Обстріл Києва 8 вересня став частиною комбінованої російської атаки на Україну. Росія застосувала протикорабельні, балістичні та крилаті ракети, а також ударні й імітаційні безпілотники. Основними напрямками атаки стали Київщина та Одещина.

У столиці є загиблі та постраждалі. Руйнування й пожежі зафіксували у житловій та нежитловій забудові кількох районів. Пошкоджено навчальний заклад, склади, гаражі й автомобілі.

Explainer зібрав підтверджену інформацію про перебіг атаки, роботу протиповітряної оборони та наслідки обстрілу Києва.

Як відбувалася атака 8 вересня

Російська атака почалася ввечері 7 вересня із запусків безпілотників. Упродовж вечора й ночі Повітряні сили повідомляли про реактивні дрони, які рухалися до Київщини з різних напрямків. Частина з них наближалася до столиці через Бровари, Бориспіль, Васильків та північ області.

Близько 03:30 почалася ракетна фаза атаки. Повітряні сили попередили про загрозу балістичного озброєння та ракети, що рухалися в напрямку Києва. У столиці пролунали кілька серій вибухів.

Пізніше Росія випустила крилаті ракети Х-101 зі стратегічних бомбардувальників Ту-95МС і Ту-160МС, а також «Калібри» з акваторії Чорного моря. Частина крилатих ракет рухалася через Сумську й Чернігівську області до Київщини.

О 05:39 Повітряні сили повідомили про відбій повітряної загрози. Водночас атака безпілотниками в інших регіонах України тривала: станом на 08:30 у повітряному просторі залишалося близько десяти російських дронів.

Чим Росія атакувала та що відомо про роботу ППО

За даними Повітряних сил, атака почалася о 18:00 7 вересня. Росія застосувала:

  • протикорабельні ракети «Онікс», запущені з Брянської й Курської областей РФ та окупованого Криму;
  • балістичні ракети «Іскандер-М», KN-23 і ракети С-400 із Брянської та Воронезької областей;
  • 32 крилаті ракети Х-101 із повітряного простору Вологодської області;
  • 166 ударних та імітаційних безпілотників, запущених із районів Орла і Приморсько-Ахтарська, а також з окупованих Донеччини та Криму.

Більше половини безпілотників були реактивними. Основними напрямками атаки стали Київщина та Одещина. Кількості запущених «Оніксів» і балістичних ракет Повітряні сили не уточнили.

ЧИТАЙТЕ ТАКОЖ: Війна у серпні 2026 року: наступ без прориву, втрати РФ і реактивні дрони

Повітряний напад відбивали авіація, зенітні ракетні війська, підрозділи радіоелектронної боротьби та безпілотних систем, а також мобільні вогневі групи.

Станом на 08:30 протиповітряна оборона збила або подавила 175 цілей:

  • дві ракети «Іскандер-М»/KN-23/С-400/«Онікс»;
  • 31 крилату ракету Х-101/«Іскандер-К»;
  • 142 безпілотники типів Shahed, «Гербера» та інших типів.

Повітряні сили зафіксували влучання ракет і ударних безпілотників на 29 локаціях. Ще на дев’яти локаціях упали уламки збитих цілей. На момент оприлюднення зведення атака тривала, у повітряному просторі України залишалося близько десяти російських безпілотників.

Що відомо про загиблих і постраждалих

За останніми даними, унаслідок атаки на Київ загинули двоє людей, ще десятеро постраждали. Інформацію про загиблих та обставини їхньої смерті міська влада поки не деталізувала.

П’ятьох поранених госпіталізували, двоє з них перебувають у тяжкому стані.

Під час ліквідації наслідків атаки рятувальники також урятували 13 людей. Це окрема категорія: кількість урятованих не потрібно додавати до загальної кількості постраждалих. Дані про загиблих і поранених можуть змінитися після завершення аварійно-рятувальних робіт.

Де зафіксували руйнування в Києві

За оновленими даними міської влади, наслідки атаки зафіксували щонайменше у шести районах Києва.

У Голосіївському районі уламки впали на кількох локаціях. Сталися пожежі у складських приміщеннях і на території приватної школи. Вибухова хвиля пошкодила 16-поверховий житловий будинок і заблокувала двох людей у квартирі. Рятувальники вивели їх назовні.

Також пошкоджено конструкції 26-поверхової нежитлової будівлі на рівні 23-го поверху. Пожежі не виникло. За іншою адресою вогонь із гаража поширився на нежитлову будівлю та бізнес-центр. Під час розвідки рятувальники врятували одну людину.

У Солом’янському районі уламки спричинили пожежі в нежитловому приміщенні, а також у три- та п’ятиповерховому житлових будинках. Із п’ятиповерхівки врятували десятьох людей.

У Дарницькому районі пошкоджено складські приміщення та автомобіль. Також загорівся гараж біля приватного будинку. Пожежу ліквідували.

У Подільському районі уламки впали на кількох локаціях нежитлової забудови. Горіли складські приміщення, автомобілі й гаражні бокси. Ще одну будівлю пошкоджено без подальшої пожежі.

У Шевченківському районі сталася пожежа у складських приміщеннях.

У Дніпровському районі загорілися гаражі та суха трава. Пожежу на відкритій території локалізували.

Які наслідки атаки на Київщині

Наслідки російської атаки зафіксували у п’яти районах Київської області. У Білій Церкві чоловік дістав осколкові поранення, йому надають медичну допомогу.

За даними голови Київської ОВА Тимура Ткаченка, у Броварському районі пошкоджено три приватні домоволодіння та автомобіль. У Бориспільському — складське приміщення, підприємство і сім вантажівок.

У Фастівському районі пошкоджено три приватні домоволодіння, в Обухівському — приватний будинок. У Білоцерківському районі пошкоджень зазнали виробниче та складське приміщення, два багатоквартирні будинки і приватне домоволодіння.

На місцях працюють рятувальники та аварійні служби.

Як обстріл вплинув на транспорт у Києві

Після нічної атаки в Києві знову утворилися великі черги на зупинках громадського транспорту. Особливо складною була ситуація на лівому березі — біля наземних станцій «червоної» лінії метро. Сотні людей чекали на автобуси, щоб дістатися до підземної частини метрополітену та правого берега.

Це сталося попри запуск тимчасового автобуса №1-М, який дублює наземну ділянку «червоної» лінії та курсує між станціями «Лісова» і «Палац спорту». У години найбільшого пасажиропотоку на маршруті працюють 12 автобусів. Водночас у КМДА від початку наголошували, що цей маршрут є лише додатковим сполученням і не може повноцінно замінити метро.

Запроваджене в Києві диференційоване оповіщення про повітряні загрози поки також не розв’язало проблему. Оголошені містом зміни в роботі транспорту набудуть чинності лише 10 вересня, а наземна частина «червоної» лінії навіть після цього працюватиме з обмеженнями.

Після обстрілу змінилися й маршрути наземного транспорту. Тролейбус №8 курсує до тролейбусного депо №3, автобуси №51 і №63 та трамвай №22К рухаються за зміненими схемами, а рух трамвая №25 тимчасово зупинили. Через перекриття доріг також змінили маршрути автобуси №53, №54, №112 і №119.