Реформа військової служби: що пропонує уряд і чому зміни критикують

Реформа військової служби стала однією з найбільш очікуваних ініціатив у сфері оборони від початку повномасштабної війни. Понад чотири роки українська армія функціонувала в умовах, коли питання строків служби, ротацій, демобілізації та грошового забезпечення значною мірою визначалися рішеннями, ухваленими вже під час війни. Тепер уряд пропонує систему, яка має встановити нові правила проходження служби для різних категорій військовослужбовців.

12 червня Кабінет Міністрів схвалив пакет рішень, який у Міністерстві оборони називають першим етапом трансформації військової служби. Він передбачає нові типи контрактів, зміну підходів до грошового забезпечення, автоматизацію кадрових процедур, спрощене повернення військовослужбовців після самовільного залишення частини та залучення іноземців до служби в українських підрозділах.

Водночас оголошені зміни вже стали предметом дискусій серед військових, депутатів та профільних експертів. Прихильники реформи вважають, що вона вперше пропонує більш прогнозовану модель служби та намагається відповісти на проблему невизначених строків контрактів. Критики ж звертають увагу на відсутність конкретних рішень щодо демобілізації військовослужбовців, які перебувають у строю найдовше, а також ставлять під сумнів окремі елементи нової системи оплати.

Explainer розповідає, що саме пропонує уряд у межах реформи військової служби, як працюватимуть нові контракти, які зміни чекають на військових та які питання поки залишаються без відповіді.

Що саме пропонує реформа військової служби

Перший етап реформи, який уряд затвердив у червні, змінює одразу кілька ключових елементів військової служби. Йдеться не лише про нові контракти та систему виплат. Реформа також зачіпає правила переведення між підрозділами, механізм повернення військових після самовільного залишення частини, залучення іноземців до служби та майбутню зміну підходів до мобілізації.

У Міністерстві оборони називають це першим етапом комплексної трансформації. Наступним кроком має стати окрема реформа рекрутингу та мобілізації.

Центральна ідея нинішніх змін полягає в тому, щоб військовослужбовець заздалегідь знав умови служби, рівень грошового забезпечення та порядок отримання відстрочки після завершення контракту. Саме відсутність визначених строків служби та прогнозованих правил тривалий час залишалася однією з найбільш дискусійних тем у військовому середовищі.

Три типи контрактів замість єдиного підходу

Реформа пропонує поділити військову службу на три окремі напрямки залежно від характеру виконуваних завдань.

Перший тип – піхотно-штурмовий контракт. Він призначений для військових, які виконують завдання на передовій, зокрема піхотинців, штурмовиків, бойових медиків, навідників і механіків-водіїв. Для цивільних громадян такий контракт передбачає 14 місяців служби, для чинних військовослужбовців – 10 місяців, а для тих, хто вже проходив службу та був звільнений під час особливого періоду, – від шести місяців.

Другий тип – бойовий контракт. Його пропонують для спеціалістів, які безпосередньо беруть участь у бойових діях, але не належать до піхотних підрозділів. Насамперед це оператори безпілотників, фахівці радіоелектронної боротьби, артилеристи та оператори наземних роботизованих комплексів. Термін такого контракту становитиме 24 місяці.

Третій тип – базовий контракт. Він стосується посад забезпечення та інших напрямків служби поза бойовими підрозділами. Контракт укладатиметься на два роки з можливістю проходження служби на тилових посадах.

Перейти на нові умови зможуть не лише цивільні, які вирішать вступити до війська, а й чинні військовослужбовці, включно з тими, хто вже проходить службу за контрактом.

Відстрочка після служби стає частиною контракту

Однією з найбільш помітних новацій стала поява гарантованої відстрочки після завершення контракту.

Для всіх категорій військовослужбовців передбачено базову відстрочку щонайменше на шість місяців. Її тривалість може збільшуватися залежно від часу, проведеного на бойових завданнях, а також від попереднього військового досвіду.

Для піхотно-штурмових контрактів діятиме окремий механізм. Один місяць безпосередньої участі в бойових діях даватиме додаткові три місяці відстрочки. Уряд також заявляє, що під час розрахунку враховуватиметься служба до підписання нових контрактів, а також період служби до початку повномасштабного вторгнення.

Час, проведений на бойових завданнях, безпосередньо впливатиме на тривалість періоду, протягом якого військовослужбовець не підлягатиме повторному залученню до служби.

