Війна у жовтні 2026 року принесла російській армії рекордні втрати особового складу без відповідних територіальних успіхів. За даними Міністерства оборони України, Росія втратила 54 400 військових убитими та важкопораненими. При цьому, за оцінкою Інституту вивчення війни (ISW), українські контратаки змусили противника залишити більше територій, ніж він зміг захопити.
Російські війська продовжували наступати на Донеччині та Запоріжжі, посилили удари по українській енергетиці. У Києві повернулися масштабні відключення електроенергії, а обмеження супутникового зв’язку Starshield ускладнили українським військовим застосування безпілотників.
Explainer аналізує, що жовтневі цифри говорять про стан російської армії, результати бойових дій та зміни в характері війни.
Що змінилося на фронті у жовтні
У жовтні російська армія другий місяць поспіль втрачала більше територій, ніж захоплювала. За даними президента Володимира Зеленського, Сили оборони звільнили 96,2 км², тоді як росіяни зайняли 85,8 км². Негативний для Росії територіальний баланс зафіксував і Інститут вивчення війни (ISW).
Найпомітніших результатів українські військові досягли на Лиманському напрямку. 14 жовтня Третій армійський корпус оголосив про завершення четвертого етапу операції «Вівальді», під час якого звільнили Зелену Долину, Липове та Колодязі, повернувши під контроль ще 101 км² території. Загалом від травня до середини жовтня в межах операції Сили оборони звільнили 277 км² і 16 населених пунктів.
За оцінкою ISW, українські контратаки зірвали російський план широкого охоплення Слов’янська та Краматорська з півночі. Вони також ускладнили наступ на Слов’янськ зі сходу. Попри ці невдачі, російське командування продовжувало наступальні дії поблизу Лимана, перекинувши туди додаткові сили з Куп’янського напрямку.
Найвища інтенсивність російських атак зберігалася на Покровському напрямку, де противник зосередив зусилля поблизу Добропілля. У середньому російські війська здійснювали близько 30 атак на добу. Для підтримки наступу сюди перекинули додаткові підрозділи 41-ї загальновійськової армії та сили центру безпілотних технологій «Рубікон». Однак просування залишалося обмеженим: російські групи проникали між українськими позиціями, але закріпитися в самому Добропіллі не змогли.
Тривали бої й за Костянтинівку. На початок листопада, за оцінкою ISW, російські війська просунулися приблизно на 36% території міста, а окремі групи проникали значно далі. Водночас українські підрозділи продовжували утримувати позиції. Росіяни намагалися просуватися в бік Олексієво-Дружківки, не завершивши захоплення Костянтинівки, що створювало загрозу для постачання їхніх передових підрозділів.
На Запоріжжі російська армія наступала поблизу Гуляйполя та Оріхова, перекидаючи додаткові сили й бронетехніку. Саме на Запоріжжі та Сумщині ISW зафіксував територіальні здобутки росіян за жовтень, хоча вони залишалися переважно локальними. Натомість на Куп’янському, Лиманському та Олександрівському напрямках ініціативу утримували українські військові.
Як Росія використала гуманітарне перемир’я в Олешках
Наприкінці жовтня Росія скористалася гуманітарним перемир’ям у тимчасово окупованих Олешках на Херсонщині, щоб посилити свої військові позиції. Режим припинення вогню діяв із 27 жовтня до 1 листопада за домовленістю України та Росії, досягнутою за посередництва першої леді США Меланії Трамп. Він дозволив доставити гуманітарну допомогу та евакуювати цивільних. За словами Меланії Трамп, місто залишили майже 800 людей.
Після завершення місії Генеральний штаб ЗСУ повідомив, що російські війська використали паузу для ротації підрозділів, укріплення позицій, посилення антидронового захисту доріг і підвезення боєприпасів. Українські військові, за повідомленням командування, дотримувалися домовленостей про припинення вогню.
За інформацією 34-ї окремої бригади морської піхоти, оприлюдненою «Крим.Реалії», за час перемир’я Росія перекинула на окуповану частину Херсонщини понад тисячу військових. Начальник відділення безпілотних систем бригади Ярослав Мороз розповів, що противник повернувся на позиції, з яких його витісняли протягом попередніх шести місяців. Росіяни також завезли боєприпаси й обладнання до Олешківської лікарні, де лікуються цивільні.
Мороз припускає, що накопичення російських сил може бути підготовкою до наступальних дій у напрямку Херсона.
Що показують російські втрати у жовтні
У жовтні російська армія втрачала в середньому 1755 військових щодоби — найбільше за весь час повномасштабного вторгнення. За даними Міністерства оборони України, загальні втрати зросли майже на 18% порівняно з вереснем. П’ять разів за місяць вони перевищували дві тисячі осіб на добу, а 21 жовтня сягнули рекордних 2250.
Водночас кількість бойових зіткнень залишалася порівняно невисокою. За підрахунками військового оглядача Олександра Коваленка, протягом жовтня їх було 6376 — один із найнижчих місячних показників 2026 року. Оглядач пов’язує зростання втрат із переходом російської армії до штурмів невеликими піхотними групами, які часто діють без підтримки бронетехніки. Восени, коли зменшується рослинний покрив, таким групам складніше приховувати пересування від українських розвідувальних і ударних дронів.
