Масована атака РФ 1 вересня стала шостим днем поспіль, коли російські війська завдають ударів по Києву та області. Після обстрілу 27 серпня Росія майже безперервно запускає по столичному регіону безпілотники, значна частина яких є реактивними. У ніч проти 1 вересня до атак дронами додалися балістичні та крилаті ракети.

Дані про наслідки атаки ще уточнюються.

Explainer зібрав підтверджену інформацію про перебіг удару, загиблих, постраждалих і руйнування, а також пояснює, як ця атака пов’язана з новою російською тактикою тривалого виснаження столиці.

Як відбувалася атака 1 вересня

Атака почалася близько 18:00 31 серпня із запусків ударних безпілотників. Росія спрямовувала дрони з півночі, сходу, півдня та окупованих територій. Основними напрямками удару стали Київська й Одеська області.

Ракетна фаза атаки на Київ почалася близько 02:20. Повітряні сили попередили про кілька швидкісних цілей у напрямку столиці. Одночасно з акваторії Чорного моря на північ рухалися крилаті ракети «Калібр», а зі сходу до Києва наближалися реактивні безпілотники.

Після 03:00 Повітряні сили оголосили відбій балістичної загрози, однак атака дронами продовжилася. Станом на 08:30 у повітряному просторі України залишалося понад десять російських безпілотників.

Чим Росія атакувала та що відомо про роботу ППО

Удар був комбінованим. Росія застосувала балістичні ракети «Іскандер-М» і KN-23, ракети С-400, протикорабельні «Циркони», крилаті ракети морського базування «Калібр», протирадіолокаційні Х-31П та реактивні безпілотники S8000 «Бандероль».

Окрім ракет, російські війська запустили 218 ударних та імітаційних безпілотників, зокрема Shahed і «Пародія». Близько третини дронів були реактивними. Основними напрямками удару стали Київська й Одеська області.

Ракети запускали з Брянської, Курської, Воронезької та Ростовської областей РФ, району Новоросійська, а також із повітряного простору над Чорним морем. Безпілотники летіли з районів Курська, Міллерово, Орла і Приморсько-Ахтарська, а також з окупованих Криму та Донеччини. Загальної кількості запущених ракет у попередньому зведенні Повітряні сили не назвали.

Повітряний напад відбивали авіація, зенітні ракетні війська, підрозділи радіоелектронної боротьби та безпілотних систем, а також мобільні вогневі групи.

Станом на 08:30 протиповітряна оборона збила або подавила 199 повітряних цілей:

  • п’ять балістичних ракет «Іскандер-М»/KN-23/С-400;
  • дві S8000 «Бандероль»;
  • п’ять крилатих ракет «Калібр»;
  • 187 безпілотників різних типів.

Повітряні сили зафіксували влучання ракет і ударних дронів на 28 локаціях. Ще на десяти впали уламки збитих цілей. Частина російських ракет не досягла цілей, місця їх падіння встановлюють.

Що відомо про загиблих і постраждалих

За оновленими даними, у Києві та області загинули щонайменше 12 людей, ще 19 постраждали.

Кількість загиблих у столиці зросла до восьми. У Дарницькому районі загинули семеро людей. Шестеро з них були працівниками «Укрзалізниці». Ще один співробітник компанії у важкому стані перебуває в лікарні.

За іншою адресою у Дарницькому районі через вибухову хвилю постраждали двоє людей, серед них дитина. У Голосіївському районі внаслідок влучання у нежитлову будівлю загинула одна людина. У Солом’янському районі рятувальники дістали з пошкодженого будинку чоловіка та деблокували з-під завалів жінку. Обох передали медикам.

У Борисполі загинули четверо людей, ще 13 дістали поранення. В Обухівському районі постраждала одна людина.

Де зафіксували руйнування в Києві

За даними ДСНС, під ударом опинилися цивільна інфраструктура та житлова забудова у трьох районах столиці.

У Дарницькому районі влучання спричинили пожежі на двох локаціях. Росія прицільно вдарила балістичними ракетами по залізничному депо та інших об’єктах «Укрзалізниці». На території підприємства вщент зруйновано цех. Десятки працівників устигли перейти в укриття.

Через наслідки удару рух на двох залізничних перегонах тимчасово закривали. Згодом його відновили.

У Голосіївському районі російська ракета влучила у нежитлову будівлю. У Солом’янському районі безпілотник влучив у житловий будинок і частково його зруйнував. Рятувальники врятували чоловіка та дістали жінку з-під завалів.

КМВА також повідомляла про пожежу на території нежитлового сектору у Дніпровському районі. Інформація про загоряння житлового будинку в цьому районі не підтвердилася.

Що відомо про наслідки атаки на Київщині

Основні підтверджені наслідки зафіксували у Борисполі. Внаслідок удару пошкоджено п’ятиповерховий житловий будинок, а на парковці поруч загорілися автомобілі. Пожежу ліквідували, із будинку евакуювали 48 людей.

Біля житлового будинку постраждали восьмеро людей, серед них дитина. Ще одного пораненого виявили на території пошкодженого підприємства, де загинула одна людина. Таким чином загальна кількість постраждалих у Борисполі зросла до дев’яти.

На місцях ударів працюють рятувальники, медики та поліцейські. Вони ліквідовують наслідки атаки й фіксують пошкодження.

Як Росія змінила тактику ударів по Києву

Зміна російської тактики полягає не лише у збільшенні кількості безпілотників, а й у тривалості та ритмі атак. Замість однієї великої нічної хвилі Росія запускає невеликі групи дронів упродовж дня і ночі. Через це повітряні тривоги можуть повторюватися багато разів або тривати годинами.

За словами Володимира Зеленського, лише за чотири дні Росія запустила по Україні майже 1500 дронів, близько 800 із них були реактивними. Значну частину цих атак спрямували на Київ і область.

Речник Повітряних сил Юрій Ігнат повідомив, що в липні Росія застосувала вп’ятеро більше реактивних безпілотників, ніж у червні. Вони швидші за звичайні «шахеди», тому їх складніше виявляти та перехоплювати. Для знищення таких цілей доводиться частіше залучати бойову авіацію та зенітні комплекси.

Зростання кількості атак пов’язане з нарощуванням російського виробництва. За оцінкою радника президента Сергія Бескрестнова, у липні Росія застосувала проти України близько 1500 реактивних «шахедів», а в серпні — вже понад 2500. Він зазначив, що ці дрони запускають майже одразу після виготовлення, без тривалого накопичення на складах. Це дозволяє Росії підтримувати високу інтенсивність ударів і продовжувати атаки хвилями протягом кількох діб.

Тривалі атаки змушують ППО постійно стежити за повітряним простором і витрачати більше ресурсів на перехоплення. Одночасно багаторазові тривоги зупиняють рух транспорту через мости, переривають роботу магазинів, закладів і підприємств та ускладнюють пересування містом. За оцінкою The Wall Street Journal, Росія намагається одночасно виснажувати українську протиповітряну оборону й порушувати повсякденне життя великих міст.