Уже шостий місяць в Україні триває спровокована РФ повномасштабна війна. Українці зі зброєю в руках боронять суверенітет, територіальну цілісність нашої держави та своє право на існування.

З першого дня повномасштабної російської агресії в Україні запроваджено воєнний стан та оголошено загальну мобілізацію. За цей час до лав Збройних сил України приєдналися десятки тисяч громадян.

Explainer розповідає, що відомо про хвилі мобілізації, хто не підлягає призову на військову службу, які є види повісток та чи можуть мобілізувати до армії жінок.

Що таке загальна мобілізація та скільки вона триватиме в Україні?

Загальна мобілізація проходить одночасно на всій території України, на відміну від часткової, яка може проводитися в окремих місцевостях.

24 лютого 2022 року, після вторгнення військ РФ одразу з кількох напрямків, президент України Володимир Зеленський підписав два ключові укази: Про введення воєнного стану (№64) та Про загальну мобілізацію (№65). Обидва ці документи затвердила Верховна Рада.

Наприкінці травня термін дії воєнного стану та проведення загальної мобілізації продовжили ще на 90 діб – до 23 серпня 2022 року. Чи триватиме мобілізація після спливання цього терміну, поки не відомо. Проте з огляду на контрнаступ ЗСУ на півдні та активні бойові дії на фронті, такий сценарій можливий.

Як пояснювали в Міністерстві оборони України, в умовах воєнного стану мобілізація триватиме доти, доки не будуть доукомплектовані всі підрозділи сил оборони.

Заходи мобілізації здійснюються відповідно до президентського указу №65/2022 та закону Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію.

Після оголошення воєнного стану та загальної мобілізації до територіальних центрів комплектування (колишні військкомати) повинні прийти резервісти оперативного резерву першої черги, громадяни, які підписали контракт на службу у резерві, а також ті, хто отримав повістку.

ЧИТАЙТЕ ТАКОЖ: Чим небезпечна втома від війни та як її подолати – пояснюють експерти

Призов військовозобов’язаних та резервістів здійснюється до ЗСУ, Національної гвардії, Служби безпеки України, Державної прикордонної служби, Державної спеціальної служби транспорту, Державної служби спеціального зв’язку та захисту інформації, інших військових формувань.

Мобілізації підлягають громадяни віком 18 – 60 років, які є придатними до військової служби. Вони повинні стати на військовий облік та не можуть залишати межі країни.

Проте це не означає, що абсолютно всі будуть мобілізовані до армії. Необхідну для захисту України кількість призовників та черговість призову визначає Генеральний штаб ЗСУ згідно з мобілізаційними планами. Ця інформація є засекреченою.

До повномасштабного вторгнення РФ Збройні сили України налічували 261 тис. осіб, зокрема 215 тис. військовослужбовців. Потенційна кількість сил територіальної оборони оцінювалася в 130 тис. осіб, а ветеранів, які пройшли через бойові дії з 2014 року, – в 400 тис. осіб.

В нещодавньому інтерв’ю журналу Tablet Magazine командувач Оперативного командування Південь, генерал-майор Андрій Ковальчук повідомив, що в Україні “вже мобілізовано пів мільйона людей, і ми можемо мобілізувати ще пів мільйона, якщо буде потреба”.

Водночас міністр оборони Олексій Резніков на початку липня поінформував, що оборону України забезпечують понад мільйон громадян, з них до лав ЗСУ мобілізовані до 700 тис. осіб.

Що відомо про “хвилі” мобілізації?

