Нова тактика атак на Київ. Коротко
- Росія розтягує атаки на Київ на багато годин, запускаючи невеликі групи звичайних і реактивних дронів та доповнюючи нальоти ракетними ударами.
- Удари по мостах, складах, датацентрах і енергетиці порушують взаємопов’язані системи міста: ускладнюють доставку товарів, пересування, роботу бізнесу й доступ до послуг.
- Україна випробовує п’ять моделей перехоплювачів реактивних дронів, але нарощування виробництва стримує дефіцит двигунів. Резервування інфраструктури допомагає обмежувати наслідки влучань.
Нова тактика російських атак на Київ загрожує здатності столиці підтримувати повсякденне життя під тривалими обстрілами. Пошкодження взаємопов’язаної інфраструктури ускладнюють роботу міста: перебої в одній системі посилюють проблеми в інших.
Володимир Зеленський назвав метою російських ударів параліч міського життя та примус мешканців до виїзду. Для Києва це ставить подвійне завдання – посилювати захист від повітряних атак і забезпечувати базові потреби людей після влучань.
Explainer пояснює, як змінюються російські атаки та від чого залежить стійкість столиці.
Як Росія розтягує атаки на Київ на багато годин
У вересні російські війська стали частіше атакувати Київ невеликими групами дронів, які підходять до міста одна за одною. Послідовний запуск груп, у яких поєднують звичайні та реактивні безпілотники, дозволяє розтягувати нальоти на ніч і наступний день. Після перехоплення однієї групи до столиці наближається інша, і ППО знову доводиться виявляти цілі, супроводжувати їх та застосовувати засоби ураження.
Саме так відбувалася атака 22–23 вересня. Перші безпілотники дісталися Києва близько 23:20, а остання повітряна тривога завершилася о 17:37 наступного дня. Протягом цього часу нальоти переривалися й відновлювалися. Після ранкового відбою близько 08:00 нова атака почалася менш ніж за годину, а дрони продовжували наближатися до міста й після обіду.
Така послідовність нальотів подовжує навантаження на протиповітряну оборону. Невелика кількість дронів у кожній групі не зменшує потреби реагувати на кожен із них, а короткі паузи змушують розрахунки залишатися готовими до нового перехоплення. Для міста повторні тривоги означають нові зупинки транспорту, перерви в роботі та навчанні – наслідки атаки тривають і між влучаннями.
До цього додаються ракетні удари. 24 вересня, після попередньої багатогодинної атаки дронами, Росія атакувала Київ трьома хвилями балістичних ракет. ППО доводиться протидіяти різним типам цілей: тривалі нальоти безпілотників підтримують навантаження протягом багатьох годин, а балістика потребує швидкого реагування та спеціалізованих систем перехоплення.
Чому реактивні дрони складніше перехоплювати
Реактивні «шахеди» залишають ППО менше часу для перехоплення. За даними ГУР, крейсерська швидкість «Герані-4» становить 320 км/год, а «Герані-5» – 450–600 км/год. Що швидше рухається ціль, то коротший проміжок між її виявленням і виходом із зони ураження конкретного засобу оборони. За цей час потрібно визначити її маршрут, передати дані й застосувати зброю.
Висота польоту додатково обмежує можливості мобільних вогневих груп. За даними ГУР, максимальна висота «Герані-4» становить чотири кілометри, «Герані-5» – шість. Політ на значній висоті може залишати дрон поза досяжністю кулеметного вогню, а висока швидкість скорочує час для ураження на доступних ділянках маршруту. Водночас ці дрони несуть бойові частини масою 50 і 90 кг відповідно, тому навіть одиничне влучання може завдати значних пошкоджень.
Радіоелектронна боротьба також не гарантує припинення польоту. Реактивні дрони поєднують супутникову та інерціальну навігацію: друга обчислює рух апарата за даними бортових датчиків і дозволяє йому продовжувати маршрут після втрати супутникового сигналу. Придушення навігації може знизити точність удару, але безпілотник із бойовою частиною залишається в повітрі.
