Франція та Україна підписали декларацію про наміри, яка відкриває Києву можливість до 2035 року придбати до 100 сучасних бойових літаків: йдеться про винищувач Rafale F4 — багатоцільову платформу з розширеними можливостями повітряного й ударного бою.
Для України це відкриває шлях до якісного оновлення бойової авіації: Rafale F4 потенційно може стати одним із ядер майбутніх Повітряних сил, доповнюючи F-16, Mirage 2000 та інші західні літаки. Йдеться не лише про можливу закупівлю сучасного винищувача, а й про доступ до технологій, виробничої кооперації та нового рівня повітряних операцій.
Explainer розбирається, що саме зафіксовано в домовленостях із Францією, що таке Rafale F4 і яку роль ці літаки можуть відіграти в українському небі.
Що сталось?
У середу 17 листопада 2025 року на авіабазі поблизу Парижа президенти Володимир Зеленський і Еммануель Макрон підписали декларацію про співпрацю у військово-технічній сфері, що дає Україні змогу придбати до 2035 року до 100 винищувачів Dassault Rafale F4 та одержати доступ до французьких систем ППО, радарів, ракет і бомб.
Документ охоплює кілька ключових пунктів:
- можливість закупівлі до 100 літаків Rafale F4 для українських Повітряних сил;
- поставка систем ППО SAMP/T, радарів повітряної оборони, ракет «повітря–повітря» та керованих авіабомб;
- передбачення можливості технологічної передачі та спільного виробництва із локалізацією певного циклу виробництва на території України.
Французька сторона підкреслила, що йдеться про нові літаки, а не перекидання запасів із французьких ВПС, — хоча точна дата поставок і обсяги ще узгоджуються.
Цей крок став одним із ключових сигналів — що Україна розглядається не лише як одержувач допомоги, а як довгостроковий партнер у сфері оборонної промисловості та авіації.
Rafale: історія створення та еволюція платформи
Історія Rafale починається у другій половині 1970-х, коли Повітряні сили та Військово-морський флот Франції одночасно дійшли до однієї проблеми: наявний парк бойових літаків застаріває, а нові радянські МіГ-29 і Су-27, так само як американські F-15, F-16 і F/A-18, задають нову планку вимог до бойової авіації. Парижу потрібен був єдиний багатоцільовий винищувач, який міг би замінити кілька різних типів — від «Ягуара» і «Міража F1» до палубних «Крусейдера» та «Супер Етандара».
Спочатку Франція намагалася йти шляхом європейської кооперації. Обговорювалися спільні проєкти на кшталт ACE та FEFA, де разом мали працювати Франція, Велика Британія, Німеччина, Італія та Іспанія. Але країни не змогли погодити ключові параметри: французи наполягали на відносно легкому, маневреному багатоцільовому літаку з можливістю застосування ядерної зброї, тоді як партнери більше орієнтувалися на важчий перехоплювач. Не зійшлися навіть у виборі двигуна й злітній масі. У середині 1980-х Франція вийшла з програми й вирішила будувати свій літак самостійно – так народилася національна програма Rafale.
У 1983 році компанія Dassault Aviation отримала контракт на створення технологічного демонстратора ACX (Avion de Combat Expérimental), який згодом дістав назву Rafale A. Це був двомоторний дельтакрилий літак із переднім горизонтальним оперенням (канардами) і повністю електронною системою керування польотом.
Перший політ відбувся 4 липня 1986 року з аеродрому в Істрі. Спочатку Rafale A оснащували американськими двигунами General Electric F404, а на початку 1990-х один із них замінили на французький M88 – саме під цей двигун і проєктувалася серійна машина.
Далі програма перейшла до створення серійних варіантів. У 1990-х – на початку 2000-х років з’явилися перші стандарти Rafale:
- F1 (орієнтований на завдання «повітря–повітря»);
- F2 (повноцінний багатоцільовий варіант із ударними можливостями);
- F3, який доповнили ракетами великої дальності, засобами розвідки, морськими місіями та ядерним компонентом.
Саме на базі F3 французи розробили наступний крок еволюції – стандарт F4, який сьогодні поступово стає базовим для французьких ВПС і який планують поставляти Україні.
Особливості та можливості Rafale F4
Стандарт F4.1, який Франція вже вводить у бойову експлуатацію і який фігурує в українських планах, став для Rafale кроком у зовсім іншу епоху – епоху мережевої, сенсорної та високоточності повітряної війни.
Одне з найбільших оновлень – сенсорний комплект. Літак отримав модернізований радар RBE2 AESA, який працює стабільніше під перешкодами й бачить далі, а оновлена оптоелектронна система переднього сектору краще виявляє цілі на великих відстанях і в складніших умовах. Разом із підвісним контейнером TALIOS, що дає пілоту «живу» картину поля бою, ці системи дозволяють Rafale одночасно вести пошук, супровід і оцінку ситуації без втрати темпу.
