Повномасштабна війна в Україні триває. Наші воїни мужньо тримають оборону та дають відсіч окупантам, але ми маємо справу з підступними ворогом, який гатить ракетами по житлових кварталах українських міст, евакуаційних потягах, військових об’єктах. Останнім часом усе частіше з’являються повідомлення про можливе використання Російською Федерацією більш радикальних методів – хімічної зброї. Тим паче, що досвід її використання у Росії вже є.

У 2013 році під час громадянського конфлікту в Сирії війська підтриманого Росією сирійського диктатора Башара Асада застосували хімічну зброю проти цивільного населення, звинувативши при цьому опозицію. Після цього світ облетіли жахливі кадри, на яких дорослі та діти задихалися, втрачали свідомість та перебували у вкрай важкому стані.

11 квітня представники терористичного формування “ДНР” заявили про намір застосувати хімічну зброю проти українських військових у Маріуполі. Ввечері того ж дня з’явилася інформація від полку “Азов” про те, що  російські окупаційні війська використали проти українських військових та цивільних осіб в Маріуполі отруйну речовину невідомого походження, яку було скинуто з ворожого БПЛА.

За їхніми словами, у постраждалих спостерігалася дихальна недостатність та вестибуло-атактичний синдром. Офіційних підтверджень, що це була хімічна зброя, на момент виходу матеріалу ще не було, проте вірогідність, що це була саме хімічна атака, досить висока.

Explainer пояснює, що таке хімічна зброя, які її види та як діяти під час хімічної атаки.

Що таке хімічна зброя?

Хімічна зброя, або як ще її називають бойові отруйні речовини, – це зброя масового ураження, cтворена людиною і заснована на токсичних властивостях хімічних речовин. Вона може бути у вигляді газу, порошку чи у рідкій формі. Простими словами – це вибухи боєприпасів. Тому хімічну атаку важко розпізнати. “Доставляти” хімічні агенти можна літаками, дронами, артилерією, ракетами та людьми.

Застосування цього виду зброї може спричинити смерть через задуху, опіки. Контакт з отрутою може статися через дихання або ж через шкіру чи слизові оболонки.

Як розпізнати хімічну атаку?

Сигнал хімічної атаки відрізняється від вже звичного нам сигналу повітряної тривоги. При такій атаці ви маєте почути один короткий і один довгий гудок. Також інформаця про хімічну атаку з’явиться на радіо, телебаченні та в інтернеті.

Варто зазначити, що хімічній атаці передує якийсь обстріл. Снаряди не будуть спричиняти якихось серйозних руйнувань. Це будуть глухі вибухи, метою яких є розбризкання отруйної речовини.

При використанні нервово-паралітичних речовин спостерігається масова та швидка загибель дрібних тварин (птахів, комах), адже у них мала маса тіла.

Найпоширеніші види хімічної зброї та їхня дія на організм

Речовини нервово-паралітичної дiї

Зарин, зоман, V-гази

Такі речовини іноді називають нервовими газами. Вони впливають на нервову систему, порушуючи механізми, завдяки яким нервові закінчення передають сигнали органам.

Найбільш поширеним видом речовини в цій категорії є зарин. Він не має вираженого запаху чи кольору. Ця речовина потрапляє до організму людини через шкіру, слизові оболонки ока та органи дихання. Зарин важчий за повітря, тому на землі небезпека буде вищою.

Тяжкість отруєння залежить від кількості газу та як довго людина перебувала під його дією. Симптоми з’являються за кілька секунд після того, як людина вдихнула пари газу, і за кілька хвилин або годин, якщо це була рідка форма зарину.

Основними ознаками того, що людина зазнала дії зарину, є: шмарклі, сльозотеча, звужені зіниці, біль в очах, порушення зору, сильне слиновиділення та пітливість, кашель, відчуття скованості в грудях, пришвидшене дихання, діарея, нудота, блювання, біль у животі, посилене сечовипускання, сплутаність свідомості, запаморочення, слабкість, головний біль, сповільнене або пришвидшене серцебиття, знижений або підвищений артеріальний тиск.

Навіть мікроскопічна крапля зарину, яка потрапить на шкіру, може спричинити пітливість та посмикування м’язів у місці, де відбувся контакт.

Якщо людина отримала високі дози зарину, це може призвести до втрати свідомості, конвульсії, паралічу та зупинки дихання.

Шкірно-наривні

Іприт

Ці речовини спричиняють сильний біль та подразнення в районі шкіри, очей та слизових оболонок, внаслідок чого на тлі з’являються болючі, наповнені рідиною пухирі. Дихальні шляхи також пошкоджуються, що може призвести до крововиливу та набряку легень.

Основні симптоми: сильне слиновиділення, діарея, блювання, звуження зіниць, сльозотеча.

За умов великої концентрації вже за кілька хвилин може настати смерть.

Отруйні речовини задушливої дії 

Фосген, хлор, дифосген

Фосген має задушливу дію. Отруйний тільки при вдиханні пари. Перші виразні ознаки отруєння з’являються після прихованого періоду від чотирьох до восьми годин. Основні симптоми – задуха, оскільки при ураженні цією речовиною легені наповнюються рідиною.