Безпілотники стали одним із головних засобів ураження російської піхоти. За даними Міноборони, лише з 1 до 25 жовтня українські підрозділи зафіксували в системі DELTA 27 829 підтверджених відеозаписами уражень військовослужбовців противника.
На тлі зростання втрат особового складу російські війська втрачали порівняно мало бронетехніки. За статистикою Генштабу, у жовтні Сили оборони знешкодили 63 танки та 158 бойових броньованих машин проти 68 і 207 відповідно у вересні. Коваленко пояснює це тим, що російське командування дедалі рідше використовує бронетехніку для штурмів через її вразливість перед дронами. Зменшення втрат машин, однак, не означає вичерпання їхніх запасів.
Втрати російської артилерії також скоротилися — до 1200 систем проти 1601 у вересні. Натомість у жовтні Сили оборони знешкодили 12 852 автомобілі та автоцистерни противника. Цей транспорт російські підрозділи використовують для перевезення військових, боєприпасів і пального. Його втрати ускладнюють постачання передових позицій, навіть коли противник не залучає до штурмів важку бронетехніку.
Як змінилися російські повітряні атаки у жовтні
У жовтні Росія продовжувала масовані удари по Україні, дедалі активніше застосовуючи реактивні безпілотники та балістичні ракети. За даними Генерального штабу ЗСУ, протягом місяця противник запустив 6473 ударні дрони сімейства Shahed, з яких українські військові знищили 4859, або 75%.
Особливу загрозу становили реактивні модифікації Shahed, які рухаються значно швидше за звичайні безпілотники з поршневими двигунами. Через високу швидкість їх складніше перехоплювати мобільним вогневим групам, а українська ППО має менше часу для реагування. У жовтні Сили оборони знешкодили 66% реактивних Shahed проти 89% звичайних модифікацій. Водночас за оцінкою Інституту вивчення війни (ISW), улітку результативність перехоплення реактивних дронів становила близько 50–60%. Покращення показників аналітики частково пов’язують із розвитком українських дронів-перехоплювачів.
Росія також зберігала високий темп ракетних ударів. За даними Повітряних сил, у жовтні противник застосував близько 150 балістичних та 80 крилатих і авіаційних ракет. Особливо складною залишалася протидія балістиці через нестачу ракет PAC-3 до комплексів Patriot.
Під час атаки 7 жовтня росіяни випустили по Україні 48 крилатих ракет, а також балістичні й протикорабельні ракети та 130 безпілотників. 14 жовтня основою масованого удару стала балістика: противник застосував 39 ракет різних типів, що рухалися до цілей по балістичній траєкторії, та 128 дронів. Повітряні сили повідомили про знешкодження чотирьох ракет і 115 безпілотників. Головними напрямками атаки були Київ, Київщина та Харківщина, зокрема об’єкти енергетики.
Паралельно Росія розширювала застосування дешевших засобів дальнього ураження. За словами речника Повітряних сил Юрія Ігната, протягом жовтня російські війська використали майже 360 боєприпасів типів «Бандероль» і «Дань-Т». Такі засоби дозволяють противнику доповнювати дронові атаки швидшими реактивними боєприпасами, не витрачаючи для кожного удару дорогі крилаті ракети.
У жовтні стало відомо й про нову російську крилату ракету «Філін», яку противник почав застосовувати наприкінці літа. За даними Головного управління розвідки, її запускають із наземних установок, а заявлена дальність польоту сягає 1200 км. Ракета може нести бойову частину масою 50 або 100 кг. Для її виробництва Росія використовує композитні матеріали, спрощені технології виготовлення та електронні компоненти іноземного походження.
Як російські удари по енергетиці призвели до відключень світла в Києві
У жовтні російські удари по енергетиці кілька разів спричиняли масштабні відключення електроенергії в Києві. 8 жовтня після атаки на важливий енергооб’єкт столиці запровадили екстрені відключення. Через нестачу електроживлення виникли перебої з водопостачанням, зупинявся електротранспорт, а метро працювало з порушеннями.
ЧИТАЙТЕ ТАКОЖ: Як пережити блекаут: корисні поради, що справді працюють
Наймасштабнішого удару столична енергетика зазнала 14 жовтня. За повідомленням уряду, російські війська атакували всі три київські теплоелектроцентралі та об’єкти Київщини, які забезпечують електропостачання столиці. На ТЕЦ-4 підтвердили влучання, у кількох районах міста запровадили аварійні відключення. Уже 15 жовтня енергетикам вдалося стабілізувати ситуацію та повернути погодинні графіки, проте частина будинків на лівому березі залишилася без гарячої води.
Після нової атаки 22 жовтня частина Голосіївського району знову залишилася без електроенергії. До середини дня ДТЕК відновив живлення для 35,5 тисячі родин, однак по всій столиці продовжували діяти графіки відключень.
