Віруси мутують постійно, зокрема, коронавірус SARS-CoV-2, який спричинив пандемію COVID-19.

Хоча більшість генетичних змін нешкідливі, деякі з них можуть зробити патоген небезпечним, наприклад, швидше інфікувати клітини або ухилятися від антитіл. 

За час пандемії вже встигли “прославитися” “британський”, “індійський” та “південно-африканський” штами. Проте людство продовжують вакцинувати вже доступними вакцинами та наполягають, що щеплення потрібне.

Explainer пояснює, у чому небезпека нових мутацій коронавірусу, чому штам “Дельта” викликає занепокоєння, чи вакцини будуть ефективними проти нових мутацій, чи чекати восени в Україні новий спалах?

Як вірус мутує?

Усі віруси складаються з генетичного матеріалу (ДНК або РНК), покритого захисною оболонкою з білків. Як тільки вірус потрапляє у ваше тіло – зазвичай через рот або ніс, – він чіпляється за одну з ваших клітин. 

Потім ДНК або РНК вірусу потрапляє у клітину, де може створювати свої копії, які заражають інші клітини. Якщо вірус зможе скопіювати себе і захопити достатню кількість ваших клітин й імунна система його не знищить, ви захворієте.

Час від часу в процесі копіювання генетичних даних вірусу виникає помилка. Це і є мутація.

У більшості випадків мутації настільки незначні, що істотно не впливають на роботу вірусу або навіть послаблюють його. Та іноді мутація допомагає вірусу копіювати себе або легше проникати в наші клітини.

Ці мутації накопичуються з часом, і саме так ми отримуємо нові штами вірусу.

Що відомо про мутації  SARS-CoV-2?

Ще станом на 2020 рік у світі виявили більше 12 тис. мутацій коронавірусу. Та не всі вони – небезпечні.

Всесвітня організація охорони здоров’я розділила штами на декілька категорій. Фразу «такі, що викликають занепокоєння» ВООЗ використовує для позначення штамів, які створюють додаткові ризики для здоров’я населення. 

До «штамів, що викликають інтерес» відносяться ті, які вимагають ретельного спостереження через підвищений потенційний ризики.

Для ідентифікації цим штамам присвоїли літери грецького алфавіту. 

Станом на 29 червня ВООЗ визначила 4 штами, що викликають занепокоєння (Альфа, Бета, Гамма, Дельта), і 7, що викликають інтерес (Епсілон, Зета, Ета, Тета, Йота, Каппа, Лямбда).

Альфа

Цей штам з’явився у Великій Британії у вересні 2020 року і спричинив різке зростання хворих на COVID-19. За даними ВООЗ, “Альфа” став домінуючим штамом в США на початку квітня і був зареєстрований мінімум в 172 країнах.

Бета

Це штам, що з’явився в Південній Африці в серпні 2020 року і спричинив зростання захворювання в регіоні. Його зафіксували щонайменше в 120 країнах.

Гамма

“Гамму” вперше виявили в місті Манаус в Бразилії в грудні 2020 року. Штам розповсюдився по щонайменше 72 країнах. 

Дельта

Це славнозвісний “індійський” штам, який вбив сотні тисяч людей в Індії, і швидко стає домінуючим варіантом у всьому світі. “Дельту” зафіксували щонайменше в 96 країнах. Саме його зараз найбільше бояться в Україні та очікують на можливий спалах захворювання.

Що відомо про “Дельту”?

За даними Національної академії наук України, “Дельта” в 1,6 раза заразніший, ніж “Альфа”, у 2,26 раза частіше призводить до госпіталізації, а ризик потрапляння в реанімацію при інфікуванні збільшується у 1,45 раза.

Ексміністр охорони здоров’я Великої Британії Метью Генкок заявив, що “Дельта” приблизно на 40% заразніший, ніж оригінальний штам SARS-CoV-2, а це означає, що він може поширюватися швидше і легше.

Основні симптоми штаму “Дельта”:

  • головний біль,
  • біль в горлі,
  • нежить,
  • лихоманка.

Молодим людям ці симптоми можуть видатися просто сильною застудою. Але вони все одно можуть передавати вірус іншим людям, які більш схильні до ризику важкого захворювання, зокрема, ще не повністю вакцинованим.

А звичний симптом для COVID-9 – втрата нюху – більше не є характерною ознакою хвороби, якщо людина інфікована “Дельтою”. Він приблизно на 9-му місці серед симптомів. 

Також науковці виявили спектр додаткових ознак, пов’язаних з “Дельтою”, зокрема втрату апетиту та біль у м’язах.

ВООЗ вважає, що “Дельта” може стати причиною нової смертоносної хвилі в країнах від Індонезії до Росії.

Поки що є мало даних про те, чи штам “Дельта” призводить до більшої кількості смертей. Наразі за даними Департаменту охорони здоров’я та соціального забезпечення Великої Британії, з 92 056 людей, інфікованих “Дельтою”, померло 117. Тобто летальність цього штаму становить 0,1%, що мало в порівнянні з іншими варіантами.

Однак експерти вважають, що низький рівень смертності великою мірою пов’язаний з тим, що значна частина населення Британії вже вакцинована проти COVID-19. Тому стверджувати, що “Дельта” менш небезпечний, ніж інші штами, наразі не можна. 

Про це свідчить частота госпіталізаційу Великій Британії – штам “Дельта” викликає більш важкий перебіг хвороби: ризик потрапити в лікарню після зараження “Дельтою” майже вдвічі вищий, ніж після “Альфи”. 

“Дельта плюс”

«Дельта Плюс» – це різновид штаму «Дельта». Він містить нову мутацію в шипоподібному білку, яку використовує для проникнення в клітини людини. 

