Масований обстріл України 20 листопада. Головне
- Росія здійснила одну з найпотужніших комбінованих атак на Україну. Основними цілями стали енергетична та транспортна інфраструктура.
- Українська ППО знешкодила сотні ракет і безпілотників. Попри це, удари спричинили значні пошкодження та порушили роботу критичної інфраструктури.
- Наслідки ударів по енергосистемі торкнулися навіть атомних електростанцій. Через пошкодження електромереж АЕС були змушені скоротити генерацію.
- Обстріл відбувся одразу після саміту в Шеньчжені та погроз Путіна через Кримський міст. Однак масштаб атаки ставить під сумнів версію про спонтанну відплату.
У ніч проти 20 листопада Росія здійснила одну з наймасштабніших комбінованих атак на Україну, застосувавши понад 110 ракет, зокрема 27 балістичних, і більш ніж 400 ударних дронів. Російські війська атакували енергетичну й транспортну інфраструктуру, а також цивільну забудову в різних регіонах країни.
У столиці пошкоджено три мости через Дніпро, що ускладнило рух між берегами. На заході країни почалися аварійні відключення електроенергії, а пошкодження залізничної інфраструктури спричинили затримки поїздів.
Explainer зібрав дані про наслідки обстрілу, роботу ППО та удари по інфраструктурі, а також пояснює зв’язок атаки з подіями напередодні.
Чим Росія атакувала Україну 20 листопада і скільки цілей збила ППО
За уточненими даними Володимира Зеленського, оприлюдненими після наради з військовими та урядовцями, у ніч проти 20 листопада Росія випустила по Україні понад 110 ракет, зокрема 27 балістичних, і більш ніж 400 ударних дронів.
Значну частину повітряних цілей українським військовим вдалося перехопити. Як повідомили Повітряні сили ЗСУ, станом на 10:30 протиповітряна оборона збила або подавила 462 цілі: 79 крилатих ракет, три ракети з групи «Іскандер-М»/С-400/«Циркон» та 380 безпілотників. Влучання зафіксували на 23 локаціях, ще на десяти впали уламки збитих цілей.
Для атаки російські війська використали крилаті ракети Х-101, «Калібр» та «Іскандер-К», балістичні «Іскандер-М», ракети комплексів С-400 і протикорабельні «Циркони». Окрему частину удару становили 404 безпілотники типів Shahed, «Гербера» та «Пародія». Серед них Повітряні сили ідентифікували 123 реактивні дрони, які завдяки вищій швидкості залишають менше часу для реагування ППО. Із них 102 вдалося збити або подавити.
За словами речника Повітряних сил Юрія Ігната, ракети заходили в український повітряний простір із кількох напрямків. Спочатку росіяни запускали морські «Калібри», згодом до атаки долучилися авіаційні Х-101. Більшість крилатих ракет спрямували на західні області, переважно по енергетичних об’єктах, тоді як балістикою атакували Київ та область.

За словами Зеленського, росіяни запускали ракети кількома групами з інтервалами 20–30 хвилин. Повторні удари припадали й на час, коли фахівці вже оглядали пошкоджені об’єкти. Президент також повідомив про застосування ракет із касетними бойовими частинами.
Повітряний напад відбивали авіація, зенітні ракетні війська, мобільні вогневі групи, підрозділи радіоелектронної боротьби та безпілотних систем. Юрій Ігнат назвав атаку однією з найпотужніших, відзначивши високий відсоток перехоплення російських цілей. Водночас під час ранкового брифінгу він повідомив, що одна з ракет, імовірно, перетнула українсько-польський кордон. Цю інформацію на той момент ще перевіряли.
Балістична атака на Київ 20 листопада: пошкоджені три мости та перебої з водою
Протягом ночі російські війська кількома хвилями атакували Київ балістичними ракетами. Перші вибухи пролунали близько 01:20, наступні — орієнтовно о 02:00 та після 06:20. Пошкодження зафіксували на транспортних та інфраструктурних об’єктах.
За даними Київської міської військової адміністрації, станом на 10:46 загинули шестеро людей, ще 15 постраждали. Серед загиблих, за попередньою інформацією міського голови Віталія Кличка, були працівники «Київводоканалу».
Одним із головних наслідків атаки стало пошкодження одразу трьох мостів через Дніпро — Подільсько-Воскресенського, Дарницького та Південного. Як повідомив Віталій Кличко, на Подільсько-Воскресенському мостовому переході закрили рух із правого на лівий берег. На Дарницькому мосту зафіксували пошкодження, а Південний зазнав повторного влучання. Проїзд ним дозволили лише з лівого на правий берег для автомобілів масою до 10 тонн і громадського транспорту масою до 18 тонн.
Зранку на дорогах утворилися затори. За повідомленням «Київпастрансу», автобуси №110, 111 і 112 змінили маршрути. Через відсутність напруги тимчасово призупиняли рух тролейбусів у частині Печерського, Солом’янського та Голосіївського районів. Міська влада закликала киян за можливості не користуватися приватними авто, а роботодавців — організувати дистанційну роботу.
Наслідки ударів зафіксували також у житловій і нежитловій забудові. У Подільському районі загорілася будівля, в Оболонському уламок ракети спричинив пожежу в триповерховій споруді. У Голосіївському районі ракета влучила на територію інфраструктурного об’єкта, де, за попередніми даними, загорілася офісна будівля.