Ці труднощі позначаються на результатах перехоплення. У зверненні 28 вересня Володимир Зеленський повідомив, що загальний показник збиття дронів на той момент становив 70%, а реактивних – 57%. Частина бойових груп уже застосовувала нові перехоплювачі, проте, за словами президента, їх ще потрібно було доопрацьовувати та забезпечувати масове використання. Для захисту міста важлива кількість підрозділів, які можуть уразити швидкісну ціль на її маршруті, перш ніж вона дістанеться забудови.
Як удари по мостах порушують роботу міста
Повторні атаки на Південний міст 1–2 жовтня ускладнюють сполучення між берегами Києва та перевезення за межами столиці. Через міст проходять автомобільна дорога й зелена лінія метро. Його закриття змушує водіїв, пасажирів і перевізників шукати альтернативні маршрути. Навантаження переходить на інші мости та дороги, які ведуть до них.
Для логістики це означає довші рейси та менш передбачуваний час доставки. Вантажівки затримуються в заторах разом із міським транспортом, автобуси витрачають більше часу на кожен маршрут. Якщо обмеження одночасно діють на кількох мостах, можливостей для об’їзду стає менше. Наслідки відчувають підприємства й торговельні мережі, робота яких залежить від регулярного підвезення товарів.
Директор Defense Express Сергій Згурець у розмові з Forbes Ukraine підкреслює значення Південного мосту для напрямку Київ – Бориспіль – Полтава. За його оцінкою, реактивним дронам складно зруйнувати масивні мостові конструкції, але пошкодження окремих елементів можуть змусити зупинити рух для перевірки. Порушити роботу мосту можна без його обвалення: повторні удари потребують нових обстежень і рішень про безпечність проїзду.
Згурець також припускає, що Росія могла застосувати дрони зі спеціальними бойовими частинами для розрізання металевих конструкцій. Імовірною ціллю він називає ділянки кріплення вант – сталевих канатів, які підтримують проліт Південного мосту. За такого сценарію ціллю могли бути окремі елементи, пошкодження яких потребує перевірки безпечності експлуатації мосту.
Додаткову загрозу створює розвиток засобів спостереження. У досліджених ГУР російських дронах виявлено камери та обладнання для обміну даними, зокрема модеми мобільного зв’язку й Mesh-мереж. За наявності стійкого каналу камера дозволяє передавати зображення під час польоту. Це дає можливість уточнювати обстановку біля цілі та оцінювати наслідки удару.
Для транспортної інфраструктури повторні удари особливо небезпечні через обмежену кількість альтернативних маршрутів. Можливість передавати зображення під час польоту потенційно полегшує уточнення обстановки та оцінювання пошкоджень. Мости неможливо перенести чи розосередити, а після перекриття одного з них транспорт концентрується на інших. Тому навіть локальні пошкодження можуть ускладнити перевезення, хоча пов’язані з ними дороги, склади й підприємства залишаються неушкодженими.
Як удари по складах підривають постачання міста
Велике місто потребує щоденного надходження продуктів, ліків та інших необхідних товарів. Склади забезпечують їх розподіл між магазинами, аптеками й лікарнями та зберігають резерв на випадок затримок доставки. Знищуючи складські комплекси, Росія послаблює систему постачання, від якої залежать мільйони людей. Наслідки такого удару можуть виходити далеко за межі міста, де розташований об’єкт: один великий комплекс часто обслуговує кілька компаній і різні регіони.
Після атаки 3 вересня на логістичний комплекс «Біокон» у Бориспільському районі, де зберігалася продукція фармацевтичних компаній, він припинив приймання та відвантаження ліків. Його клієнтам довелося шукати способи перебудувати постачання. А 23 вересня російський безпілотник влучив у завод «Дарниця» в Києві. Так удари по місцях зберігання товарів поєднуються з атаками на підприємства, які їх виробляють.