Реформа не обмежується контрактами

Окрім нової контрактної системи, уряд анонсував низку змін у кадровому управлінні.

Серед них – автоматичні переведення між підрозділами одного корпусу через застосунок «Армія+». Спочатку механізм тестуватимуть в окремих корпусах, після чого його планують поширити на всі Сили оборони.

Також запроваджується спрощена процедура повернення до служби для військовослужбовців, які самовільно залишили частину. Вони зможуть обрати один із визначених бойових підрозділів та повернутися за спрощеним алгоритмом через «Армія+» або офлайн. За новими правилами така можливість буде доступна протягом обмеженого періоду після набрання чинності урядовими рішеннями.

ЧИТАЙТЕ ТАКОЖ: Мобілізація в Україні у 2026 році: що потрібно знати

Окремий напрямок реформи стосується рекрутингу іноземців. Міністерство оборони планує залучити до цього процесу приватні рекрутингові компанії, які шукатимуть кандидатів за межами України та супроводжуватимуть їхній відбір для подальшої служби в українських підрозділах.

Саме ці зміни формують перший етап реформи військової служби. Водночас найбільше дискусій викликають нова система грошового забезпечення та питання, чи зможе реформа запропонувати зрозумілі правила служби для тих, хто вже кілька років перебуває в армії.

Зарплати, надбавки та відстрочки: як працюватиме нова система мотивації

Фінансова модель стала одним із центральних елементів реформи. Уряд пропонує відійти від підходу, коли основна частина виплат залежить від статусу військовослужбовця або його належності до конкретного підрозділу. Натомість розмір винагороди дедалі більше прив’язують до характеру завдань, рівня ризику та часу, проведеного безпосередньо на бойових позиціях.

Найбільші зміни стосуються піхотних підрозділів. Саме для них передбачено окрему систему нарахування виплат.

Скільки обіцяють платити піхоті

За розрахунками Міністерства оборони, середнє грошове забезпечення військовослужбовця на піхотно-штурмовому контракті має становити близько 300 тисяч гривень на місяць. Максимальний рівень виплат може сягати 460 тисяч гривень.

Базова ставка для таких військових визначена на рівні 20 тисяч гривень. Решта суми формується за рахунок додаткових виплат за виконання конкретних бойових завдань.

Найвищі винагороди передбачені за участь у штурмових діях із просуванням вперед. Окремо оплачуватиметься виконання ударно-пошукових завдань, розвідка, евакуація, утримання позицій та робота безпосередньо на передньому краї оборони. Для підтвердження перебування військового на конкретній ділянці фронту планують використовувати цифрову систему Mission Control.

Логіка нової моделі полягає в тому, що найбільші виплати мають отримувати військові, які виконують найризикованіші завдання та проводять найбільше часу безпосередньо в зоні бойових дій.

Окремі умови для дронарів, артилеристів та РЕБ

Для військових, які служитимуть за бойовими контрактами, також запроваджується диференційована система виплат.

Мінімальний рівень грошового забезпечення для таких спеціальностей визначений на рівні 30 тисяч гривень. Максимальний може досягати 120 тисяч гривень на місяць залежно від характеру виконуваних завдань та наближеності до лінії бойового зіткнення.

До цієї категорії належать оператори безпілотних систем, артилеристи, фахівці радіоелектронної боротьби та оператори наземних роботизованих комплексів.

Схожий принцип застосовуватиметься і до базових контрактів. Для тилових посад уряд гарантує не менше 30 тисяч гривень на місяць, однак під час виконання бойових завдань військовослужбовець зможе отримувати додаткові виплати за правилами, близькими до бойового контракту.

Підвищення виплат командирам

Окремий блок реформи стосується командного складу.

Уряд планує збільшити грошове забезпечення командирів бойових підрозділів, їхніх заступників та начальників штабів. За озвученими параметрами виплати для цієї категорії мають зрости приблизно вдвічі. Командир корпусу за новою моделлю може отримувати близько 230 тисяч гривень на місяць з урахуванням бойових доплат.

У Міністерстві оборони пояснюють це зростанням відповідальності командирів після переходу ЗСУ на корпусну систему управління.

Відстрочка стає частиною системи винагороди

Не менш важливим елементом нової моделі є відстрочка після завершення контракту.