Водночас хлор має жовтувато-зелений колір та задушливий запах. При вдиханні дуже подразнює слизову оболонку та спричиняє гострий кашель, а у великих кількостях – навіть смерть.

Кров’яні або загальноотруйні

Синильна кислота, хлорціан

Може використовуватися як газ або спрей. Ці речовини впливають на організм, всмоктуючись у кров. Прикладом може бути газ ціанід. Цією речовиною можуть забруднювати і воду, і їжу. ЇЇ використовують як у приміщеннях, так і на вулицях.

Ранні симптоми отруєння: нудота, блювання, відчуття задухи, відчуття тривоги, пришвидшене дихання, відчуття скованості в районі шиї, проблеми з диханням, спазм м’язів, кома тощо. Ці симптоми можуть проявлятися як через кілька хвилин, так і через кілька днів. Смерть після отруєння також може настати через кілька днів.

Що робити у разі хімічної атаки та як захиститися від неї?

Оскільки у сховищах наших будинків, на відміну від штатних бомбосховищ, відсутня система фільтрації та немає протигазів, то у виграшній ситуації будуть ті, хто на момент хімічної атаки перебуватиме на станції метрополітену, адже станції обладнані тепловими завісами, які відсікають протяги з поверхні та унеможливлюють проникнення отруйних речовин на перони. 

Якщо ви у приміщенні

Якщо можливо, підніміться на найвищий поверх і знайдіть кімнату з щонайменшою кількістю вікон та дверей. Хімічні речовини, як правило, важчі за повітря, тому на верхніх рівнях будинків повітря буде чистішим.

Не варто панікувати, якщо на момент хімічної атаки ви перебуваєте у приміщенні, адже воно також більш-менш може вас захистити, оскільки пластикові вікна досить ефективно можуть ізолювати вас від отруєного середовища.

Квартиру чи офіс треба максимально герметизувати — закрити щільно вікна, двері, заклеїти всі шпарини, закрити вентиляційні отвори, щоб максимально зменшити циркуляцію повітря, не використовувати кондеціонери, вікна можна завішати мокрими ковдрами.

За відсутності протигазів використовуйте ватно-марлеві пов’язки, змочені водою або 2-5% розчинами питної соди (при ураженні хлором), оцтової або лимонної кислоти (при ураженні аміаком).

ЧИТАЙТЕ ТАКОЖ: Що робити у випадку війни – дієві поради

У місці свого постійного сховища під час повітряних тривог потрібно постійно поповнювати запаси води, їжі та ліків, а також змінного одягу, який має бути ретельно упакований у плівку. Не їжте і не пийте нічого, що могло зазнати впливу хімічних речовин.

Якщо ви на вулиці

Залиште територію ураження. Чим коротшим буде контакт із хімічними речовинами та чим далі ви будете від епіцентру ураження, тим меншою буде потенційна шкода від них. Не намагайтесь принюхуватися, адже чим більше вдихів отруйного повітря ви зробите, тим більше шансів отримати тяжкі отруєння.

Намагайтесь рухатись швидко, але не бігти. Ваше дихання має бути спокійним і повільним, щоб вдихати якнайменше отрути.

Знайдіть укриття поблизу. Не перебувайте довго у підвалах і в напівпідвальних приміщеннях.

При ускладнені ситуації (при зміні напрямку вітру) визначте маршрут виходу із зони потенційної хімічної небезпеки (виходити в сторону, перпендикулярну напрямку вітру) та якнайшвидше покиньте цю зону.

Якщо ви в автомобілі

З’їжджайте на узбіччя так, щоб не блокувати та не заважати руху аварійних автомобілів.

Вимкніть двигун і закрийте всі вентиляційні отвори, які втягують зовнішнє повітря, включно з вентиляційними отворами кондиціонера. Запуск двигуна та їзда втягують зовнішнє повітря в автомобіль і можуть піддати вас впливу хімічних речовин.

Щоб звести до мінімуму кількість хімічної речовини, яку ви вдихнете, прикрийте рот і ніс тканиною, наприклад, шарфом або носовою хусткою.

Що робити у разі контакту з хімічними речовинами

Якщо ви зазнали дії газу – якомога швидше роздягніться, уникаючи методу знімання через голову, оскільки хімічна речовина продовжує виділяти пари і становить небезпеку. Після цього промийте великою кількістю води всі ділянки шкіри, які мали контакт з газом. Очі також важливо промити водою протягом 10-15 хвилин.

Також варто пам’ятати, що якщо людина була уражена хімічною зброєю, категорично не можна чіпати її за кінцівки чи одяг незахищеними руками. Лише після того, як ви убезпечите свої руки, зніміть з людини одяг та покладіть на протязі, щоб повітря йшло від вас. Обмийте її великою кількістю води і в жодному разі не робіть штучне дихання методом рот в рот, а лише за допомогою спеціального мішка – амбу. Якщо ж такого немає, негайно зверніться до представників ДСНС чи військових.

Після закінчення хімічної атаки та під час неї не забувайте дослухатися до інформації, яку надаватиме служба з надзвичайних ситуацій.