У середу ввечері на прес-конференції гендиректор ВООЗ Тедрос Гебреісус повідомив, що коронавірус COVID-19, що охопив 114 країн світу і інфікував понад 120 тис. осіб, є пандемією. Очільник ВООЗ також додав, що організація очікує збільшення кількості хворих і загиблих у найближчі дні й тижні.

Рішення оголосити спалах коронавірусу пандемією було прийнято на тлі невтішних новин із США, де за останні три дні настільки стрімко зросла кількість випадків зараження, що президент США Дональд Трамп навіть змушений був закрити на місяць транспортне сполучення США з Європою.

ЧИТАЙТЕ ТАКОЖ: В Україні запровадили карантин через коронавірус: що це означає?

Невтішні новини надходили з Європи також: канцлер Німеччини Ангела Меркель заявила, що до 70% німців можуть заразитися, а Італія була змушена відправити все своє населення на карантин.

Отже, саме стрімке поширення вірусу за межами Китаю, мабуть, і сприяло рішенню ВООЗ оголосити хворобу пандемією.

Що таке пандемія?

Щоб зрозуміти, що таке «пандемія», спочатку слід розібратися із значенням таких термінів, як: «ендемія», «спалах» і «епідемія». Яка між ними різниця?

Ендемія

Ендемічні хвороби, або ендемії – це такі хвороби, які є постійно в певній місцевості або серед певного народу і після припинення можуть відновлюватися щораз самостійно, без будь-якого впливу ззовні.

Прикладами можуть бути малярія в Африці, кокцидіоідомікоз (особливо небезпечне інфекційне захворювання, яке викликають патогенні гриби – ред.) на південному заході США і в північній частині Мексики, лихоманка Денге у тропічних і субтропічних регіонах і гепатит В у всьому світі (хоча захворюваність на гепатит В вища в Азії та Африці (висока ендемічність) і нижча в Європі та Північній Америці (низька ендемічність).

Спалах

Спалах хвороби – це виникнення випадків захворювання в кількості, що перевищує звичайну для певної громади, географічного району чи пори року. Він може тривати кілька днів або тижнів, а може й роками.

Один-єдиний випадок захворювання на інфекційну хворобу, якої не було протягом тривалого часу в будь-якій групі населення або яка викликана будь-якою речовиною (наприклад, бактерією або вірусом), якої раніше не було виявлено в цій громаді або цьому районі, або виникнення раніше невідомої хвороби може також бути спалахом хвороби.

Спалахи обмежені відносно невеликими територіями. Наприклад, спалах холери після землетрусу на Гаїті в 2010 році, хвороби харчового походження, такі як спалахи кишкової палички, пов’язані з листям салату і яловичим фаршем, множинні спалахи лихоманки Ебола в різних африканських країнах з 1976 року.

Епідемія

Епідемія – це спалах, яка поширюється на великій територій і охоплює ряд країн.

Наприклад, вірус Зіка, який почався в Бразилії в 2014 році і поширився на більшу частину Латинської Америки та Карибського басейну; спалах лихоманки Ебола в Західній Африці в 2014-2016 роках, яка була чималою, щоб її можна було вважати епідемією; та опіоїдна епідемія (опіоїдна криза) в США.

Пандемія

Епідемія, яка поширюється по всьому світу, є пандемією. Іспанський грип 1918 року, який заразив понад третини населення світу і вбив близько 50 мільйонів людей, є найбільш відомим прикладом. З 1918 року було кілька пандемій грипу – в 1957 і 1968 роках, а також вірус грипу H1N1 в 2009 році.

Іншими прикладами є бубонна чума (чорна смерть) в XIV столітті, вірус тяжкого гострого респіраторного синдрому (SARS) в 2003 році і ВІЛ/СНІД.

На те, як далеко поширюється інфекція, впливає безліч чинників. Двома найбільш важливими з них є те, наскільки легко захворювання передається від однієї людини до іншої, і пересування людей, особливо літаком, тому що інфекції можуть бути доставлені в нові райони земної кулі протягом кількох годин.

ЧИТАЙТЕ ТАКОЖ: Як журналістам слід повідомляти про спалах COVID-19: пояснюють епідеміологи

Ці визначення можуть здатися простими, але застосовувати їх в реальних ситуаціях складно. Наприклад, ВІЛ виник у Західній Африці, був епідемією в Африці протягом десятиліть, а потім до кінця XX століття став пандемією. Але через два десятиліття в XXI столітті можна сказати, що ВІЛ є ендемічним захворюванням в деяких частинах світу.

І хоча «пандемія» звучить страхітливо, важливо розуміти, що це не завжди свідчить про те, наскільки сама хвороба є серйозною.

У 2009 році грип H1N1 було визнано пандемією. Кожна п’ята людина в світі заразилася цією хворобою. Однак через порівняно невисокий рівень смертності (0,02%) медустанови впоралися з напливом хворих.

Попередні коронавіруси були більш небезпечними, але вони так і не стали пандеміями. Спалах SARS у 2002/2003 рр. обмежувався в основному територією Китаю і Гонконгу, рівень смертності становив близько 10%. Але оскільки з захворюванням швидко впоралися, воно так і не стало пандемією, і з 2004 року в світі не було зареєстровано жодного випадку захворювання.

Чому так важливо епідемію оголосити пандемією?

Якщо відмінність між пандемією і епідемією не в тому, наскільки вони серйозні, то навіщо тоді класифікувати захворювання по території поширення?

Річ у тім, що міжнародні зусилля з боротьби з пандемією істотно відрізняються від боротьби з епідемією. Коли в одному регіоні світу виникла епідемія, решта світу намагається не пустити хворобу в свою країну, а заходи міжнародного співтовариства спрямовані на локалізацію та стримування епідемії.

Коли оголошують пандемію, то закриття кордонів перестає бути ефективним обмежувальним заходом, оскільки хвороба є всюди.

Якоюсь мірою для країн більше немає сенсу закривати свої кордони від країн, що постраждали, оскільки хвороба набула поширення всюди.

Завдання тепер за допомогою заходів соціального дистанціювання зменшити поширення всередині країни, замість того, щоб взагалі не допустити проникнення захворювання в країні. Таким чином, оголошення пандемії – це початок, сигнал для перегляду обмежувальних заходів, зміна стратегії боротьби з хворобою і одночасно констатація нового стану справ.