Для всіх категорій військовослужбовців передбачено гарантований мінімум у шість місяців. Далі тривалість відстрочки збільшується залежно від бойового досвіду та загального часу служби.

Для піхотних контрактів передбачено найбільший обсяг додаткової відстрочки. Кожен місяць безпосередньої участі в бойових діях додає три місяці відстрочки. Крім того, під час розрахунку враховуватиметься служба, пройдена до запровадження нових контрактів.

Відстрочка стає одним із ключових елементів нової контрактної системи та напряму залежатиме від бойового досвіду військовослужбовця.

Саме навколо зарплат і відстрочок уже виникла найбільша кількість запитань. Частина військових та експертів вважає, що нова система винагород може створити додатковий дисбаланс між різними категоріями особового складу, а питання служби тих, хто перебуває в армії з 2022 року або ще з 2014 року, залишається недостатньо врегульованим.

Що не так із реформою на думку експертів

Попри масштабність анонсованих змін, частина експертів закликає не поспішати називати їх повноцінною реформою армії. На їхню думку, більшість запропонованих рішень поки що стосуються окремих аспектів проходження служби, але не дають відповіді на низку системних питань.

Насамперед ідеться про механізми демобілізації, баланс між різними категоріями військовослужбовців та практичну реалізацію нових правил після їхнього запуску.

Роман Костенко: головне – як нова система працюватиме після запуску

Секретар Комітету Верховної Ради з питань національної безпеки, оборони та розвідки Роман Костенко загалом позитивно оцінює появу контрактів із визначеними строками служби та нових механізмів мотивації військових. Водночас він звертає увагу, що вирішальним стане не сам пакет урядових рішень, а його практичне впровадження.

Особливо це стосується нової системи переведень між підрозділами та механізму повернення військових після самовільного залишення частини. За словами Костенка, ефективність цих рішень можна буде оцінити лише після того, як з’явиться статистика їхнього реального використання.

На думку Костенка, ключовим критерієм успіху стане не запуск нових механізмів, а те, чи зроблять вони службу більш передбачуваною та зрозумілою для військових.

Сергій Рахманін: кадрові зміни ще не означають реформу армії

Член парламентського Комітету з питань національної безпеки, оборони та розвідки Сергій Рахманін пропонує обережніше оцінювати масштаб анонсованих змін. Він ставить під сумнів сам термін «реформа», який використовують представники влади.

Логіка його позиції полягає в тому, що зміна системи контрактів, виплат або окремих кадрових процедур сама по собі не означає трансформації всієї військової системи.

Рахманін звертає увагу на різницю між адміністративними змінами та структурною реформою армії. Саме тому головним критерієм успіху він вважає не кількість нововведень, а їхню здатність вирішити проблеми, які накопичилися за роки повномасштабної війни.

Найбільше запитань стосується військових, які служать найдовше

Попри відмінності в оцінках, критика експертів концентрується навколо одного питання – як реформа вплине на військовослужбовців, які перебувають у строю з 2022 року або ще довше.

Уряд заявив про намір поступово звільняти військових, які провели найбільше часу на бойових посадах. Водночас конкретні критерії та механізми такого процесу поки що не оприлюднені.

Саме навколо цієї невизначеності сьогодні точиться найбільше дискусій. Для частини експертів вона залишається головною прогалиною реформи незалежно від того, як працюватимуть нові контракти, система виплат чи кадрові зміни.

Що кажуть ветерани та військові

Серед військовослужбовців та ветеранів критика реформи звучить жорсткіше, ніж серед представників профільного парламентського комітету. Якщо депутати переважно говорять про механізми реалізації, то військові звертають увагу на інше: чи справді запропоновані зміни вирішують проблеми тих, хто вже роками перебуває на фронті.

Ярина Чорногуз: реформа не враховує тих, хто служить найдовше

Військовослужбовиця, розвідниця Збройних сил України та письменниця Ярина Чорногуз вважає, що реформа майже не пропонує окремих рішень для людей, які служать із 2022 року або ще раніше. На її думку, одна з головних проблем полягає в тому, що запропонована система недостатньо враховує різницю між новими контрактниками та військовими з багаторічним бойовим досвідом.