Зазвичай виділяють чотири черги призову, які часто називають “хвилями”.  Відповідно до урядової постанови №495, це:

  • Оперативний резерв першої черги — це резервісти та військовозобов’язані, які  брали участь у війні на Донбасі та мають бойовий досвід (переважно учасники АТО/ООС). Як пояснюють в Асоціації правників України, йдеться про колишніх військовослужбовців до 40 років, котрі мають досвід участі у бойових діях, відслужили в ЗСУ за контрактом чи під час однієї з попередніх мобілізаційних кампаній.
  • Оперативний резерв другої черги – це військові, котрі проходили строкову службу до 2014 року чи службу за контрактом. Йдеться, зокрема, про резервістів та військовозобов’язаних, призначених для комплектування військових частин, військових навчальних закладів та установ, органів військового управління.
  • Мобілізаційний людський резерв (третя черга) – це військовозобов’язані громадяни, котрі закінчили військові кафедри вишів, є офіцерами запасу та не підпадали під призов під час попередніх кампаній з мобілізації.
  • Громадський резерв (четверта черга) – це інші громадяни, котрі не мають вікових чи фізичних обмежень для призову на військову службу, а тому можуть залучатися для комплектування підрозділів ЗСУ та інших військових формувань під час особливого періоду. Тобто це громадяни, які не мають бойового досвіду.

Згідно із законом Про оборону України, особливий період настає з моменту оголошення рішення про мобілізацію або з моменту введення воєнного стану в Україні. Він охоплює час мобілізації, воєнний час, а також частково період відбудови після завершення воєнних дій.

Після оголошення загальної мобілізації в Україні до армії в першу чергу призивали резервістів, колишніх учасників АТО/ООС для комплектування бойових військових частин. Тобто йдеться про резерв першої черги. Такі громадяни не потребували додаткової військової підготовки та одразу були направлені до підрозділів.

15 березня начальник управління персоналу штабу Командування Сухопутних військ ЗСУ Роман Горбач поінформував, що майже 100% резервістів першої черги вже мобілізовані. А тому почався призов “військовозобов’язаних інших категорій, які не входили до резервістів першої черги”.

На початку травня Горбач розповів, що всі показники мобілізації “виконані на 100%”, і вона проводиться значно нижчими темпами, оскільки наприкінці лютого – на початку березня було укомплектовано сили оборони України. Тож тепер здійснюється лише доукомплектування військових частин.

Він також пояснював, що в умовах воєнного часу мобілізаційних “хвиль”, під якими мають на увазі черговість призову, фактично не було, вона одна.

– Ніяких “хвиль” мобілізації як таких не було, вона в нас одна. В один період ми більше мобілізували, в інший менше, зараз ще менше мобілізуємо. І наступної хвилі поки що не передбачається. Якщо навіть припустити, що вона буде, то мобілізовуватимуть не тільки офіцерів. Все залежить від обстановки і від потреби у військовослужбовцях. Можливо, це будуть офіцери, можливо, сержанти чи солдати, – зазначав Горбач.

Тобто під час повномасштабної війни поняття “черг мобілізації” є досить умовним.

Наприкінці липня міністр оборони України Олексій Резніков в ефірі загальнонаціонального телемарафону запевнив, що проблем з мобілізацією немає, в армії вже заповнені всі необхідні позиції.

– Якщо сьогодні відбувається мобілізація, то за певними особливими спеціальностями. Наприклад, є програма підготовки наших воїнів у Великій Британії… Для таких відряджень та підготовки можуть шукати додаткових фахівців, бажано зі знанням англійської мови, – наголосив міністр.

Варто зазначити, що весняний призов на строкову службу в 2022 році в Україні скасували.

Чи відправляють відразу на передову?

До військових частин одразу направляли лише резервістів та військовозобов’язаних із бойовим досвідом, котрі не потребували додаткового навчання.

Тих громадян, які раніше не проходили військової служби, спершу відправляють до навчальних центрів ЗСУ для підготовки.

Водночас в умовах повномасштабної війни терміни підготовки рядового та сержантського складу в таких центрах є скороченими – від 7 до 20 діб, залежно від складності військової спеціальності. В Міноборони запевняли, що якість навчання при цьому не знижена.

Якщо ж вас відправили на передову без відповідної підготовки та навичок володіння зброєю, слід звернутися на гарячу лінію за номерами: 0-800-500-410; 0-800-500-442; 044-454-44-99. Під час звернення потрібно назвати ПІБ мобілізованого, а також номер військової частини, до якої його направили.

Чи мобілізують внутрішніх переселенців (ВПО)?

