Результати саміту НАТО в Анкарі показали, що попри розбіжності всередині Альянсу його члени змогли погодити спільну позицію з ключових питань безпеки. Саміт відбувся на тлі повномасштабної війни Росії проти України, загострення ситуації навколо Ірану та нової хвилі критики НАТО з боку президента США Дональда Трампа, який вимагав від європейських союзників збільшити витрати на оборону.
Підсумкова декларація підтвердила відданість принципу колективної оборони, визначила нові напрями розвитку військових спроможностей Альянсу, закріпила довгострокові зобов’язання щодо підтримки України та окреслила позицію союзників щодо Ірану.
Для України одним із головних підсумків саміту стало підтвердження довгострокової військової підтримки. Союзники також офіційно визнали, що Україна робить внесок у трансатлантичну безпеку. Окрім рішень, закріплених у декларації, українська делегація досягла низки домовленостей із партнерами на полях саміту щодо посилення протиповітряної оборони, розвитку оборонної промисловості та подальшої військової допомоги.
Explainer пояснює, які рішення ухвалили на саміті НАТО в Анкарі, що вони означають для України та як вплинуть на подальшу політику Альянсу.
НАТО підтвердило єдність попри внутрішні суперечності
Одним із головних політичних результатів саміту стало одностайне схвалення підсумкової декларації. На тлі розбіжностей між окремими союзниками це засвідчило, що країнам НАТО вдалося зберегти спільну позицію з ключових питань безпеки.
У декларації союзники підтвердили відданість статті 5 Вашингтонського договору, яка передбачає, що напад на одного члена Альянсу означає напад на всіх. Документ також наголошує на збереженні трансатлантичної єдності та прихильності до принципу колективної оборони.
НАТО знову назвало Росію довгостроковою загрозою євроатлантичній безпеці та стабільності. Саме необхідністю протидіяти цій загрозі, а також загрозі тероризму союзники обґрунтовують подальше нарощування оборонних витрат, розвиток військової промисловості та зміцнення оборонних спроможностей.
Такі формулювання вже звучали у підсумкових документах Альянсу. Водночас декларація в Анкарі доповнила їх новими рішеннями щодо оборонних інвестицій, розвитку оборонно-промислового співробітництва та спільних закупівель озброєння.
НАТО робить ставку на переозброєння та розвиток військової промисловості
Декларація підтвердила курс НАТО на зміцнення оборонних спроможностей. Союзники пояснюють це довгостроковою загрозою з боку Росії та збереженням загрози тероризму.
У документі зазначено, що у 2025 році європейські члени НАТО та Канада збільшили інвестиції в ключові оборонні потреби більш ніж на 139 млрд доларів. Крім того, союзники оголосили про нові закупівлі озброєння на суму понад 50 млрд доларів і домовилися розширювати виробничі потужності оборонної промисловості та поглиблювати співпрацю з виробниками для прискорення впровадження нових технологій.
Окремо в декларації наголошується, що європейські союзники разом із Канадою поступово беруть на себе більше відповідальності за оборону Альянсу, співпрацюючи зі США. Це відображає курс НАТО на посилення ролі європейських країн у системі колективної безпеки.
Серед пріоритетів Альянсу – розвиток високоточних далекобійних систем, інтегрованої протиповітряної та протиракетної оборони, безпілотних систем, розвідувальних спроможностей і штучного інтелекту. Також союзники планують створити спільну трансатлантичну військову хмарну інфраструктуру для швидшого обміну даними між країнами НАТО.
Що саміт вирішив щодо України
Україна стала єдиною державою, якій у підсумковій декларації присвятили окремий пункт. Союзники підтвердили, що вона робить внесок у трансатлантичну безпеку, та заявили про незмінну підтримку її боротьби за свободу, суверенітет і територіальну цілісність.
Одним із ключових рішень стало довгострокове зобов’язання щодо військової допомоги. Країни НАТО домовилися у 2026 році надати Україні військове обладнання, допомогу та навчання на 70 млрд євро, а також підтвердили намір зберегти щонайменше такий самий рівень підтримки у 2027 році. У декларації наголошується, що ця допомога має бути передбачуваною, справедливою та довгостроковою.
Документ окремо уточнює, що до цього пакета входять військове обладнання, військова допомога та навчання українських військових. Союзники також привітали рішення Європейського Союзу щодо багаторічного фінансування України через механізм Ukraine Support Loan.
Яких домовленостей Україна досягла на полях саміту
Окрім рішень, закріплених у підсумковій декларації, українська делегація провела серію двосторонніх зустрічей із лідерами держав-партнерів. Під час них обговорювали нові пакети військової допомоги, посилення протиповітряної оборони та розвиток української оборонної промисловості.
Однією з головних стала зустріч Президента Володимира Зеленського з президентом США Дональдом Трампом. За словами Зеленського, сторони обговорили посилення протиповітряної оборони України, а також ідеї, які можуть зміцнити позиції України та наблизити мир. Президент повідомив, що українська й американська команди продовжать працювати над домовленостями, досягнутими під час переговорів.
Міністр закордонних справ Андрій Сибіга заявив, що посилення протиповітряної та антибалістичної оборони залишається головним пріоритетом України. За його словами, партнери вже ухвалили конкретні рішення щодо зміцнення цих спроможностей. Україна також працює з країнами, які мають запаси ракет PAC-3 для систем Patriot, а також над отриманням ліцензій на виробництво антибалістичних систем.
Про можливість такого кроку говорив і президент США Дональд Трамп. Під час зустрічі із Зеленським президент США повідомив, що США розглядають можливість надати Україні ліцензію на виробництво ракет-перехоплювачів Patriot. Він додав, що це питання ще потребує опрацювання з американськими виробниками, тому про остаточне рішення поки не йдеться.
Міністр оборони Рустем Умєров повідомив, що під час саміту Україна підписала три нові угоди в межах ініціативи Drone Deal, до якої тепер входять дев’ять країн. Ініціатива передбачає розвиток співпраці у сфері безпілотників і підтримку українського виробництва дронів.
Крім того, Канада та Норвегія оголосили про нові пакети військової допомоги, які мають посилити українську протиповітряну оборону.