Російські удари пошкоджували не лише електростанції, а й мережі, якими електроенергія надходить до споживачів. Через обмежену пропускну здатність пошкоджених мереж навіть наявної електрики не завжди вистачало для одночасного живлення всіх районів. Тому «Укренерго» обмежувало споживання, щоб запобігти перевантаженням і новим аваріям.
Як українські удари впливали на російський тил у жовтні
У жовтні Сили оборони уразили щонайменше 30 об’єктів на території Росії, серед яких сім підприємств військово-промислового та ракетно-космічного комплексів і три військові аеродроми. За даними Міністерства оборони України, під удари також потрапили радіолокаційні станції, склади боєприпасів, пункти управління та об’єкти військової логістики.
Одним із головних напрямків залишалася російська нафтова інфраструктура. 2 жовтня Сили оборони уразили Волгоградський НПЗ і три нафтоперекачувальні об’єкти в Самарській області. На території підприємств виникли пожежі, зокрема поблизу основних установок переробки нафти у Волгограді. Наприкінці місяця українські безпілотники атакували й Новокуйбишевський НПЗ. Удари по таких об’єктах порушують роботу нафтопереробної та транспортної інфраструктури, від якої залежить виробництво пального для російської армії.
Окремою ціллю стали підприємства, задіяні у виробництві російських ракет. У жовтні українські військові атакували «Протон-Електротекс» в Орлі, який виготовляє електронні компоненти, завод «Енергія» в Липецькій області — виробника джерел живлення для ракет і авіабомб, а також «Комбінат Каменський» у Ростовській області, де виробляють тверде ракетне паливо. За даними Міноборони, в Орлі знищено основний цех виробництва мікросхем, а на комбінаті пошкоджено чотири виробничі цехи.
Помітних втрат зазнала й російська військова авіація. За підсумками Міноборони, на аеродромі «Борисоглєбськ» пошкоджено шість винищувачів-бомбардувальників Су-34, а 29 жовтня на аеродромі «Мариновка» ракетами «Нептун» знищено ще два. Су-34 використовують для ударів керованими авіабомбами, тому втрати цих літаків обмежують можливості Росії застосовувати таку зброю проти українських позицій і прифронтових міст.
Українські підрозділи атакували й військову інфраструктуру ближче до фронту. За даними Генштабу, протягом жовтня вони уразили 47 складів боєприпасів, пального та інших матеріальних засобів, 27 пунктів управління й 20 об’єктів інфраструктури ударних безпілотників. Серед цілей були склади дронів «Герань» у Брянській області, ремонтна база ракетного комплексу «Іскандер-М» та російські засоби протиповітряної оборони.
Як обмеження Starshield вплинули на українські військові операції
14 жовтня українські військові зіткнулися з раптовими обмеженнями супутникового зв’язку Starshield, які ускладнили роботу безпілотників і змусили скасувати частину бойових завдань. Компанія SpaceX без попередження встановила обмеження для терміналів, що рухалися зі швидкістю понад 160 км/год. На практиці зв’язок зникав і на менших швидкостях. На Гуляйпільському напрямку безпілотники втрачали його на 10–20 секунд уже за швидкості 110–120 км/год.
Обмеження насамперед вдарили по ударних дронах середньої дальності та швидкісних перехоплювачах, які використовують проти російських реактивних Shahed. Втрачаючи зв’язок, оператори не могли коригувати політ безпілотників. Проблеми виникли також із розвідкою, передаванням даних і фронтовою логістикою.
Інцидент стався на тлі загострення відносин між Києвом і Вашингтоном. Президент США Дональд Трамп вимагав, щоб Україна припинила удари по російських нафтопереробних заводах, пов’язуючи їх зі зростанням світових цін на пальне. Водночас Росія продовжувала атакувати українську енергетику. За інформацією Reuters, розпорядження обмежити роботу Starshield надійшло з Білого дому, хоча адміністрація Трампа заперечувала свою причетність. Ілон Маск, зі свого боку, заявляв, що військову систему Starshield контролює уряд США.
22 жовтня Трамп оголосив, що Маск зняв обмеження. Однак наступного дня Володимир Зеленський повідомив, що вони продовжують діяти, а українські військові все ще втрачають зв’язок на високих швидкостях. Повноцінну роботу Starlink і Starshield відновили лише 24 жовтня. Міністерство оборони підтвердило, що зв’язок знову стабільно працює під час руху зі швидкістю понад 400 км/год.
Однак причини обмежень залишилися нез’ясованими. 5 листопада тимчасовий повірений у справах України в США Денис Сєнік повідомив Reuters, що Київ так і не отримав пояснень ні від Білого дому, ні від Пентагону, ні від SpaceX. За його словами, чинний контракт на використання Starshield закінчується приблизно в середині 2027 року, тому Україна прагне якнайшвидше розпочати переговори про його продовження. Жовтневий інцидент показав, наскільки вразливими можуть бути військові операції, коли доступ до критично важливого зв’язку залежить від рішень іноземного постачальника.
