Виборча система в США дуже відрізняється від української, і розібратися в ній буває складно. На президентських виборах може перемогти кандидат, за якого проголосувала меншість населення, а самі кандидати отримують голоси американців не безпосередньо напряму, а через колегію виборників.
Explainer відповідає на найбільш популярні запитання, які виникають під час президентської кампанії в США.
Чи правда, що американці не обирають президента напряму?
Це правда. Президента США обирають не безпосередньо американські громадяни, а так звана колегія виборників. Коли американці голосують за свого кандидата вони, по суті, вирішують, яка з двох партій відправить своїх виборників до колегії.
На перший погляд ця система може здатися складною і заплутаною. Однак, на думку її розробників, суть системи у тому, щоби гарантувати усім штатам рівне представництво і запобігти приходу до влади диктатора.
Як формується колегія виборників?
Виборники – це чиновники, які голосують від імені штатів за президента.
Колегія виборників складається з 538 представників від 50 штатів і столиці Вашингтона. Виборників призначають у кожному штаті, проте їхня кількість різна і залежить від того, скільки обрано від штату членів Конгресу (обох палат).
ЧИТАЙТЕ ТАКОЖ: Вибори в США 2020: все, що потрібно знати про президентські перегони
У верхній палаті – Сенаті – кожен штат представляють по двоє сенаторів. Натомість у нижній палаті (Палата представників) кожен штат має кількість представників, пропорційну до кількості населення в ньому. Чим більше населення штату – тим більше у нього представників у нижній палаті.
Наприклад, найбільший за чисельністю штат Каліфорнія має 53 представників та двох сенаторів. Тож республіканці та демократи штату Каліфорнія можуть висунути 55 виборників на президентських виборах.
Сім найменших за населенням штатів мають всього по три виборники, так само як і федеральний округ Колумбія (місто-столиця Вашингтон).
Чому була обрана саме така виборча система?
Коли розроблялася Конституція США у 1787 р., всенародне голосування на виборах президента було практично неможливим. Це було пов’язано з розмірами країни, недосконалими шляхами комунікації та більшою автономністю самих штатів.
Окрім цього, після завершення війни з Великою Британією американські політики побоювалися, що виконавча влада може стати занадто впливовою і набути монархічних рис.
Тож частина засновників США не довіряла прямій демократії, а інша вважала, що пряма демократія порушить рівновагу між інтересами окремих штатів.
Саме тому творці Конституції створили колегію виборників, до якої увійшли виборники від усіх штатів. Цю виборчу систему активно підтримали менші штати, оскільки вона надавала їм більшого впливу, ніж загальнонаціональне голосування.
Також цю систему активно підтримали рабовласницькі південні штати. Незважаючи на те, що раби не голосували, їх зарахували до перепису населення США (як три п’ятих особи). Оскільки кількість голосів виборців визначалася чисельністю населення штату, південні штати мали більший вплив на обрання президента, ніж це дало б їм пряме публічне голосування.
Не простіше обирати президента напряму?
Простіше. І багато хто хоче реформувати виборчу систему, але це дуже не просто зробити. Попри високу підтримку цієї ідеї, скасування колегії виборників потребуватиме підтримки двох третин Конгресу та трьох чвертей самих штатів.
Ініціатива National Popular Vote намагається подолати недоліки чинної виборчої системи. 15 штатів та столиця Вашингтон пообіцяли завжди віддавати голоси своїх виборників тому кандидату, який здобув більшість голосів громадян по всій країні.
Однак, щоб ініціатива мала ефект, її мали б підтримати штати, яких сумарно представляють 270 виборників. А до цього ще далеко.
Скільки треба голосів виборників для перемоги?
Для перемоги кандидату в президенти необхідно завоювати 270 голосів виборників з 538.
Для перемоги потрібно отримати голоси 26 штатів. Це робить деякі штати дуже важливими для кандидатів, адже більш густонаселені штати мають більшу кількість голосів виборників.
Якщо голоси колегії виборників розділяться порівну між кандидатами у президенти, то переможця визначатимуть члени Палати представників. Але якщо їм не вдасться погодити кандидатуру, то долю виборів вирішуватимуть у Сенаті.
Чи можна набрати більше голосів, але програти вибори?
