Обстріл Києва 14 жовтня вирізнявся масованим застосуванням балістичних ракет, якими Росія атакувала столицю одночасно з ударними безпілотниками. Атака розпочалася ввечері 13 жовтня й тривала кількома хвилями до ранку. Основними цілями російських ударів стали енергетичні об’єкти Києва та області.
Внаслідок обстрілів є загиблі та постраждалі, пошкоджено житлові будинки й енергетичну інфраструктуру. У Деснянському районі ракета влучила в дев’ятиповерхівку. Через пошкодження енергооб’єктів у частині столиці запровадили аварійні відключення електроенергії, а також змінили роботу громадського транспорту.
Explainer зібрав підтверджену інформацію про перебіг російської атаки, роботу протиповітряної оборони, загиблих і постраждалих, а також масштаби руйнувань у Києві.
Як Росія атакувала Київ 14 жовтня та скільки цілей збила ППО
Російська атака розпочалася 13 жовтня після 18:00. Близько 22:40 війська РФ завдали першого балістичного удару по Києву. Вранці 14 жовтня столицю повторно атакували ракетами. Одночасно Росія застосовувала ударні безпілотники, зокрема реактивні. Основними напрямками ударів стали Київ, Київська та Харківська області.
За даними Повітряних сил ЗСУ, радіотехнічні війська зафіксували 167 засобів повітряного нападу – 39 ракет і 128 безпілотників різних типів. Особливістю атаки стало одночасне використання ракет і дронів із різних напрямків, причому значну частину ударів балістикою спрямували по енергетичній інфраструктурі.
Ракети запускали з Курської, Брянської, Воронезької та Ростовської областей Росії. Повітряні сили зафіксували застосування «Іскандер-М», північнокорейських KN-23, ракет комплексів С-400, а також «Цирконів» та «Оніксів». Усі 39 ракет рухалися до цілей по балістичній траєкторії. Точної кількості ракет кожного типу військові не назвали.
Серед 128 безпілотників 77 були реактивними, які здатні розвивати значно більшу швидкість за звичайні ударні дрони. Росія також застосувала Shahed, «Бандероль/Дань-Т», «Гербера», «Італмас» та дрони-імітатори «Пародія». Їх запускали з території Росії, окупованих Криму й Донеччини та з акваторії Азовського моря.
Станом на 09:00 14 жовтня українська ППО збила або подавила 119 повітряних цілей: чотири ракети та 115 безпілотників, серед яких 59 реактивних. Загалом вдалося нейтралізувати близько 90% запущених дронів.
За попередньою інформацією Повітряних сил, на території України зафіксували влучання на 22 локаціях, а падіння уламків збитих цілей – на восьми. Частина російських ракет не досягла цілей, однак їхньої кількості військові не уточнили. На момент оприлюднення зведення атака ще тривала.
Що відомо про загиблих і постраждалих
Станом на 12:00 14 жовтня кількість загиблих унаслідок російських ударів по Києву зросла до п’яти людей, ще 36 постраждали, серед них дитина.
Найбільше людей постраждали в Деснянському районі, де ввечері 13 жовтня російська ракета влучила в дев’ятиповерховий житловий будинок.
За ранковими даними поліції Києва, у Деснянському районі загинули двоє людей, ще 25 постраждали, серед них восьмирічна дитина. Рятувальники врятували 16 мешканців пошкодженої багатоповерхівки.
За нічним повідомленням міського голови Віталія Кличка, медики госпіталізували 16 поранених із Деснянського району. Четверо з них на той момент перебували у тяжкому стані.
У Голосіївському районі внаслідок удару по нежитловій будівлі, за ранковими повідомленнями, загинула одна людина, ще одна постраждала. Також повідомляли про госпіталізацію пораненого в Дарницькому районі.
За ранковим повідомленням ДСНС, на місці влучання в Деснянському районі тривали аварійно-рятувальні роботи. Психологи служби надали допомогу 110 людям.
Які наслідки обстрілу в районах Києва
За даними ДСНС, наслідки російської атаки 13–14 жовтня зафіксували у п’яти районах Києва. Пошкоджено житлові та нежитлові будівлі, виникли пожежі. Станом на ранок рятувальники продовжували працювати у трьох районах столиці.
У Деснянському районі ракета влучила в дев’ятиповерховий житловий будинок. Вогонь охопив квартири на кількох поверхах, загальна площа пожежі сягнула 400 кв. м. Рятувальники загасили пожежу, врятували 16 мешканців і продовжили аварійно-рятувальні роботи. За іншою адресою в районі також загорілася складська будівля.
У Голосіївському районі ракета влучила в нежитлову будівлю. На місці удару працювали екстрені служби.
У Дніпровському районі під час повторної ранкової атаки загорілася будівля, яку не використовували.
У Шевченківському районі російський удар припав на одноповерхову будівлю, яку не використовували. Виникла невелика пожежа, яку рятувальники швидко загасили.
У Дарницькому районі загорівся газон на території стадіону. Пожежу загасили.