Кожен військовозобов’язаний призовного віку (18-60 років), який через війну був змушений переїхати до іншого населеного пункту, повинен стати там на військовий облік (у територіальному центрі комплектування та соціальної підтримки).

У подальшому переселенців можуть мобілізувати та спрямувати до військових підрозділів чи навчальних центрів.

Як пояснював Олексій Резніков, якщо вручається повістка, йдеться не про негайну мобілізацію.

– Коли вручається повістка, йдеться не про мобілізацію. Мова про те, що деякі люди вимушено переїхали зі свого місця проживання і не стали на облік. А вони за законом зобов’язані це зробити. Тому вручення повісток чоловікам призовного віку означає, що вони мають прийти до місцевого центру комплектації, показати документ. Там перевірять – він на обліку чи у резерві, – розповідав очільник Міноборони.

Варто зазначити, що всі військовозобов’язані українці повинні бути приписані до центрів комплектування та соцпідтримки (колишні військкомати) за місцем проживання. А в разі переїзду потрібно стати на облік на новому місці.

Хто не підлягає призову під час мобілізації?

Перелік винятків чітко прописаний в статті 23 закону України Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію. Так, призову не підлягають військовозобов’язані громадяни, які мають право на відстрочку, а саме:

1. Особи, заброньовані на час мобілізації і війни за органами державної влади, місцевого самоврядування, іншими держорганами, за підприємствами, установами та організаціями.

Тобто якщо людина забезпечує критичні потреби держави чи підприємства, їй надається відстрочка від призову. Водночас Міноборони листом від 11 березня (№ 220/1469) заборонило бронювати військовозобов’язаних, котрі мають дефіцитні для ЗСУ військово-облікові спеціальності.

2. Ті, хто був визнаний військово-лікарською комісією тимчасово непридатними до служби за станом здоров’я (на термін до 6 місяців з необхідністю повторного проходження комісії), особи з інвалідністю.

3. Жінки та чоловіки, на утриманні яких є троє і більше дітей віком до 18 років, або які одні виховують дитину (дітей) віком до 18 років. Такі громадяни можуть бути призвані до армії лише за місцем проживання та в разі їхньої згоди.

4. Чоловіки, жінки, опікуни, прийомні батьки, батьки-вихователі, котрі виховують дитину з інвалідністю віком до 18 років; дитину з тяжким захворюванням (ураження нервової системи, вроджені вади розвитку, рідкісні орфанні захворювання, онкологічні, онкогематологічні захворювання, церебральний параліч, психічні розлади, цукровий діабет I типу, захворювання нирок IV ступеня); дитину, яка потребує трансплантації, паліативної допомоги, отримала тяжку травму.

5. Чоловіки і жінки, які виховують повнолітню (до 23 років) дитину з інвалідністю I чи II групи.

6. Опікуни,усиновителі, прийомні батьки, батьки-вихователі дітей-сиріт та дітей, позбавлених батьківського піклування (до 18 років).

7. Громадяни, зайняті постійним доглядом за хворими родичами (дружиною/чоловіком, дитиною, батьками), якщо більше немає нікого, хто може про них попіклуватися.

8. Ті, хто мають дружину/чоловіка з інвалідністю чи одного із батьків з інвалідністю I – II групи; опікуни особи з інвалідністю, котру суд визнав недієздатною.

9. Жінки/чоловіки, котрі мають неповнолітню дитину та чоловіка/дружину, що вже проходить службу в армії.

10. Громадяни, чиї близькі родичі загинули або зникли безвісти під час антитерористичної операції (АТО) на Донбасі.

11. Народні депутати України, депутати Верховної Ради АР Крим.

12. Працівники органів військового управління, військових частин, підприємств, установ та організацій Міністерства оборони України, ЗСУ, Державної служби спецзв’язку та захисту інформації, СБУ, Служби зовнішньої розвідки, Нацгвардії, Державної прикордонної служби, Національної поліції, податкової міліції, Національного антикорупційного бюро України, Держбюро розслідувань, Державної виконавчої служби, Управління державної охорони України.

13. Студенти (здобувачі професійно-технічної, фахової передвищої та вищої освіти), асистенти-стажисти, аспіранти та докторанти, котрі навчаються за денною або дуальною формою.