Так, можна. Були випадки, коли кандидати вигравали всенародне голосування, але програвали голосування на виборах, як це сталося з демократами Альбертом Гором у 2000 році та Гілларі Клінтон у 2016 році.
Під час обрання виборників у США діє система «переможець отримує все». Після завершення виборів губернатор кожного штату підписує тільки список виборників від тієї партії, чий кандидат переміг на виборах у цьому штаті. Наприклад, кандидат, який переміг в Каліфорнії, отримує всіх 55 виборників, навіть якщо він набрав на виборах 51 відсоток, а його опонент – 49.
Один з найяскравіших прикладів – кампанія 2000 року, коли демократ Альберт Гор набрав 48,4 відсотка голосів, а республіканець Джордж Буш-молодший – 47,9 відсотка. При цьому голоси виборників розподілилися на користь Буша (271 проти 266), і переможцем було оголошено його.
Що таке хиткий, червоний і синій штати?
Республіканські бастіони, такі як Айдахо, Аляска і багато південних штатів, вважають «червоними штатами», тоді як штати, де переважають демократи, такі як Каліфорнія, Іллінойс і велика частина регіону Нової Англії північно-східного узбережжя, називають «синіми штатами».
Так склалося, що долю президентських виборів у США вирішують «хиткі штати» – swing states.
Оскільки кампанії часто вважають за краще не відправляти кандидатів і не інвестувати ресурси у штати, які вони вважають бастіонами інших, президентські змагання в основному проводяться у цих кількох штатах, таких як Огайо і Флорида.
Арізона, Пенсильванія та Вісконсін також вважають хиткими штатами в 2020 році.
Як відбувається голосування колегії виборників?
Результати загального голосування оголошуються відразу після дня виборів (традиційно це вівторок після першого понеділка листопада, в 2020 році він приипав на 3-є число).
День голосування виборників теж відомий заздалегідь – це понеділок після другої середи грудня (14 грудня 2020 року).
Колегія виборників ніколи не збирається у повному складі: виборники голосують у будівлі Капітолія свого штату. Присутні обирають президента і віце-президента, потім голоси підраховують і вносять до протоколу, який складається в кількох примірниках.
Протоколи в запечатаних конвертах відправляють голові Сенату США (як правило, це чинний віце-президент), архіваріусу США, секретарю сенату штату і головному судді окружного суду. Адресати повинні отримати протоколи протягом дев’яти днів. Підрахунком голосів буде займатися спеціальна сесія Конгресу США, за підсумками якої голова Сенату повинен назвати імена нових президента і віце-президента США.
Це повинно статися 6 січня 2021 року.
Чи можуть виборники проголосувати не так, як вирішили виборці?
Не все так просто. У федеральному законодавстві США немає норм, які б забов’язували виборників голосувати так чи інакше, і виборники могли ігнорувати результати народного голосування в своїх штатах. Проте у 2020 році Верховний суд США дозволив владі штатів карати тих виборників, які не підтримали кандидата, за якого проголосувала більшість жителів їхнього штату.
Виборників, які голосують інакше, називають ненадійними виборниками (faithless electors). Так, на останніх президентських виборах у 2016 році чотири ненадійних виборники від штату Вашингтон були оштрафовані на 1 тисячу доларів кожен.
Що буде, якщо Трамп програє вибори і відмовиться це визнавати?
Експерт з конституційного права Лоренс Дуглас пояснив, що Конституція США не забезпечує мирну передачу влади, а скоріше передбачає її. Не існує ні законної процедури, ні прецеденту на той випадок, якщо колегія виборників – а саме вона визначає переможця президентських перегонів – схвалить кандидатуру головного суперника Трампа, демократа Джо Байдена, але Трамп відмовиться визнати поразку.
Що відбувається після оголошення переможця?
Після виборів буде короткий перехідний період, що дозволяє новому президентові вибирати членів кабінету і будувати плани.
У січні нового президента приведуть до присяги на заході, що зветься інавгурацією. 20-та поправка до Конституції, ратифікована у 1933 році, передбачає інавгурацію 20 січня.
Після церемонії в Конгресі президент повертається у Білий дім, щоб почати свою чотирирічну каденцію.
