Багато з тих, хто заразився коронавірусом 2019-nCoV, працювали або відвідували ринок в Ухані.

Китайські продуктові ринки, так звані wet markets (мокрі ринки) – це скупчення живих і вбитих тварин, птахів, продавців і туристів. За таких умов вірусу зручно поширюватися між тушами, тваринами й людьми.

22 січня влада в Ухані, Китай, де спалахнув вірус, заборонили торгівлю живими тваринами на “мокрих” ринках. 1 січня було закрито конкретний ринок, на якому міг початися спалах захворювання, – оптовий ринок морепродуктів Хуанань.

Як пов’язані торгівля дикими тваринами та новий коронавірус?

Поширення коронавірусу в Китаї та спалах атипової пневмонії в 2003 році мають дві спільні риси: обидва належать до сімейства коронавірусів і обидва, ймовірно, з’явилися на “мокрих” ринках.

Атипова пневмонія, Ебола, SARS, Mers і уханьський коронавірус. Всі ці віруси – зоотонічні. Вони передалися людині від тварин. Тобто їхнім природним резервуаром є тварини: пальмові цивети, кажани, навіть кобри.

Наразі відомо тільки про сім таких вірусів (включно із новим вірусом з Ухані).

Відомо, хто з тварин міг бути переносником вірусу?

З огляду на те, що частина інфікованих була на ринку морепродуктів в Ухані, вчені припускають, що збудник міг бути саме там. Але ось хто саме є переносником вірусу – змії, кажани або морські гади, – досі точно сказати не можна.

У випадку із атиповою пневмонією та, ймовірно, цим спалахом коронавірусу в Ухані, кажани були вихідними господарями. Потім кажани заразили інших тварин, які передали вірус людям. За попередньою інформацією, захворювання передалося людині від живої змії.

Як функціонують “мокрі” ринки в Китаї?

У Китаї wet markets, де продають свіже м’ясо, рибу і птицю, а також живих диких тварин для приготування, називають мокрими через велику кількість води, яку вихлюпують на підлогу, тому що продавці часто вбивають тварин перед покупцями.

У Китаї ринки м’яса та живих тварин дуже поширені, особливо у щільно заселених районах.

На таких ринках вуличні прилавки утворюють вузькі провулки, де місцеві жителі та відвідувачі купують шматки м’яса й стиглі продукти.

На типовому китайському ринку можна купити фрукти та овочі, яловичину, свинину та ягня, цілих щипаних курей – з прикріпленими головами та дзьобами – і живих крабів і рибу.

Деякі продають більш незвичайні страви, зокрема живих змій, черепах і цикад, морських свинок, бамбукових щурів, борсуків, їжаків, видр, пальмових цивет, навіть дитинчат вовків.

https://www.youtube.com/watch?v=A5pVB8e2zQE&feature=emb_logo

На Taobao, популярній китайській онлайн-платформі для шопінгу, можна побачити всі види живої дикої природи. Борсук коштує 1300 юанів (187 доларів). Фермер із провінції Хунань, розташованої безпосередньо на південь від Хубей, продає цивет, що є джерелом SARS, за еквівалент 215 доларів США кожен – зі знижкою до 200 доларів США, якщо купуєш на суму 500 і більше доларів.

На напівзакритому ринку в Ланфані, центрі виробництва електроніки на південь від Пекіна, один продавець рекламував живого крокодила (550 доларів) і дикобраза (115 доларів).

Рибний відділ на ринку в Ланфані. Фото: Giulia Marchi / The New York Times

В Ухані влада не надала детальної інформації про всіх тварин, які продавалися на ринку і можуть бути пов’язані з новим коронавірусом.

Люди в соціальних мережах поширили фотографію цінника із зображенням тварин, яких нібито продає людина на ринку, але автентичність фото підтвердити не можна.

У Китаї вживання в їжу диких тварин вважається розкішшю. Деякі практики традиційної китайської медицини також вважають, що вживання в їжу екзотичних істот може вилікувати певні захворювання і підвищити чоловічу потенцію.

Продавці і навіть чиновники рекламували в державних засобах масової інформації дику природу як альтернативні джерело білка і джерело доходу в бідних регіонах.

“Це всього лише частина китайської культури. Вони люблять їсти все живе”, – каже Янчжун Хуан, експерт із громадського здоров’я в Раді з міжнародних відносин.

https://www.youtube.com/watch?v=fO1JX_Bt1-8

За таких умов вірусу зручно поширюватися між тушами, тваринами й людьми. Суміш сечі, фекалій та інших біологічних рідин живих диких істот змішується із кров’ю убитих тварин, надаючи ідеальні можливості для процвітання вірусів і бактерій. Це, можливо, пояснює, чому дві останні епідемії прийшли саме звідти.

Уханьський вірус 2019-nCoV

Китайські вчені з’ясували генетичний код коронавірусу з міста Ухань. Коли дослідники порівняли його з іншими коронавірусами, вони виявили, що він найбільше схожий на два зразки коронавірусу кажана з Китаю.

Але подальший аналіз показав, що генетичні будівельні блоки уханьского коронавірусу ближчі до будови змій. За словами дослідників, єдиний спосіб переконатися в тому, звідки взявся вірус, – це взяти зразки ДНК у тварин, що продаються на ринку в Ухані, і у диких змій і кажанів у цьому районі.

За словами Барта Хаагманса, вірусолога з медичного центру Erasmus в Роттердамі, кажанів і птахів вважають резервуарними видами вірусів з пандемічним потенціалом.

Експерти вважають, що схильність Китаю до споживання диких тварин зіграла свою роль у спалаху нового смертельного коронавірусу.

Останній спалах призвів до закликів усередині та за межами Китаю заборонити продаж диких тварин. Хоча м’ясо китайських черепах не рідкість у китайських ресторанах, м’ясо дичини, наприклад, цивети, змії або ящери, як правило, вважаються фірмовими стравами тільки в деяких регіонах. Їх споживають не стільки для хизування багатством, скільки через переконання, що дика природа – корисна для здоров’я.

Щойно оптовий ринок морепродуктів Хуанань в Ухані було визнано як найбільш ймовірне джерело цього спалаху в грудні, влада негайно закрили його, хоча було неясно, що сталося з тваринами, які там продавалися. Чиновники тільки в середу оголосили, що заборонили продаж диких тварин по всій провінції.

Офіційні представники трьох національних агентств оголосили про більш жорсткий контроль, в тому числі про призупинення на національному рівні продажу й транспортування тварин, можливо, пов’язаних із новим коронавірусом.

На піку спалаху атипової пневмонії в 2003 році влада заборонила продаж цивет, але через кілька місяців заборону зняли, і торгівля відновилася, як і раніше.

«Це зумовлено інтересами. Багато людей отримують прибуток від торгівлі дикими тваринами сьогодні», – сказав Цинь Сяоне, президент Пекінської асоціації захисту тварин.

Товариство охорони дикої природи заявляє, що погано регульовані ринки живих тварин, змішані з нелегальною торгівлею дикими тваринами, надають унікальну можливість для поширення вірусів від господарів дикої природи до людської популяції.