19 серпня Верховна Рада призначила Євгенія Хмару міністром оборони. До цього він близько місяця виконував обов’язки очільника відомства, а раніше керував Центром спеціальних операцій «А» СБУ та відповідав за далекобійні операції Служби.
На зустрічі з журналістами Хмара докладно представив своє бачення роботи Міністерства. Його головна теза — відомство має не лише закуповувати зброю і розподіляти ресурси, а працювати разом із військовим командуванням як частина єдиної системи, орієнтованої на результат на полі бою.
Для цього Міноборони має швидше реагувати на запити підрозділів, закуповувати те, що справді потрібне війську, і масштабувати рішення, які вже довели свою ефективність. Командири, за словами Хмари, мають відповідати за весь шлях військовослужбовця — від підготовки, екіпірування та інтеграції в підрозділ до застосування на полі бою. Окрему увагу міністр приділив відповідальності командирів за збереження життя людей.
Також Хмара говорив про збереження і посилення команди Міністерства, розвиток українського оборонно-промислового комплексу, удари вглиб російської території, протидію реактивним «шахедам» і дефіцит оборонного фінансування у $27 млрд.
Explainer переказує головні тези зустрічі Євгенія Хмари з журналістами та пояснює їхній контекст.
Хмара збереже команду Міноборони, але посилить ключові напрями
Євгеній Хмара назвав збереження команди Міністерства оборони одним зі своїх пріоритетів. У відомстві залишаться фахівці, які мають забезпечити спадковість роботи, продовжити розпочаті проєкти й посилити напрями, що потребують додаткової уваги.
Оголошений розподіл обов’язків відповідає трьом пріоритетам, які Хмара визначив після призначення: потребам фронту, збереженню людей і розвитку оборонної промисловості.
За взаємодію з фронтом відповідатиме заступник міністра Микола Швидкий. Його завдання — забезпечити швидке передавання запитів військових до Міністерства та посилити координацію між відомством, Генеральним штабом і головнокомандувачем ЗСУ.
Любов Галан опікуватиметься розвитком і збереженням людського капіталу Сил оборони. Сергій Боєв, який повернувся до команди з ініціативи Хмари, продовжить роботу з міжнародними партнерами. Усі троє вже входять до керівництва Міністерства оборони.
Окремо Хмара анонсував призначення Ганни Гвоздяр заступницею міністра. Вона має відповідати за оборонно-промисловий комплекс та експорт української зброї.
Міністерство також планує посилити цифрову трансформацію та окремо розвивати напрям когнітивної війни. Імен кандидатів Хмара не назвав. За його словами, цифровим напрямом може зайнятися людина з бойовим досвідом, яка вже працювала в Міноборони. Кандидата для напряму когнітивної війни відомство вже визначило, однак публічно його не представило.
Журналісти також запитали Хмару про можливе повернення до Міністерства його попередника Михайла Федорова. Міністр розповів, що під час зустрічі в липні запропонував йому знайти будь-яку модель або формат для продовження спільної роботи над проєктами. Конкретних посад Хмара не пропонував, а відповіді від Федорова, за його словами, поки не отримав.
Міноборони і військове командування мають працювати як одна система
Ключовою умовою ефективної оборони Хмара назвав єдність усіх, від кого залежить ситуація на фронті. За його словами, військове командування, Міністерство оборони, Верховна Рада, виробники зброї, суспільство та міжнародні партнери мають діяти як одна система.
Міністр заявив, що має спільне бачення з головнокомандувачем ЗСУ Михайлом Драпатим, а Міністерство і військове командування чують одне одного та працюють як єдина команда.
Завдання Міноборони — швидко перетворювати запити з фронту, ініціативи командирів і досвід підрозділів на конкретні рішення. За словами Хмари, саме військові на місцях найкраще бачать, що потрібно змінити та яких засобів бракує для виконання бойових завдань.
На цьому ж принципі має будуватися система оборонних закупівель. Критерієм її оцінки Хмара назвав позицію головнокомандувача: якщо військове командування визначило, які боєприпаси, безпілотники чи артилерійські системи потрібні війську, Міністерство оборони має забезпечити їх закупівлю та постачання.
Міноборони має допомогти війську перехопити ініціативу
Одним із головних завдань Міністерства оборони Хмара назвав допомогу Силам оборони у перехопленні ініціативи на полі бою. Йдеться про всі напрями сучасної війни: землю, повітря, море, інформаційний і кіберпростір, а також перенесення війни на територію Росії.