Оскільки “мутант” тісно пов’язаний з “Дельта”, він отримав назву “Дельта Плюс”, а не окрему букву грецького алфавіту. Поки що його фіксують у відносно невеликих кількостях.

Зараз як мінімум дві версії “Дельти плюс” повільно поширюються по світу. Їх виявили в Канаді, Німеччині, Росії, Швейцарії, Польщі, Португалії, Непалі, Японії, Великій Британії і США.

Міністерство охорони здоров’я Індії опублікувало заяву про “Дельта Плюс”, в якій назвало три характеристики “мутанта”, що викликають стурбованість.

Серед них:

  • підвищена трансмісивність, 
  • більш сильне зв’язування з рецепторами клітин легенів (що передбачає більш легке проникнення в клітини людини),
  • потенційне зниження реакції на моноклональні антитіла (що може означати, що імунна система людей може бути менш ефективною проти цього штаму або що вони можуть бути менш сприйнятливим до лікування життєво важливими моноклональними антитілами).

Як штами впливають на вакцини?

Очікується, що вакцини проти COVID-19, які сьогодні розробляються або вже схвалені, забезпечать принаймні деякий захист від нових штамів вірусу, оскільки вони викликають широку імунну відповідь за участю низки антитіл і спеціальних клітин, пояснюють у Всесвітній організації охорони здоров’я. 

Отже, зміни або мутації вірусу не повинні зробити вакцини повністю неефективними. 

“Якщо будь-яка з цих вакцин виявиться менш ефективною проти одного або декількох штамів, можна буде змінити склад вакцин для кращого захисту”, – запевняють у ВООЗ.

Також, за словами експертів, штам “Дельта” навряд чи несе велику загрозу для людей, які пройшли повну вакцинацію.

Деякі вакцини кращі?

Жодні клінічні дослідження не порівнювали безпосередньо здатність різних вакцин захищати від оригінального SARS-CoV-2, не кажучи вже про штами. 

Водночас деякі дані показують, що ефективність препаратів таки може відрізнятися. 

Дослідження Департаменту охорони здоров’я та соціального забезпечення Великої Британії, яке ще не отримало експертної оцінки, показало, що дві дози вакцини AstraZeneca були менш ефективні проти “Дельти” в порівнянні з двома дозами вакцини Pfizer.

Ефективність вакцини після 1 дози: Pfizer – 33%, AstraZeneca – 33% 

Ефективність після 2 доз: Pfizer – 88%, AstraZeneca – 60% 

Оптимальний імунітет формується, коли дві дози вакцини AstraZeneca вводяться з інтервалом в три місяці – що набагато довше, ніж рекомендовані три тижні для Pfizer. 

Водночас нещодавнє дослідження Міністерства охорони здоров’я Ізраїлю показує, що ефективність вакцини Pfizer після другої дози дещо нижча – препарат захищає на 64% від штаму “Дельта” тих, хто повністю щеплений.

Компанія Johnson & Johnson заявила, що її однодозова вакцина нейтралізує штам “Дельта” і забезпечує міцний захист від інфекції.

Проте вибірка дослідження, яке проводив виробник препарату, дуже мала – Johnson & Johnson аналізували зразки крові, отримані від 8 щеплених людей.

Точних даних про ефективність китайської вакцини Sinovac наразі немає.

Китай не надав інформації щодо ефективності препарату проти “Дельта”, заснованої на великомасштабних даних в клінічних дослідження або в реальних умовах.

Утім, епідеміолог Чжун Наньшань запевнив, що китайські вакцини в деякій мірі ефективні в зниженні ризику симптоматичних і важких випадків, спричинених “Дельта”.

Його висновок заснований на аналізі інфекцій в місті Гуанчжоу, Китай. Проте точність цих даних поки сумнівна,  оскільки результати аналізу – попередні, а розмір вибірки – невеликий.

Представник Sinovac Лю Пейчен повідомив, що попередні результати, засновані на зразках крові тих, хто був вакцинований препаратом, показали , що його ефективність проти “Дельти” знизилась втричі.

За його словами, ревакцинація після двох доз може швидко викликати більш сильний захист проти цього штаму. Однак докладних даних він не надав.

Чи можна комбінувати різні вакцини?

Так. У Німеччині людям, вакцинованих AstraZeneca, рекомендують зробити другу дозу мРНК-вакциною. 

Декілька невеликих досліджень, результати яких ще не пройшли експертну оцінку, показали, що міксування вакцин різних видів може мати кращий захисний ефект, ніж дві дози одного і того ж складу. 

Проте дані стосуються обмеженого вибору вакцин. Наприклад, поєднання китайського Sinovac з AstraZeneca чи Pfizer науковці поки не вивчали. 

Чи чекати нового спалаху COVID-19 в Україні?

У МОЗ не виключають, що в березні-квітні, коли в Україні був спалах хворих, вже циркулював штам “Дельта”. Щоб пересвідчитися, чи це справді так, зразки інфікованих перевірять ще раз.

Прогнозують, що новий спалах коронавірусу через “Дельту” в Україні може початися вже восени.

За словами завідувачки відділу організації епіднагляду Центру громадського здоров’я Оксани Кошалко, поява в Україні штаму “Дельта” – це лише питання часу, але вакцинація двома дозами вакцини значно знижує ймовірність важкого перебігу COVID-19, спричиненого цим штамом.

Вчені Національної академії наук вважають, що цей COVID-штам може швидко розповсюдитися в Україні та мати тяжчі наслідки, ніж в західних сусідів. 

Причина – у низькому рівні вакцинації населення в Україні та у великій міграції з РФ.

У МОЗ вже готують лікарні до можливого спалаху – укомплектовують їх киснем.