У понеділок фармацевтична компанія AstraZeneca та Оксфордський університет повідомили, що їхня вакцина-кандидат проти коронавірусу в середньому показала 70% ефективності.

Було проведено два випробування, одне з яких відбувалось у Великій Британії і показало 90%-ву ефективність, а інше – у Бразилії, 62% ефективності.

В британській групі 2741 доброволець отримував половину дози вакцини, а потім повну дозу щонайменше через місяць. У другій бразильській групі 8895 учасників отримали повну дозу, а потім ще одну повну дозу щонайменше через місяць.

Пізніше у компанії визнали, що менше дозування було спричинене помилкою у процесі виробництва. Також з’ясувалося, що до групи людей, яка показала високу ефективність, увійшли люди молодшого віку.

При цьому розробники вакцини не змогли пояснити, чому вони використовували два різних режими дозування або чому розмір однієї групи був значно менший за іншу.

Ці та інші запитання поставили під сумнів результати ефективності вакцини та змусили фахівців припустити, що самі випробування були проведені неналежним чином.

Explainer пояснює, чому науковці поставили під сумнів результати випробування вакцини від фахівців Оксфордського університету та компанії AstraZeneca.

Чому менша доза виявилася ефективнішою?

Якщо коротко, то дослідники самі цього точно не знають.

В AstraZeneca не змогли чітко пояснити, чому випробування показали такі різні результати ефективності, і вважають, що це сталося через різні підходи до щеплення. У британських випробуваннях добровольцям давали пів дози вакцини одразу і повну дозу через місяць, у бразильських – дві повні дози.

Ситуація стала ще більш заплутаною, коли в AstraZeneca визнали, що меншу дозу дали випадково.

Мене Пангалос, виконавчий віцепрезидент AstraZeneca, який очолює неонкологічні дослідження і розробки, визнав, що деякі добровольці отримали меншу дозу не через зміну тактики клінічного дослідження, а внаслідок лабораторної помилки. Також стало відомо, що половину дози давали молодшій категорії учасників випробувань, але у пресрелізі цих даних не було.

Монсеф Слауї, головний науковий радник ініціативи США зі сприяння розробці вакцини проти COVID-19 Warp Speed, пов’язав більшу ефективність вакцини саме з тим, що половину дози отримали люди віком 55 років і молодші, а в групі, яка отримувала повну дозу вакцини обидва рази, були і старші особи.

При цьому результати другого етапу дослідження вакцини, опубліковані минулого тижня у медичному журналі The Lancet, підтвердили, що вакцина викликає імунну реакцію в людей старшого віку (70+) на тому ж рівні, що й у молодих учасників випробування.

Дослідники припускають, що перша половина дози краще готує імунну систему до наступної повної дози.

Кеті Евер, імунолог з Інституту Дженнера при Оксфордському університеті, де випробовують вакцину, має дві теорії, чому британська схема дозування показала кращі результати. Цілком можливо, вважає дослідниця, що менша доза краще стимулює Т-клітини, які підтримують вироблення антитіл.

Іншим можливим поясненням, на думку науковиці, є реакція імунної системи на вірус шимпанзе (під час випробувань використовувався вірусний вектор, створений на основі послабленого вірусу, що викликає застуду в шимпанзе). Вакцина активує імунну відповідь не лише на спайковий білок SARS-CoV-2, а й на компоненти вірусного вектора. Цілком можливо, що повна перша доза притупила цю реакцію. 

Зі свого боку Хілдегунд Ертл, імунолог з Інституту Вістара у Філадельфії, каже, що розбіжності в ефективності двох схем щеплення можна пояснити у контексті її власних випробувань аденовірусних вакцин на мишах.

Науковиця виявила, що менша перша доза може призвести до кращого захисту, ніж вища перша доза у дводозовій вакцині. Це пояснюється тим, що менша доза швидше формує «пам’ять» імунних клітин, яка активізується підвищенням другої дози. На її думку, збільшивши часовий проміжок між застосуванням доз, можна досягти того самого ефекту.

Що далі?

Виконавчий директор AstraZeneca Паскаль Соріо заявив, що компанія планує провести додаткове випробування кандидатної вакцини проти коронавірусу, але не очікує, що це затримає затвердження вакцини у Великій Британії чи ЄС.

Нове випробування, за словами Соріо, відбудеться швидше, оскільки компанія знає, що ефективність вакцини висока, тому потрібна менша кількість учасників.

Під час нового міжнародного випробування буде використано схему з більш низькими дозами, що раніше виявилася ефективнішою.

Таким чином, компанія хоче, щоб результати нового випробування підтвердили 90%-ву ефективність британської схеми дозування та задовольнили вимоги Управління з продовольства і медикаментів США (FDA).

Це також дозволить компанії у майбутньому на рівних конкурувати з Pfizer та Moderna, чиї вакцини передбачають ефективність у 95% випадків.

Виконавчий директор AstraZeneca також повідомив, що для того, аби отримати дозвіл від FDA, доведеться отримати дані з США, оскільки регулятор навряд чи затвердить вакцину на основі досліджень, проведених за межами Сполучених Штатів.

Отримання ж дозволів від деяких інших країн все ще очікують до кінця року, повідомив Соріо.

Міністр охорони здоров’я Великої Британії Метт Генкок вже заявив, що попросив Агентство з контролю за лікарськими засобами та медичними продуктами визначити, чи відповідає вакцина жорстким стандартам безпеки.

Хелен Флетчер, професор імунології в Лондонській школі гігієни та тропічної медицини, заявила, що нове дослідження не означає, що затвердження вакцини затягнеться, оскільки навіть схема дозування з двома повними дозами продемонструвала ефективність у 62% віпадків, що відповідає вимогам ВООЗ.

“Цілком можливо, що AstraZeneca попросить затвердити схему з двома повними дозами, а потім, коли отримає необхідні дані, швиденько подасть запит на дозвіл для схеми з меншими дозами», – вважає Флетчер.