Для цього недостатньо лише передавати війську більше зброї та техніки. Потрібно визначати, яких спроможностей потребують Сили оборони, як їх застосовують на полі бою та який результат вони дають. Ефективні рішення Міністерство має масштабувати для всіх Сил оборони.
Закупівля і постачання озброєння у цій системі є частиною ширшого процесу: Міністерство має контролювати ефективність застосування засобів і поширювати рішення, які дають результат на полі бою.
Кінцевий результат такої роботи Хмара визначив як збільшення втрат противника та збереження життів українських військових. За його словами, Міністерство має забезпечувати військо не просто ресурсами, а системою, яка допомагає ефективніше виконувати бойові завдання.
Україна має залучати мінімально необхідну кількість людей
Окремим пріоритетом Хмара назвав розвиток і збереження людського капіталу Сил оборони. Цей напрям охоплює залучення людей до війська, їхню підготовку, проходження служби та створення умов, за яких вони залишатимуться у війську.
За словами міністра, відповідальність командира не має завершуватися після того, як людина долучилася до підрозділу. Командир повинен відповідати за весь її подальший шлях: підготовку, екіпірування, передавання бойового досвіду, інтеграцію в підрозділ і застосування на полі бою.
Ключовим Хмара назвав підвищення відповідальності командирів усіх рівнів за збереження життя військовослужбовців. Для цього підрозділи мають отримувати не лише поповнення особового складу, а й достатню кількість озброєння, техніки та інших засобів.
Міністр розділяє ресурси війська на сили й засоби. Сили — це особовий склад, засоби — озброєння і техніка, якими він оснащений. Якщо між ними немає балансу, людей застосовують неефективно, що призводить до додаткових втрат.
Тому відповіддю на дії Росії, за словами Хмари, не має бути просте збільшення чисельності війська. Україна повинна залучати мінімально необхідну кількість людей і максимально якісно оснащувати тих, хто виконує бойові завдання.
Водночас міністр не говорив про зупинення мобілізації або скорочення чисельності Сил оборони й не називав конкретної кількості людей, якої потребує військо. Його теза стосувалася співвідношення особового складу та технічного забезпечення: наявні люди мають виконувати завдання ефективніше і з меншими втратами.
План завершення війни має бути зрозумілим кожному підрозділу
Під час поїздок на передову Хмара, за його словами, найчастіше чує від військових один запит — їм потрібно більше засобів для виконання бойових завдань.
Командири на місцях розуміють, як діяти. Вони мають екіпажі й бойовий досвід, готові навчати людей, пристосовувати засоби до умов конкретної ділянки фронту та вдосконалювати способи їх застосування.
Водночас план завершення війни та загальне бачення її ведення не можуть залишатися лише на рівні міністра оборони, головнокомандувача, Генерального штабу та їхніх заступників. Це бачення має доходити до командирів і підрозділів, які щодня виконують завдання на фронті.
Для цього, за словами Хмари, потрібні інструменти контролю. Військове керівництво має розуміти, чи дійшли рішення до підрозділів, чи однаково їх сприймають на різних рівнях і чи виконують на практиці.
Міністр не розкрив змісту плану завершення війни, його етапів або строків. Під час зустрічі він говорив про необхідність єдиного бачення всередині Сил оборони та контролю за виконанням ухвалених рішень.
Україна має системно відкривати шлях для ударів углиб Росії
Україна має завдавати ударів по Росії так, щоб вони спричиняли економічні збитки, послаблювали російський оборонно-промисловий комплекс і створювали когнітивний ефект, заявив Хмара.
За його словами, далекобійні удари й ураження цілей в оперативній глибині мають поєднуватися з кіберопераціями та діями в інформаційному просторі. Таке поєднання дає змогу впливати на об’єкти у стратегічній глибині Росії та зменшувати її спроможності продовжувати війну.
Цілі у стратегічній глибині захищають російські радіолокаційні станції, системи протиповітряної оборони та засоби радіоелектронної боротьби. Ці засоби Хмара відносить до оперативної глибини.
Щоб діставати важливі цілі вглибині російської території, Сили оборони мають системно знищувати радари, ППО та засоби РЕБ, які їх прикривають. Для цього, за словами Хмари, потрібні підрозділи, здатні якісно й комплексно працювати в оперативній глибині противника.
В Україні випробували чотири потенційні перехоплювачі реактивних «шахедів»
В Україні вже є чотири потенційні перехоплювачі, які можуть протидіяти російським реактивним «шахедам». За словами Хмари, усі вони пройшли польові випробування.