Пошкодження одного з об’єктів «Київводоканалу» спричинило перебої з водопостачанням. За повідомленням підприємства, тиск у водопровідних мережах знизився в Голосіївському, Святошинському, Солом’янському та Шевченківському районах. Частина будинків могла тимчасово залишитися без води.
Через російські удари по енергетичній інфраструктурі знеструмлення також торкнулися частини мешканців Печерського, Солом’янського, Голосіївського, Дніпровського та Дарницького районів. В інших частинах столиці запровадили екстрені відключення через пошкодження обладнання та перевантаження електромереж.
Наслідки обстрілу 20 листопада в інших областях України
У Львові російські війська вдарили по залізничній станції Скнилів. Загинули двоє людей, пошкоджено квитковий термінал. За оновленими даними мера Андрія Садового, станом на 10:15 у лікарнях Львова перебували десятеро постраждалих, двоє з них — у важкому стані. В області також пошкоджено житлові будинки та гаражі; у Львові уламки безпілотника пошкодили гуртожиток і припарковані автомобілі.
У Харкові російські безпілотники двічі атакували Шевченківський район. Один із дронів влучив у лікарню швидкої допомоги, пошкодивши приміщення з магнітно-резонансним томографом. У медзакладі вибито понад 50 вікон, постраждали четверо людей. Інше влучання зафіксували поблизу житлового комплексу, де виникла пожежа та були пошкоджені автомобілі.
У Жовтих Водах на Дніпропетровщині безпілотник влучив у багатоповерхівку, пошкодив сусідні будинки, магазин, банк та автомобілі. Поранення дістали п’ятеро людей. У Кривому Розі росіяни атакували автозаправну станцію та інфраструктуру. Котельні, насосні станції водоканалу й лікарні через знеструмлення перевели на генератори, а частина тролейбусів тимчасово припинила рух.
На Вінниччині внаслідок комбінованої атаки пошкоджено 13 приватних будинків, будинок культури та приміщення старостату. Один автомобіль знищено, постраждала людина. На Житомирщині російські війська атакували транспортну й промислову інфраструктуру Коростенського району. За даними місцевої влади, пошкоджено будівлю підприємства, одного чоловіка госпіталізували з множинними уламковими пораненнями.
У Полтавській області уламки ракети впали поблизу житлової забудови, пошкодивши кілька будинків. У Кременчуцькому районі після російського удару загорілося промислове підприємство. Рятувальники ліквідували пожежу, загиблих і постраждалих там не було.
Удари по енергетиці: чому українські АЕС знизили потужність
Після російської атаки 20 листопада українські атомні електростанції були змушені знизити потужність генерації. Як повідомив перший заступник міністра енергетики Артем Некрасов, російські війська пошкодили електростанції та підстанції, які забезпечують передавання й розподіл електроенергії.
Володимир Зеленський уточнив, що під ударами опинилися також лінії електропередачі, від яких залежать робота українських АЕС та енергетичні зв’язки із сусідніми державами ЄС.
Навіть без прямих влучань по реакторах пошкодження високовольтних мереж змушує атомні станції скорочувати виробництво електроенергії. Коли передати всю вироблену електрику споживачам неможливо, енергоблоки мають працювати зі зниженим навантаженням. Повернутися до звичайного режиму вони зможуть після відновлення пошкоджених мереж.
Читайте також: Чому Росія атакує електростанції, залізницю та водопостачання: що таке SODCIT
Для стабілізації енергосистеми Міненерго запровадило аварійні відключення в Києві та шести областях — Львівській, Закарпатській, Дніпропетровській, Полтавській, Харківській та Івано-Франківській. Перебої з електропостачанням виникли й в інших регіонах.
Зокрема, на Одещині російські війська атакували енергетичний об’єкт ДТЕК. Через пошкодження обладнання без світла тимчасово залишилися понад 41 тисяча споживачів в Одеському та Роздільнянському районах.
На Харківщині під час обстрілу поранень дістали двоє енергетиків, обох госпіталізували. Ремонтні бригади вже працюють на пошкоджених об’єктах, де це дозволяє безпекова ситуація. Терміни відновлення електропостачання наразі залежать від стану обладнання та можливості провести ремонт без загрози повторних ударів.
Чи була атака 20 листопада відплатою за Кримський міст
19 листопада після тристоронніх переговорів у китайському Шеньчжені Володимир Путін пригрозив Україні відповіддю за удари по Кримському мосту. За повідомленням Reuters, він також відкинув можливість домовленостей про припинення ударів по енергетиці та судноплавству в Чорному морі.
Однак хронологія не доводить, що обстріл 20 листопада підготували як негайну відповідь на пошкодження мосту. Комбінована операція вимагає узгодження пусків, завантаження ракет і підготовки носіїв. Як писало Le Monde, українська та американська розвідки іноді отримують дані про такі удари за тиждень до їх проведення. Остаточний час і цілі можуть коригуватися, але підготовка починається завчасно.
Для Кремля збіг атаки із завершенням саміту мав і політичне значення. За оцінкою Associated Press, зустріч із лідерами США та Китаю дала Путіну можливість представити Росію як наддержаву, рівну цим двом країнам. Масований обстріл наступного дня підкріплював цей образ демонстрацією російських військових можливостей, хоча підтверджень, що саме заради цього обрали дату удару, немає.
Попри оголошену в Шеньчжені «декларацію миру», жодних домовленостей про припинення війни Росії проти України на саміті не досягли. Українське питання не потрапило навіть до спільної декларації трьох держав, повідомляло Reuters.