14. Науковці та викладачі закладів вищої та фахової передвищої освіти, наукових установ, які мають вчене звання/науковий ступінь.

15. Педагоги закладів професійної/професійно-технічної освіти, шкіл, якщо вони працюють за основним місцем роботи не менш як на 0,75 ставки.

29 липня Верховна Рада України ухвалила два закони, якими розширила список тих, хто не підлягає призову. Документом №7481 пропонується звільнити від мобілізації громадян, які втратили близьких родичів під час війни з РФ та воєнного стану. А законом №7352 нардепи надали відстрочку від мобілізації науковцям, науково-педагогічним працівникам, якщо вони працюють за основним місцем роботи не менш як на 0,75 ставки.

Обидва документи ще не підписані президентом України, а отже не набули чинності.

Чи призиватимуть до армії жінок?

Ще в березні в Міноборони України пояснювали, що жінки, котрі знаходяться на військовому обліку за певними спеціальностями, “можуть бути призвані у військові частини на військову службу”.

“В окремих випадках” жінок можуть мобілізувати за деякими найдефіцитнішими для української армії спеціальностями. Йдеться про такі спеціальності: медичні, в сфері зв’язку, обчислювальної техніки та радіоелектроніки, водії автотракторних засобів, водолази, механіки та монтажники авіаційних машин, в сфері картографії, топогеодезії, аерофотослужби, фотограмметрії, поліграфії, харчової промисловості, фінансово-економічної діяльності, кінорадіомеханіки.

Проте наразі немає потреби в загальній мобілізації жінок до Збройних сил України, кажуть у Міноборони. І жодну жінку в Україні ще примусово не мобілізували.

–  З 24 лютого жодної жінки примусово в нас не мобілізували, як власне і до того – з 2014 року. Станом на зараз в ЗСУ немає потреби у примусовій мобілізації жінок. Жодних обмежень, пов’язаних із мобілізацією, для перетину кордону щодо жінок немає і станом на зараз такі обмеження не плануються, – повідомляла заступниця міністра оборони Ганна Маляр на початку липня.

Жінки в ЗСУ

Водночас українки можуть добровільно вступити до лав ЗСУ.

А з 1 жовтня 2022 року в Україні має стартувати військовий облік жінок певних професій та спеціальностей. Це передбачено наказом Міноборони України №313. Йдеться про жінок молодше 60 років, які не мають протипоказань за станом здоров’я.

Спершу перелік був доволі великим, однак пізніше міністерство скоротило список до 14 спеціальностей і 7 професій (наказ №35).

До переліку потрапили такі спеціальності, як: хімія, хімічні технології, біологія; телекомунікації та радіотехніка; комп’ютерні науки, інформаційні системи та технології, кібербезпека, автоматизація; метрологія; науки про Землю, географія, фізика та астрономія; харчові технології; забезпечення військ, озброєння та військова техніка, технології легкої промисловості; фізична терапія, медична та психологічна реабілітація, громадське здоров’я, фізична реабілітація, санітарія; стоматологія, медицина, фармація; біомедична інженерія, біотехнології; ветеринарна медицина; облік та оподаткування, маркетинг, менеджмент, підприємництво, економіка, фінанси, банківська справа та страхування; видавництво та поліграфія; психологія, соціальна робота.

ЧИТАЙТЕ ТАКОЖ: Жінки в морській піхоті: досвід Ярини Чорногуз

До переліку професій включені кухарі, перекладачі, менеджери (управителі) на пошті тощо.

Наказ Міноборони передбачає, що українки цих спеціальностей та професій повинні звернутися до територіальних центрів комплектування та стати на військовий облік. Важливо розуміти, що перебування на обліку не означає негайну мобілізацію до армії.

Більш того, в Генеральному штабі ЗСУ наголосили, що можуть зробити військовий облік жінок добровільним. Там пояснили, що з початку повномасштабної війни лави ЗСУ та інших військових формувань поповнили лише близько 1% жінок від усіх мобілізованих. Це здебільшого медики, психологи, кухарі, діловоди, бухгалтери.