ЧИТАЙТЕ ТАКОЖ: Запас продуктів на місяць: як порахувати, що купити і як зберігати
Втрачені запаси потрібно замінити, знайти інші приміщення та налагодити доставку. Для медикаментів і частини продуктів це складніше через вимоги до температури й умов зберігання. Розосередження товарів зменшує можливі втрати від одного влучання, але потребує додаткових перевезень і витрат. Якщо одночасно обмежений рух мостами або зупиняється виробництво через перебої зі світлом, відновлювати постачання стає важче.
Сукупний ефект таких ударів – зростання витрат, нестабільна робота підприємств і постійна невизначеність для мешканців. Це посилює тиск на людей, спонукаючи їх виїжджати до безпечніших регіонів, зокрема на захід України. Щоб зробити життя в Києві дедалі важчим, Росії не потрібно повністю припинити його постачання: повторні атаки змушують місто витрачати дедалі більше ресурсів на підтримання повсякденної роботи.
Як удари по датацентрах порушують роботу міста
Атаки на датацентри розширюють російський тиск на системи, від яких залежить повсякденне життя великих міст. Поряд зі знищенням товарних запасів і порушенням транспортних маршрутів Росія б’є по інфраструктурі, через яку люди працюють, отримують послуги та підтримують зв’язок. Пошкодження одного датацентру може одночасно порушити роботу багатьох компаній і установ, навіть якщо їхні власні приміщення залишилися цілими.
Після атаки 23 вересня проблеми з інтернетом виникли приблизно у 100 тисяч домогосподарств Києва та області. Мінцифри повідомило про пошкодження датацентрів і мережевого обладнання. Тимчасово з обмеженнями працювали також міська гаряча лінія 1557, її сайт і чат-бот.
Наслідки таких ударів можуть виходити за межі столиці. Сервіси компаній та міських установ в інших регіонах можуть працювати на серверах у Києві. За словами заступника міністра цифрової трансформації Віталія Балашова, після атак виникали перебої в телемовленні, окремих банківських і міських сервісах. Водночас він зазначив, що в більшості випадків дані клієнтів збережено, а постраждалі компанії відновлюють роботу на географічно віддалених резервних майданчиках.
Для бізнесу й мешканців небезпечна одночасна недоступність кількох потрібних сервісів. Підприємство може мати електрику та працівників на місці, але не приймати онлайн-замовлення чи не мати доступу до системи обліку. Людина може залишатися вдома зі світлом, але втратити можливість працювати дистанційно. Так цифрові перебої додають нові труднощі до вже порушених обстрілами робочих графіків і пересування містом.
Масштаб цих наслідків залежить від незалежності резервів. Два провайдери можуть використовувати спільну магістраль, тому її пошкодження зачепить обох. Генератор забезпечить живлення, але не замінить зруйнованого обладнання. Для продовження роботи потрібні альтернативні мережеві маршрути та дублювання сервісів на інших майданчиках.
За оцінкою заступника міністра Станіслава Прибитька, локальна втрата зв’язку можлива, проте повністю відключити Україну значно складніше через розподілену інфраструктуру та резервування. Для російської тактики тиску відчутний ефект мають і часткові збої: вони зупиняють окремі послуги, завдають бізнесу збитків і змушують витрачати ресурси на відновлення та захист.
Російська кампанія проти енергетики перед зимою
Удари по енергетиці посилюють російську кампанію проти систем, які забезпечують життя Києва. Електроенергія потрібна для виробництва, роботи транспорту, зв’язку, насосного обладнання та теплопостачання. Пошкодження енергосистеми здатне порушити роботу навіть тих об’єктів, які не зазнали прямих влучань. Так наслідки обстрілу поширюються на підприємства, комунальні служби й житлові квартали.
У ніч на 30 вересня основною ціллю російського удару, за словами Володимира Зеленського, стала енергетика Києва та області. «Центренерго» підтвердило пошкодження генерувального обладнання Трипільської ТЕС. Увечері через спричинене обстрілом перевантаження обладнання аварійні відключення застосували в частині столиці та кількох областей. У Києві тимчасово зупинявся наземний електротранспорт в окремих районах.
