Зустріч Зеленського із журналістами напередодні Дня Незалежності була присвячена головним військовим, фінансовим та дипломатичним викликам для України на найближчі місяці. Двома найбільшими проблемами президент назвав російську балістику та фінансування оборони. Окремо він говорив про переговори щодо завершення війни, відносини зі США, можливі вибори, українську ракетну програму та перспективи посилення ППО.

Explainer зібрав головні тези розмови президента з журналістами.

Російська балістика стає однією з головних загроз

За оцінкою Зеленського, зараз Росія має приблизно 600–630 балістичних ракет і намагається вийти на темп близько 100 ракет на місяць. У перспективі це може означати до 1300 балістичних ракет на рік.

Президент наголосив, що такого рівня Росія поки не досягла. Завдання України — не допустити подальшого нарощування російського ракетного потенціалу. Для цього Сили оборони завдають ударів по військових об’єктах і підприємствах російського ВПК, а Київ працює з партнерами над санкціями проти ракетної промисловості РФ.

Із крилатими ракетами ситуація, за словами Зеленського, стала кращою: їх перехоплюють авіація, IRIS-T, Hawk та інші комплекси. Найбільшою проблемою залишається балістика, проти якої Україна має значно менше засобів.

Україна почала полювати не лише на ракети, а й на місця їх запуску

Через дефіцит антибалістичних ракет Україна розвиває ще один спосіб протидії — знищення пускових установок і позицій, з яких Росія запускає балістичні ракети.

Зеленський повідомив, що під час однієї з таких операцій Сили оборони нещодавно знищили пускову установку комплексу «Іскандер» поблизу українського кордону.

За його словами, це окремий напрям роботи, покликаний зменшити кількість балістичних ракет, які Україна змушена перехоплювати вже після запуску. Президент також згадав про інші операції, спрямовані на зрив підготовки російських масованих ракетних атак.

Україна відповідає ударами по російській логістиці

Зеленський заявив, що Росія не демонструє готовності завершувати війну й розширює удари по українських цивільних підприємствах та інфраструктурі. Як приклади він назвав атаки на «Укрпошту» та об’єкти «Нової пошти».

За його словами, саме ці атаки стали однією з причин, чому Україна почала відповідати ударами по російських логістичних центрах. Окремо президент згадав операцію проти складів Wildberries, пояснивши вибір цілей тим, що через мережу постачали товари для російських військових, а сама компанія приносить значні доходи російській економіці.

За оцінкою Зеленського, прямі збитки Росії від ударів по об’єктах Wildberries становлять близько 1 трлн рублів. З урахуванням боргів компанії, втрат пов’язаного бізнесу, перебудови логістики та відновлення складів президент оцінив сукупний ефект приблизно у 3 трлн рублів.

Що Зеленський говорить про настрої в Росії

Президент також заявив, що українська сторона відстежує суспільний ефект ударів по російській економіці. За словами Зеленського, понад 60% росіян хотіли б завершення війни або припинення вогню.

Він пов’язав це зі зниженням підтримки російської влади та «Єдиної Росії». Зеленський також стверджував, що партію «Яблуко» усунули від участі у виборах після того, як її потенційна підтримка зросла до 11–12%.

Президент не уточнив, на даних якого опитування ґрунтується оцінка про понад 60% росіян, так само як і не назвав джерела даних про підтримку «Яблука».

На зиму Україні потрібно близько 360 ракет для Patriot

За словами Зеленського, запит Повітряних сил на зимовий період становить 360 ракет для Patriot. Сам президент орієнтувався щонайменше на 300.

Отримати таку кількість складно через обмежені виробничі потужності. Зеленський заявив, що Україна намагається домовитися зі США про передачу невеликої частини американських запасів — приблизно 5–10%. Київ готовий оплатити ці ракети, щоб США згодом могли поповнити власні склади.

Паралельно Україна домовилася з Німеччиною про 600 ракет PAC-2 для Patriot у 2027–2028 роках, однак це не розв’язує проблему найближчої зими.

SAMP/T і FREYJA мають поступово зменшити залежність від Patriot

Україна намагається створити кілька альтернативних каналів захисту від балістики.

Восени очікуються додаткові французькі радари та посилення системами SAMP/T. Франція та Італія також домовилися прискорити постачання ракет Aster 30, а Україна отримала право на їх ліцензійне виробництво. Офіційні українсько-французькі домовленості передбачають, що Україна стане першим бойовим користувачем нової системи SAMP/T NG.

Ще один напрям — FREYJA, спільний європейський проєкт антибалістичної системи. Україна має розробити для неї ракету-перехоплювач і пускову установку, тоді як партнери допомагають із радарами, сенсорами та іншими компонентами.

Україна розраховує отримати перші практичні результати FREYJA у 2026–2027 роках. Мета проєкту — створити власну європейську систему протиракетної оборони й поступово зменшити критичну залежність від обмежених запасів Patriot.