Одна з головних претензій Чорногуз стосується відсутності окремого підходу до військовослужбовців із великою вислугою. Вона вважає, що люди, які перебувають у війську багато років, повинні отримувати вищі виплати, додаткові соціальні гарантії та триваліші відстрочки після завершення служби. На її думку, нинішня модель майже не враховує тривалість служби під час визначення винагороди.

Не менш критично Чорногуз оцінює нову систему оплати праці.

На її думку, акцент на високих бойових виплатах не вирішує проблему низької базової зарплати військовослужбовців. Вона наголошує, що після поранення або переведення в тил багато військових можуть зіткнутися з різким падінням доходів. Саме тому, на її переконання, держава мала б насамперед підвищувати базове грошове забезпечення, а не робити ставку переважно на додаткові винагороди за виконання бойових завдань.

Також вона ставить під сумнів підхід до відстрочок після завершення контракту. Чорногуз вважає, що їхня тривалість повинна залежати не лише від участі в бойових діях, а й від загальної вислуги років.

Окрему увагу вона приділяє питанню термінів служби для військових, які перебувають у строю найдовше. На її думку, влада поки що недостатньо чітко пояснила, кого саме стосуватимуться анонсовані механізми звільнення та як вони працюватимуть на практиці.

Ще одна проблема, яку піднімає Чорногуз, стосується розриву між формальними посадами та реальними функціями в армії. Вона застерігає, що підвищення виплат командирам може посилити внутрішню несправедливість у тих випадках, коли фактичне управління підрозділом здійснюють інші військовослужбовці, які формально не займають відповідних посад.

На думку Чорногуз, реформа значно детальніше визначає правила для нових контрактників, ніж для військових, які вже роками перебувають на службі. Саме це вона називає одним із головних недоліків запропонованої моделі.

Віктор Таран: реформа не відповідає на два головні питання військових

Ветеран російсько-української війни та керівник центру підготовки операторів БПЛА «Крук» Віктор Таран оцінює реформу ще критичніше. На його думку, вона не дає відповіді на два ключові запити військових: коли можна буде завершити службу і як держава планує забезпечити гідний рівень грошового забезпечення.

На думку Тарана, реформа не вирішує проблему співвідношення між ризиками служби та рівнем базового грошового забезпечення. Він порівнює доходи військовослужбовців із зарплатами в цивільному секторі та звертає увагу, що різниця між ризиками служби і фінансовою винагородою залишається недостатньою.

Водночас головною проблемою він називає відсутність визначеності щодо демобілізації.

За його оцінкою, реформа так і не пояснює, що буде з мобілізованими та добровольцями, які служать із 2022 року. Нова система контрактів визначає правила для майбутніх військовослужбовців, однак не дає зрозумілої відповіді для тих, хто вже кілька років перебуває в армії.

Таран також звертає увагу на відсутність принципу, за яким людина, що служила довше, отримує пропорційно більший період відпочинку після завершення служби.

Попри різні акценти, критика Чорногуз і Тарана зводиться до спільної думки: реформа значно детальніше описує правила для майбутніх контрактників, ніж для військових, які вже тривалий час перебувають на службі.

Чи вирішує реформа головну проблему армії

Нова система контрактів робить службу більш прогнозованою для тих, хто лише планує вступити до війська. Людина заздалегідь знає термін контракту, умови служби та порядок отримання відстрочки після його завершення.

Водночас найбільше запитань реформа залишає щодо військовослужбовців, які перебувають у строю з 2022 року або служать ще довше.

Українська влада визнає існування цієї проблеми. Начальник Генерального штабу Андрій Гнатов заявив, що зараз розглядаються механізми звільнення насамперед для військових, які служать від початку повномасштабного вторгнення або перебувають у війську багато років. Водночас він наголосив, що говорити про конкретні рішення поки зарано, оскільки питання демобілізації безпосередньо пов’язане з темпами мобілізації та можливістю замінити людей, які перебувають на фронті.

Фактично держава визнає потребу в окремому рішенні для військовослужбовців із найбільшою вислугою, однак механізм його реалізації поки що не представлений публічно.

Саме тому критика реформи з боку частини військових та експертів стосується не стільки нових контрактів чи системи виплат, скільки відсутності чіткої відповіді на питання, як саме відбуватиметься поступове звільнення тих, хто воює найдовше.

Реформа пропонує нові правила для майбутніх контрактників, але питання служби та можливого звільнення військових, які вже багато років перебувають у строю, поки що залишається відкритим.