Зміни відчутні і всередині кабіни. У F4 з’явилася шоломна система Scorpion, яка виводить тактичну інформацію прямо у візор. Для пілота це означає не лише зручність, а й суттєву економію часу на цілевказування – у сучасному бою саме секунди часто визначають, хто першим натисне на пуск.
Так само суттєво оновили комплекс захисту SPECTRA. Його роль – помітити загрозу раніше, ніж вона «помітить» літак: попередити про пуски, подавити радар противника, зманеврувати або поставити перешкоди. Це збільшує шанси виживання в зоні насиченої ППО – а для українських умов це одна з ключових характеристик.
Озброєння F4 також стало ширшим і точнішим. Літак може застосовувати ракети Meteor для дальніх повітряних боїв і оновлені MICA/MICA NG для середніх дистанцій. Для ударної роботи є сімейство AASM, включно з новою важкою модифікацією, розрахованою на укріплені цілі. Морський варіант може нести Exocet, що розширює спектр місій від суто авіаційних до морських.
Усе це перетворює Rafale F4 на платформу, здатну працювати в складних повітряних операціях – у зв’язці з іншими винищувачами, з наземними радарами, із засобами ППО та розвідки. Саме так у XXI столітті ведуться повітряні війни, і саме під цю логіку французи адаптували Rafale.
Характеристики Rafale F4
Габарити й масогабаритні параметри
- Довжина: 15,30 м
- Розмах крила: 10,80 м
- Висота: 5,30 м
Силова установка
- Двигуни: 2 × M88
- Максимальна тяга кожного двигуна: 7,5 т (≈ 73,5 кН)
Льотні характеристики
- Максимальна швидкість: Mach 1,8 (приблизно 1 915 км/год на великих висотах)
- Практична стеля: 15 240 м
- Перевантаження: від –3,2 g до +9 g
Пальне та навантаження
- Внутрішні паливні баки: 4,7 т
- Зовнішні паливні баки: 6,7 т
- Максимальне бойове навантаження: 9,5 т
- Кількість точок підвіски: 14
Що Rafale означає для українських Повітряних сил?
Поява Rafale F4 в українському небі може стати одним із найбільших технологічних зрушень для наших Повітряних сил. Це «важкий» багатоцільовий винищувач, створений для складних місій – від повітряного бою на великих дистанціях до точкових ударів у зоні посиленої ППО. І саме ці спроможності сьогодні є найбільш дефіцитними для української авіації.
Оновлений сенсорний комплект F4 – радар AESA, вдосконалена оптроніка та комплекс SPECTRA – потенційно дозволяють пілоту раніше виявляти повітряні загрози та ефективніше працювати в умовах радіоелектронної боротьби. У поєднанні з ракетами Meteor це може дати Україні шанс отримати перевагу дальності в повітряному бою над російськими Су-30 та Су-35, за умови правильної тактики, підтримки наземних радарів і спільної роботи з іншими платформами.
Ударні можливості Rafale також формують новий рівень. Керовані бомби AASM різних калібрів, включно з важкою модифікацією, а також ракети SCALP дозволяють завдавати ударів по укріплених або віддалених цілях, не входячи в зону найбільшої небезпеки. Це може суттєво розширити інструментарій глибоких та точних ударів, який Україні нині потрібен щодня.
ЧИТАЙТЕ ТАКОЖ: Коли тил стає фронтом: як працюють реактивні КАБи та чи можна їх збити
Ще один критично важливий елемент – мережева взаємодія. Стандарт F4 створений як «вузол» бойової мережі: він може обмінюватися даними з іншими літаками, системами ППО, розвідкою та БПЛА. Для України це відкриває можливість у перспективі з’єднувати в єдину картину різні типи техніки – F-16, Mirage 2000, майбутні безпілотні платформи – і будувати повітряні операції зовсім іншого рівня складності.
На цьому тлі логічно виникає питання про різнотипність авіації: чи не створить це «зоопарк»? Військовий експерт Іван Киричевський наголошує, що багатотипність – не вада, а сучасна норма для більшості сильних ВПС. США експлуатують десятки модифікацій F-16, Велика Британія – три транші Eurofighter, Німеччина – комбінацію F-35, Eurofighter та Tornado.
На його думку, Україні в умовах війни теж потрібна комбінація важкого й легкого винищувача. Rafale органічно займає «важку» нішу – складні, далекі та високоточні операції. Легший винищувач (у перспективі Gripen, якщо політичне рішення буде ухвалене) може забезпечувати патрулювання, швидку реакцію і більшу економічність у повсякденних завданнях.
У такій моделі Rafale стає не «ще одним типом» у повітряному флоті, а елементом збалансованої архітектури, де кожна платформа має власну роль. Це підсилює стійкість, дає більше варіантів для планування операцій і зменшує залежність від одного типу техніки.