Україна паралельно створює власну балістичну зброю

FREYJA — це система захисту від балістичних ракет, а паралельно Україна працює над власною ударною балістикою.

Зеленський заявив, що українські розробники вже провели випробування й мають необхідну технологічну базу. Значних результатів у цьому напрямі Україна очікує протягом 2026–2027 років.

На оборону бракує близько $27 млрд

Другою глобальною проблемою після балістики Зеленський назвав фінансове забезпечення оборони.

За його словами, дефіцит фінансування Міністерства оборони зараз становить приблизно 27 млрд доларів. Частину коштів, передбачених на другу половину 2026 року, використали раніше — зокрема на виробництво дронів та інші військові потреби.

Приблизно 8–10 млрд доларів потрібні заздалегідь, щоб забезпечити закупівлі зброї та потреби армії вже на початку 2027 року. Ще майже 20 млрд доларів, за словами президента, необхідні на грошове забезпечення військових, виплати сім’ям загиблих та інші оборонні видатки.

Зеленський заявив, що обговорює фінансування з Німеччиною та Францією і прагне прискорити надходження європейських коштів.

Зеленський закликав парламент не блокувати €30 млрд європейських коштів

Президент заявив, що Україна очікує 30 млрд євро європейського фінансування, отримання якого пов’язане з ухваленням необхідних законодавчих рішень.

За його словами, Верховна Рада має працювати незалежно від політичного протистояння між владою та опозицією.

Зеленський наголосив, що це не ресурс окремої політичної сили, а гроші, необхідні для оборони держави.

Дипломатичне вікно для завершення війни Зеленський бачить до кінця літа 2027 року

За оцінкою президента, «коридор можливостей» для дипломатичних спроб завершити війну триватиме від саміту G20 у США наприкінці 2026 року до кінця літа 2027-го.

Після цього у Сполучених Штатах фактично розпочнеться президентська виборча кампанія, і можливості Вашингтона активно займатися українським врегулюванням можуть звузитися.

Зеленський не стверджує, що війна обов’язково завершиться до цієї дати. Головною перешкодою він називає позицію Володимира Путіна, який, на його думку, не демонструє готовності завершувати війну й продовжує робити ставку на ескалацію.

Яким Зеленський бачить можливий шлях до припинення війни

Першим кроком до завершення війни Зеленський назвав припинення вогню. Після цього, за його словами, можна переходити до відведення військ, механізмів контролю та політичних домовленостей.

У територіальному питанні Київ наполягає, що Україна не повинна односторонньо відводити війська. Якщо йдеться про демілітаризовану зону, відведення має бути дзеркальним з обох боків.

Найпростішим компромісним варіантом Зеленський назвав фіксацію фактичної лінії перебування військ на момент домовленості без юридичного визнання окупованих територій російськими. Питання їх повернення надалі пропонується вирішувати дипломатичним шляхом.

Серед пропозицій, які раніше обговорювали зі США, — створення спеціальної або вільної економічної зони на окремих територіях. Зеленський наголосив, що таке рішення не може ухвалити президент одноосібно: воно потребуватиме окремих правових процедур і, залежно від змісту домовленості, може вимагати рішення парламенту або референдуму.

Односторонній вихід українських військ із контрольованої Україною частини Донеччини Зеленський не вважає прийнятним компромісом.

У Зеленського залишаються розбіжності з Трампом щодо Росії

Відносини з Дональдом Трампом Зеленський характеризує як робочі, однак Київ і Вашингтон по-різному оцінюють готовність Кремля завершити війну.

Українська сторона вважає, що Росію потрібно додатково примушувати до миру санкціями, військовим тиском і посиленням України. У Вашингтоні, за словами Зеленського, періодично виходять із припущення, що Москва сама може бути зацікавлена в домовленості.

Тому Київ наполягає, що переговори не повинні супроводжуватися передчасним послабленням тиску на Росію. Подібні розбіжності щодо намірів Кремля Зеленський публічно описував і раніше.

Вибори під час війни Зеленський назвав «цунамі для держави»

Окремою темою стала дискусія про можливість виборів під час війни, яку напередодні знову порушив Михайло Федоров.

Зеленський заявив, що позитивно ставиться до Федорова, але вважає рух у бік виборів під час активних бойових дій неправильним.

Президент нагадав, що раніше пропонував партнерам представити механізм, який дозволив би провести безпечні й демократичні вибори за участі військових, жителів прифронтових територій і мільйонів українців за кордоном. Такого механізму, за його словами, запропоновано не було.

Безпеку голосування, доки Росія продовжує ракетні удари та бойові дії, гарантувати неможливо.

Проведення виборів просто зараз Зеленський назвав «цунамі для держави», яке може розколоти країну. Спочатку, за його словами, потрібно завершити війну й зберегти незалежну державу, а вже після цього проводити вибори.