Перед приходом на посаду міністра охорони здоров’я Віктор Ляшко дав публічну обіцянку, що за літо в Україні зроблять 10 мільйонів щеплень проти COVID-19, тобто вакцинують 5 мільйонів людей.
Цифра видавалася масштабною, і до здійснення цієї обіцянки ставилися скептично.
Та Ляшко дотримав слова, хоч і з запізненням. 10 млн щеплень проти коронавірусу зробили станом на 7 вересня.
Станом на 27 вересня в Україні провели понад 12,2 млн щеплень. Всього вакцинованих принаймні однією дозою – 6,78 млн людей.
Для кожної людини з цієї статистики щеплення має значення. Його ефективність може варіюватися, але вакциновані точно мають кращий захист від госпіталізації та смерті внаслідок COVID-19.
Для населення України загалом ця цифра – невтішна.
Взаємопов’язаних факторів, які вказують на плачевність ситуації, кілька.
Перший: рівень вакцинації залишається низьким. Станом на 27 вересня – проти COVID-19 щеплено лише 16,4% українців.
Другий: штам “Дельта” фактично витіснив решту варіантів COVID-19. Штам погіршує дію вакцини та є небезпечнішим за оригінальний штам.
Третій: через низький рівень вакцинації та поширення “Дельти” Україні не оминути масштабного спалаху COVID-19 найближчої осені чи зими.
Explainer вирішив з’ясувати, чому так відбувається та які ще фактори можуть погіршити ситуацію.
Чому українці не вакцинуються?
Із початком вакцинації темпи щеплення були повільні через нестачу вакцин.
Україна не могла отримати препарати чи то через світовий дефіцит, чи то через непрофесійність чи незрозумілі особисті інтереси влади, яка не могла закупити вакцину.
Коли вакцини закупили вдосталь (на деякий період), темпи імунізації далі зростали повільно.
Ляшко пояснив це тим, що “так було треба”. Мовляв, вакцинацію запускали каскадним методом, і перед тим, як розгорнути кампанію, необхідно було врахувати всі можливі помилки.
Коли темпи вакцинації зросли, виникла інша проблема – міфи щодо COVID-вакцин.
Один з основних – що дослідники поквапилися з розробкою, тому даним щодо її ефективності та безпеки довіряти не можна.
(Вакцини було створено за допомогою методу, який розробляли протягом багатьох років. Зокрема, попередньо вчені розробляли мРНК-вакцину проти раку).
Міфи систематично розвінчують, але опитування українців свідчать, що результати не дають бажаних плодів і кількість українців, охочих щепитися, кардинально не збільшується.
ЧИТАЙТЕ ТАКОЖ: П’ять вакцин проти Covid-19: як вони працюють
Зокрема, лише 23% громадян вважають вакцинацію проти COVID-19 ефективною. І тільки на 1% менше людей впевнені, що від COVID-19 можуть врятувати вітаміни чи настойки.
Понад 56% не планують щеплюватися проти коронавірусної хвороби. Майже 52% виступають проти обов’язкової вакцинації проти COVID-19.
Найпоширенішою причиною відмови від вакцинації серед українців у всіх вікових групах є переконання, що вакцини проти COVID-19 недостатньо вивчені.
Серед інших поширених:
- “мене турбують наслідки/побічні ефекти вакцини”,
- “мене турбує нав’язування вакцинації державою”,
- “вважаю, що вакцинація не захистить від хвороби”.
Також згідно зі звітом Інституту глобальних інновацій в галузі охорони здоров’я (IGHI) Імперського коледжу Лондона, основними перешкодами до вакцинації, як і раніше, є побоювання пацієнтів щодо побічних ефектів, а також те, що вакцини ніхто належним чином не тестував.
Вчені намагаються пояснити таку поведінку людей.
Джессіка Салеска з Каліфорнійського університету в Лос-Анджелесі зазначає, що у людей є дві, здавалося б, суперечливі тенденції – «упередженість до негативу» та «упередженість до оптимізму», кожна з яких може спотворити оцінки ризиків та переваг.
Упередженість до негативу пов’язана з тим, як ви оцінюєте події, що перебувають поза вашим контролем.
«Коли вам повідомляють негативну інформацію, вона завжди залишається у вашій пам’яті», – каже Салеска.
Упередженість до оптимізму, навпаки, стосується ваших переконань щодо себе – наприклад, чи вважаєте ви, що ви фізично здоровіші і здоровіше середньої людини.
Ці упередження можуть працювати незалежно одне від одного, що означає, що ви можете зосередитися на небезпеці вакцин через побічні ефекти, водночас вважаючи, що ви з меншою ймовірністю постраждаєте від COVID-19.
Це комбінація, яка знизить впевненість і підвищить самозаспокоєння; і одна з причин, чому люди не змінюють своїх переконань щодо вакцинації проти COVID-19.
Строк придатності вакцини AstraZeneca
Ще одна проблема, гостро поширена в українському суспільстві щодо щеплення, – це вибірковість вакцин.