Ця атака показала різницю між поверненням світла споживачам і відновленням самої енергосистеми. Перемикання мереж дозволяє заживити будинки, поки тривають ремонти, але пошкоджене обладнання обмежує можливості виробляти та передавати електроенергію. Повторні удари зменшують резерв, за допомогою якого система компенсує втрату окремих об’єктів. Через це нове пошкодження може мати тяжчі наслідки, ніж аналогічний удар по мережі, що працює без попередніх втрат.
ЧИТАЙТЕ ТАКОЖ: Як пережити блекаут: корисні поради, що справді працюють
Російські плани охоплюють і суміжну комунальну інфраструктуру. Міністр енергетики Денис Шмигаль 24 вересня повідомив, що українські спецслужби отримали документи з переліками цілей та розрахунками озброєння для їх ураження. За його словами, йдеться про комплексні удари по генерації, електричних з’єднаннях, тепло- й водопостачанню та водовідведенню.
З настанням холодів така кампанія стає небезпечнішою. Зростання споживання електроенергії збільшує навантаження на пошкоджену систему, а тривалі перебої загрожують підтриманню тепла й подачі води. Наслідки залежать від тривалості відключень, стану конкретних мереж і доступного резервного живлення. Генератори допомагають утримувати критичне обладнання в роботі, але потребують пального та обслуговування й не замінюють повноцінного енергопостачання міста.
У поєднанні з атаками на склади, мости та датацентри це створює додаткові перешкоди для відновлення. Ремонтним бригадам потрібні транспорт і зв’язок, резервним джерелам живлення – регулярне постачання пального, підприємствам – доступ до обладнання та матеріалів. Російські удари по різних системах ускладнюють ці роботи одночасно, подовжуючи перебої та збільшуючи витрати на підтримання міського життя.
Нові перехоплювачі та обмеження їх виробництва
Україна прискорює розробку перехоплювачів, здатних збивати російські реактивні дрони. В інтерв’ю Financial Times Володимир Зеленський повідомив про випробування п’яти моделей. За його словами, до кінця жовтня Україна зможе виготовити близько 400 перехоплювачів однієї з моделей; ще чотири залишаються на етапі випробувань. Це заявлений орієнтир виробництва: перетворення нових розробок на масовий засіб захисту ще триває.
Одне з головних обмежень – дефіцит двигунів. Президент зазначив, що Україна імпортує значну їх кількість, а власного виробництва поки недостатньо. Отже, темп нарощування перехоплювачів залежить не лише від результатів випробувань чи фінансування закупівель, а й від доступності комплектуючих. Успішна розробка має спиратися на постійне постачання деталей, щоб виробники могли регулярно поповнювати запаси бойових підрозділів.
Це особливо важливо за нинішнього характеру атак. Послідовні групи дронів змушують оборону витрачати засоби перехоплення протягом багатьох годин. Розрахункам потрібні достатній запас апаратів, підготовлені оператори та своєчасні дані про цілі. Для захисту Києва вирішальне значення матиме здатність регулярно відбивати нальоти, а не кількість окремих успішних збиттів.
Нові перехоплювачі мають розширити можливості ППО та зменшити потребу застосовувати проти дронів дорожчі й дефіцитні боєприпаси. Водночас вони не замінюють засобів протиракетної оборони: Росія поєднує безпілотники з ракетами, які потребують інших систем перехоплення. Тому нарощування протидії дронам має супроводжуватися збереженням спроможності відбивати ракетні удари.
Поки нові засоби проходять випробування й виходять у виробництво, резервування міської інфраструктури допомагає обмежувати наслідки влучань. Його практичне завдання – зберегти доступ до базових послуг і скоротити час відновлення. ППО та стійкість міських систем визначатимуть, наскільки російські атаки зможуть порушувати повсякденне життя столиці.
