.
Відтепер усі платіжні застосунки матимуть єдиний стандарт QR-кодів, який забезпечує сумісність між банками та зручну ідентифікацію способу оплати.
Що змінюється:
- кожен застосунок має QR-сканер для переказів на рахунок/IBAN;
- з одного пристрою можна генерувати, сканувати та обмінюватися кодами між різними банківськими додатками;
- QR-коди зможуть містити суму рахунку і дані торговця для автоматичного обліку;
- торговці зможуть забороняти редагування полів, щоб уникнути помилок у сумі платежу.
Це крок до створення відкритої екосистеми миттєвих платежів, де бізнес може працювати без посередників через open banking або self-acquiring.
Цифрова ідентифікація за стандартом ЄС
З 22 листопада 2025 року набуде чинності технічний регламент щодо електронної ідентифікації, який встановлює єдині вимоги до електронних підписів, BankID і «Дія.Підпису».
Україна фактично переходить на європейську модель довіри у цифрових операціях.
Для користувачів це означає, що всі онлайн-підписи та сервіси працюватимуть за спільними стандартами з ЄС, а електронні документи матимуть однакову юридичну силу.
Для бізнесу — більше безпеки при підписанні контрактів і проведенні угод онлайн.
Поступово це зробить звичні процеси — від банківських операцій до отримання довідок — повністю paperless.
Обмеження доступу до держреєстрів
З 18 листопада 2025 року набирає чинності закон, який тимчасово обмежує публічний доступ до частини державних електронних реєстрів.
Це рішення ухвалене з міркувань безпеки під час воєнного стану.
З відкритих баз тимчасово приберуть дані про оборонні підприємства — адреси, види діяльності та об’єкти нерухомості, які можуть становити загрозу безпеці під час війни.
Водночас для більшості користувачів функціональність реєстрів не зміниться — просто деякі поля будуть приховані.
Це тимчасовий компроміс між прозорістю та безпекою, який планують скасувати після завершення війни.
Економічні зміни та Держбюджет-2026
До 20 листопада 2025 року Верховна Рада має ухвалити Державний бюджет України на 2026 рік, який уряд називає збалансованим і реалістичним навіть в умовах війни.
Проєкт бюджету Кабмін затвердив ще 15 вересня, і в ньому передбачені ключові показники, що вплинуть на доходи громадян і витрати бізнесу.
Головні цифри:
- мінімальна заробітна плата зросте до 8 647 грн;
- прожитковий мінімум буде підвищено (остаточні цифри оприлюднять після ухвалення бюджету);
- оновлені показники стануть базою для розрахунку ЄСВ, штрафів за порушення трудового законодавства та лімітів для ФОП.
Для бізнесу це означає необхідність перерахувати фонди оплати праці та скоригувати бюджетні плани на 2026 рік.
Для працівників — потенційне збільшення доходів і соціальних виплат, адже всі державні нарахування прив’язані до нових показників.
Мінфін наголошує, що пріоритетами залишаються оборона, соціальний захист і цифрова трансформація. Це має забезпечити стабільне фінансування армії, допомогу громадянам і розвиток електронних послуг.