За даними поліції Києва, унаслідок обстрілу також пошкоджено приватні й багатоквартирні житлові будинки, автомобілі, офісну будівлю, кав’ярню, бібліотеку, стадіон і школу. До ліквідації наслідків залучили понад сотню поліцейських.
Як обстріл вплинув на електропостачання та громадський транспорт Києва
За повідомленням Сергія Корецького, під час масованої атаки 13–14 жовтня російські війська вдарили по всіх трьох київських ТЕЦ, а також по критично важливих об’єктах Київщини, які забезпечують електропостачання столиці й центральних регіонів України. Під балістичними ударами опинилися й енергетичні об’єкти Харкова та області.
За даними президента Володимира Зеленського, загалом унаслідок російської атаки пошкоджено 26 об’єктів електроенергетики та чотири об’єкти нафтогазового комплексу. Без електропостачання залишилися щонайменше 600 тисяч споживачів. Найбільше постраждала критична інфраструктура Києва, Київщини та Харкова.
Від самого ранку енергетики й рятувальники ліквідовують наслідки обстрілів: гасять пожежі, розбирають завали та проводять першочергові відновлювальні роботи на пошкоджених об’єктах.
Уранці 14 жовтня компанія ДТЕК повідомила, що через пошкодження енергетичної інфраструктури аварійні відключення запровадили в Дарницькому, Дніпровському, Печерському, Солом’янському та частині Голосіївського районів. Стабілізаційні графіки там тимчасово не діють. Енергетики працюють над відновленням електропостачання.
Проблеми виникли й із водопостачанням. За інформацією Київводоканалу, унаслідок обстрілу знеструмило одну з насосних станцій. Через це у Печерському районі знизився тиск у водопровідній мережі, а в окремих будинках можливе тимчасове припинення водопостачання. Водовідведення в місті працює у штатному режимі.
Відключення електроенергії позначилися й на роботі громадського транспорту. За повідомленням Київпастрансу, вранці тимчасово зупинили рух електротранспорту в Дарницькому та Печерському районах. Для перевезення пасажирів запустили автобуси за маршрутами № 8-Т і № 38-ТР.
Крім того, змінили маршрути низки тролейбусів та автобусів, а деякі трамваї курсували із затримками. Протягом ранку частина електротранспорту відновила роботу, хоча окремі маршрути й далі курсували з відхиленням від графіків.
Через підвищену повітряну загрозу вранці 14 жовтня тимчасово призупиняли й рух поїздів Kyiv City Express. За повідомленнями перевізника, поїзди зупиняли відповідно до безпекових протоколів. Після дозволу на відновлення руху вони продовжили курсувати із затримками.
Чому Україна не отримала попередження про балістичні удари
Під час двох послідовних атак на Київ 12 і 13 жовтня Україна не отримала від західних партнерів завчасних попереджень про пуски російських балістичних ракет. Через це повітряну тривогу оголошували із запізненням, коли ракети вже наближалися до столиці.
Президент Володимир Зеленський підтвердив відсутність попереджень, наголосивши, що така інформація необхідна для захисту цивільного населення. Українські засоби спостереження виявляли ракети вже під час атаки. Чому партнери не передали дані про пуски завчасно, наразі з’ясовують.
ЧИТАЙТЕ ТАКОЖ: Балістичні ракети: чому їх важко збити та як від них захищається Україна
Це сталося на тлі посилення американського тиску на Україну. Як повідомляла Financial Times, адміністрація Дональда Трампа вимагала від Києва припинити удари по російських нафтопереробних заводах. За даними Axios, український посадовець розповів, що американські переговорники Стів Віткофф і Джаред Кушнер погрожували припинити передачу розвідданих, якщо Київ не виконає цієї вимоги. Представник США заперечив, що такі погрози лунали.
Водночас підтверджень припинення американської розвідувальної підтримки немає. Дональд Трамп заявив, що Вашингтон продовжує передавати Україні розвідувальні дані. Президент Зеленський і міністр закордонних справ Андрій Сибіга також підтвердили, що співпраця триває.
Залежність України від американських систем раннього попередження дає Вашингтону суттєвий важіль впливу на українські військові рішення. США використовують супутникову систему Space-Based Infrared System (SBIRS), яка фіксує ракетні пуски за інфрачервоним випромінюванням ще до того, як ракети потрапляють у зону виявлення наземних радарів. Завчасна інформація дає змогу швидше оголосити повітряну тривогу та підготувати протиповітряну оборону.
Європейські країни також передають Україні розвідувальні дані, проте не можуть повністю замінити американську систему попередження про ракетні пуски. Як пояснив Reuters дослідник ракетних озброєнь Норвезького інституту оборонних досліджень Фабіан Гоффманн, можливості європейських союзників у цій сфері дуже обмежені. Без американських попереджень українці можуть мати менше часу, щоб дістатися укриттів, а силам ППО буде складніше реагувати на балістичні загрози.
У березні 2025 року адміністрація Трампа вже тимчасово припиняла обмін розвідданими та військову допомогу Україні під час політичного конфлікту з Києвом. Співпрацю відновили після переговорів у Саудівській Аравії. Цей прецедент показав, що Вашингтон готовий використовувати військову підтримку як інструмент переговорного тиску.