Частина людей, які не проти щепитися, надають перевагу конкретним препаратам – Pfizer чи Moderna, що призводить до того, що деякі види вакцин швидко “розбирають”, а інші залишаються на складах, і їх можуть утилізувати через закінчення строку придатності.
“Не дожити” до свого використання в Україні може препарат AstraZeneca.
У відповідь на запит BBC Україна МОЗ повідомило, що станом на 17 вересня в Україні було 11 тисяч доз AstraZeneca, які треба використати до 30 вересня; 1,9 млн доз AstraZeneca, дійсних до 31 жовтня, і 1,1 млн доз – дійсних до кінця листопада.
Всього не використано понад 3 млн доз, строк придатності яких становить від двох тижнів до двох місяців.
ЧИТАЙТЕ ТАКОЖ: Тромбози після вакцинації проти COVID-19: чому, хто у групі ризику та чи можна цьому запобігти?
Аналітики КШЕ порахували, що якщо темпи вакцинації AstraZeneca будуть орієнтовно 10 тис. щеплень на добу, то з кожним днем збільшується ризик, що цю вакцину не встигнуть використати повністю.
Для того, щоб встигнути використати усі дози AstraZeneca, у КШЕ пропонують збільшити темпи її використання до 45 тис. щеплень на добу.
Та наразі найвищий показник вакцинації препаратом AstraZeneca з 6 вересня становить 23 757 за добу.
Тому аналітики радять:
- передати певну кількість вакцин AstraZeneca країнам, які активно її застосовують;
- змішувати AstraZeneca з іншими вакцинами, наприклад, з Pfizer, Moderna чи Sinovac;
- тимчасово обмежити щеплення іншими вакцинами.
Водночас представники МОЗ надають суперечливі коментарі щодо передачі вакцин іншим країнам, а це означає – узгодженого та однозначного плану, найімовірніше, у міністерства немає.
Зокрема, 15 вересня міністр охорони здоров’я Віктор Ляшко в етері “24 каналу” заявив, що Україна може передати іншим країнам невикористані запаси вакцин AstraZeneca, у яких збігає строк придатності.
При цьому головний санлікар Ігор Кузін запевнив BBC Україна 21 вересня, що віддавати комусь вакцини не планують.
“Частину доз Україна отримала як гуманітарну допомогу, тому віддавати їх далі – неетично. Будемо робити все, щоб її тут використати. Це буде великий репутаційний провал, якщо ми таке допустимо. Багато країн не мають вакцин”, – запевняє Кузін.
Питання, як Україна має вийти із репутаційної кризи та не втратити щонайменше сотні тисяч доз AstraZeneca, наразі лишається відкритим.
Як вплине знищення або передача AstraZeneca іншим країнам?
В Україні ще залишилося три види вакцини Pfizer, AstraZeneca, Coronavac. Moderna вже немає.
Утім, за песимістичними прогнозами МОЗ, охочі вакцинуватися в Україні можуть закінчитися вже “десь у грудні”.
“Тижневий середній обсяг вакцинації за добу впав до 100 тисяч. Причина в тому, що зменшились обсяги щеплень другою дозою. Обсяги першою трохи виросли, але не компенсували провал повторної вакцинації.
Обсяги щодо друго щеплення впали через те, що закінчилася Moderna. Щодо Coronavac – обсяги без змін, Pfizer і Astra почали використовувати трохи більше, але не так, щоб компенсувати нестачу Moderna”, – зазначає системний аналітик Євген Істребін.
Водночас темпи поширення COVID-19 в країні суттєво зросли. За два тижні смертність від COVID-19 зросла на 41%. Це означає, що уникнути нової хвилі пандемії не вдасться.
“За кількістю летальних та нових випадків ми вже обігнали аналогічний період 2020 року. Пристібніть свої паски безпеки”, – пише імунолог Федір Лапій.
Наразі чекати на колективний захист від COVID-19 марно, оскільки в Україні станом на 20 вересня вакциновано лише 12,56% з необхідних мінімальних 70%.
Та й дослідження поки що не підтверджують теорію про те, що вакцина припиняє поширення вірусу серед щеплених. Від вакцинованих досі можна заразитися.
Втім, вакцина дає насамперед персональний захист та захищає від госпіталізації, важкого перебігу й смерті. За останніми даними, 98% госпіталізованих з COVID-19 в Україні – невакциновані.
Зважаючи на кількість вакцинованих на сьогодні і на те, що відсоток щеплених серед однієї з груп ризику, а саме людей віком 65+ – низький, новий епідсезон у яскравих цифрах летальних випадків покаже, як Україна провалила вакцинацію.
Тому МОЗ має боротися за кожне щеплення проти COVID-19.
Нового спалаху COVID-19 в Україні не уникнути. Тому актуальними залишаються правила безпеки: дотримання дистанції, миття рук з милом, маски в громадських місцях.