У Генштабі уточнили, що в Україні наразі “немає гострої необхідності суттєво збільшувати кількість жінок на військовому обліку”, а тому розглядається можливість взяття на облік лише за їхньою згодою.

Серед інших пропозицій – включення українок до військового обліку “не раніше, ніж через місяць після завершення особливого періоду”. Як відомо, цей період охоплює і час проведення мобілізації, і загалом воєнний час. Гіпотетично це може означати, що жінок ставитимуть на облік уже після завершення війни, проте подальших чітких роз’яснень Генштабу з цього приводу поки не було.

Види повісток та порядок їх вручення

Згідно з поясненням Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції, наразі існують чотири види повісток:

1. Для уточнення облікових даних. Цей вид повістки передбачає внесення до бази інформації щодо особи громадянина, його сімейного стану, наявності дітей, працевлаштування. Під час такої перевірки можуть з’ясуватися підстави для звільнення від військової служби або ж для відстрочки від призову.

2. Для проходження військово-лікарської комісії. Така повістка зобов’язує пройти медобстеження. Разом із повісткою видають “картку дослідження та медогляду військовозобов’язаного”. В ній після всіх процедур буде зазначено, чи придатна людина до служби в армії.

Як пояснюють у громадській організації Юридична сотня, якщо військовозобов’язаний має проблеми зі здоров’ям, військово-лікарська комісія може винести такі три вердикти (йдеться про так званий “білий білет”):

  • обмежено придатний до військової служби;
  • непридатний до служби в армії у мирний час, обмежено придатний у воєнний час;
  • непридатний до військової служби з виключенням із військового обліку.

У перших двох випадках громадяни можуть бути призвані під час мобілізації та нести службу в тилу.

3. Повістка-призов на військову службу. У ній зазначено термін, у який людина повинна прийти до призовної дільниці, та перелік необхідних документів (паспорт, військовий квиток, обліково-послужна картка тощо). Проігнорувавши таку повістку, особа фактично ухиляється від призову і може бути притягнена до кримінальної відповідальності.

4. Мобілізаційне розпорядження (повістка про прибуття на призовну дільницю). Вона видається тим, хто вже пройшов медкомісію та визнаний придатним для служби. Отримавши таку повістку, військовозобов’язані громадяни повинні з’явитися у призовний пункт протягом 24 годин після оголошення мобілізації.

Вручити повістку можуть як працівники територіальних центрів комплектування, так і представники органів місцевого самоврядування (сільські, селищні, міські ради), органів внутрішніх справ, роботодавці (керівники підприємств, установ, організацій), керівники навчальних закладів.

Людина повинна отримати повістку особисто, поставивши підпис на бланку. Водночас усне “запрошення” до центрів комплектування не є повісткою.

Повістки повинні виписуватися на конкретну людину в центрі комплектування (не на вулиці) і мають бути скріплені печаткою.

Під час загальної мобілізації українці можуть отримувати повістку не лише за місцем проживання та роботи, а й, наприклад, на вулицях чи блокпостах. Тобто її можуть фактично вручити в будь-якому місці. Як наголосили в Центрі протидії дезінформації, такий формат не суперечить закону. Проте перед врученням повістки має бути встановлена особа військовозобов’язаного.

У разі відмови від отримання повістки складається акт із підписами уповноважених осіб та свідків. Його передають до центру комплектування, а також можуть направити до поліції.

Відповідальність за ухилення від мобілізації

Відповідальність може бути як адміністративною, так і кримінальною.

Якщо людина після отримання повістки не прийде до територіального центру комплектування (“військкомату”), їй загрожує адміністративний штраф у розмірі від ста до двохсот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян (від 1700 до 3400 грн). Це передбачено статтею 210-1 Кодексу України про адміністративні правопорушення.

Якщо ж людина пройшла медкомісію й визнана придатною до служби, проте в подальшому ухиляється від військового обов’язку, це вже кримінальна відповідальність. За ухилення від призову на службу в армії під час мобілізації загрожує кримінальна відповідальність на термін від 3 до 5 років (стаття 336 Кримінального кодексу України).