Це ще не означає, що перехоплювачі готові до масового бойового застосування. Наступне завдання — довести ці рішення до необхідного рівня та налагодити виробництво тисячами одиниць.
Росія тим часом швидко нарощує застосування реактивних безпілотників. За оцінкою радника президента з питань розвитку технологічних напрямів оборони Сергія Бескрестнова, протягом місяця їхня кількість зросла щонайменше на 67% — приблизно з 1500 до понад 2500. Він також заявив, що Росія запускає такі дрони майже одразу після виробництва.
У ніч проти 30 серпня російські війська атакували Україну 130 безпілотниками різних типів, більшість із яких були реактивними. Це свідчить про швидке зростання частки таких дронів у російських атаках.
ЧИТАЙТЕ ТАКОЖ: Сергій «Флеш» Бескрестнов: як Росія адаптується до технологічної війни і чим має відповісти Україна
Реактивні «шахеди» складніше перехоплювати через значно вищу швидкість порівняно з безпілотниками, оснащеними поршневими двигунами. Для боротьби з ними потрібні швидкісні засоби, здатні вчасно виявити й наздогнати ціль.
Міноборони називало реактивні «шахеди» одним із головних технологічних викликів ще у квітні. Тоді відомство повідомляло, що кластер Brave1 підтримав 12 технологій для протидії швидкісним безпілотникам. Однією з вимог до дронів-перехоплювачів була швидкість понад 450 км/год.
Хмара не назвав розробників чотирьох перехоплювачів, їхніх характеристик або результативності випробувань. Тому наразі йдеться про перспективні рішення, які ще потрібно доопрацювати та підготувати до серійного виробництва.
Росія може мобілізувати ще 600 тисяч людей
Російська влада не обмежує свої цілі Донецькою та Луганською областями, вважає Хмара. На його думку, Кремль прагне захопити всю Україну та знищити її як незалежну державу.
Міністр пояснює російське вторгнення імперським баченням Володимира Путіна. За оцінкою Хмари, російський лідер хоче представити захоплення України як власний історичний внесок у розбудову російської держави. Тому будь-які поступки він сприйматиме не як шлях до миру, а як підтвердження того, що тиск працює й агресію можна продовжувати.
За даними української розвідки, Росія розглядає можливість додатково мобілізувати 300 тисяч людей у 2026 році та ще стільки ж у 2027-му. Поки йдеться про опрацьований російським Генштабом варіант, а не про офіційно оголошену мобілізацію.
Головне управління розвідки пов’язує ці плани зі зростанням російських втрат і проблемами з поповненням війська. За його оцінкою, із січня до липня 2026 року Росія втратила близько 240 тисяч військових убитими й пораненими, з них щонайменше 140 тисяч — безповоротно. За контрактами протягом цього періоду до російського війська залучили близько 232 тисяч людей.
Ці дані походять від української розвідки. Незалежно перевірити точні російські втрати та мобілізаційні плани в умовах війни неможливо.
На думку Хмари, Путіна може зупинити лише відчуття, що Росія починає програвати війну. Створити це відчуття, за словами міністра, можна тільки силою.
На оборону бракує близько $27 млрд
Міністерству оборони бракує близько $27 млрд для виконання запланованих видатків. Йдеться саме про потреби оборони, а не про загальний дефіцит державного бюджету.
Раніше Володимир Зеленський пояснював, що приблизно $8–10 млрд потрібно заздалегідь спрямувати на закупівлю зброї та забезпечення війська на початку 2027 року. Ще майже $20 млрд необхідні на грошове забезпечення військових, виплати родинам загиблих та інші оборонні потреби.
Міністерство підготувало кілька способів залучити ці кошти. Поки це пропозиції для переговорів із партнерами — остаточних домовленостей ще немає.
Перший варіант — раніше отримати частину європейського кредиту, заплановану на наступний рік. Це допоможе профінансувати нагальні потреби, але водночас зменшить обсяг коштів, доступних Україні у 2027 році.
Другий напрям — залучити держави, які ще не долучилися до чинної фінансової програми, а також домовитися про збільшення внесків окремих партнерів. Міноборони вже визначило країни, з якими проводитиме такі переговори.
Україна пропонуватиме партнерам фінансувати конкретні оборонні проєкти з чіткими завданнями, строками та очікуваними результатами. Так кожна країна зможе бачити, які саме спроможності Сил оборони посилить її внесок.
