Масована атака РФ 3 лютого: головне
- У ніч на 3 лютого Росія завдала масованого комбінованого удару по Україні, застосувавши понад 70 ракет різних типів і сотні ударних дронів.
- Ключова особливість цієї атаки — надзвичайно велика кількість балістичних і квазибалістичних ракет, які найскладніше перехоплювати.
- У Повітряних силах і військові аналітики пояснюють: саме склад і конфігурація удару різко підвищили навантаження на ППО та показали реальний стан ракетних можливостей РФ.
Масована атака вночі проти 3 лютого стала однією з найскладніших для української протиповітряної оборони за час повномасштабної війни. Причина — не лише масштаб удару, а й склад озброєння, яке Росія застосувала одночасно.
Атака відбувалася в кілька хвиль і охопила одразу кілька регіонів. Під ударами опинилися Київ, Харків, Дніпро, Одеса та інші регіони, а основною ціллю стала енергетична інфраструктура в умовах сильних морозів.
Конфігурація нинішнього масованого удару дає підстави уважніше подивитися на тактичні підходи Росії та умови, в яких цього разу працювала українська ППО.
Explainer пояснює, чим відрізнялася атака 3 лютого і що вона показує про можливості сторін на цьому етапі війни.
Що відомо про атаку 3 лютого
Атака почалася вночі та тривала кілька годин, із чітким поділом на хвилі. З першої до третьої години ночі Росія застосовувала переважно балістичні ракети та ударні дрони типу Shahed. Після 6:30 ранку по Україні полетіли крилаті ракети, запущені з моря та зі стратегічної авіації.
За словами президента Володимира Зеленського, загалом Росія використала понад 70 ракет різних типів і близько 450 ударних безпілотників. Повітряні сили згодом уточнили склад удару: 32 балістичні ракети «Іскандер», 7 крилатих ракет Х-22/Х-32, 28 ракет Х-101/«Іскандер-К», а також 4 ракети типу «Циркон» або «Онікс». Частина даних після атаки ще уточнювалася.
Протиповітряна оборона збила або подавила 38 ракет і 412 безпілотників різних типів. За оцінкою Повітряних сил, з урахуванням типів ракет це високий показник, адже значна частина засобів ураження летіла по балістичній або квазибалістичній траєкторії.
Географія удару була широкою. Під атакою опинилися Київ і Київська область, Харківщина, Дніпропетровщина, Одещина, Вінниччина, Сумщина. Росія завдавала ударів одразу по кількох регіонах, не концентруючись на одному напрямку.
Основною ціллю стали об’єкти енергетичної інфраструктури. У Києві та Харкові після прильотів балістичних ракет тисячі будинків залишилися без тепла в умовах сильного морозу — температура вночі опускалася до мінус 21 градуса. У столиці без опалення залишилися понад тисячу багатоповерхівок, у Харкові — майже тисяча. Загалом по Україні постраждали щонайменше дев’ятеро людей.
Чим ця атака відрізнялася від попередніх
Головна відмінність атаки 3 лютого — різке зростання частки балістичних і квазибалістичних ракет. Саме на них Росія зробила основний акцент, а не на крилаті ракети, як це частіше було раніше.
За словами начальника управління комунікацій командування Повітряних сил Юрія Ігната, цього разу було «дуже, дуже багато балістики», і саме це визначило складність відбиття атаки. Балістичні ракети летять по іншій траєкторії, мають вищу швидкість і значно коротший час для реагування ППО.
Друга відмінність — поєднання масованої балістики з багатохвильовою атакою дронами та крилатими ракетами. Перші хвилі створювали пікове навантаження на систему ППО вночі, а наступні — змушували тримати засоби оборони в напрузі вже після кількох годин повітряної тривоги. Це ускладнювало перерозподіл сил і боєкомплекту.
ЧИТАЙТЕ ТАКОЖ: Fire Point: як українська оборонна компанія створила ракету «Фламінго» і тепер працює над балістикою
Третій момент — географічне розпорошення удару. Росія не концентрувалася на одному регіоні, а одночасно вдарила по кількох областях. Така тактика збільшує навантаження на ППО, адже змушує прикривати широку територію, а не працювати по одному напрямку.
Окремо варто зафіксувати зміну пріоритетів у типах ракет. Якщо раніше основний акцент робився на Х-101, то цього разу фіксувалися пуски Х-22/Х-32, «Іскандерів», а також ракет типу «Циркон» або «Онікс». Усі вони належать до категорії найскладніших для перехоплення засобів ураження.
Що ця атака показує про можливості Росії
Масований удар у ніч на 3 лютого вказує на те, що уявлення про структуру ракетних можливостей Росії залишаються неповними. На це звертає увагу військовий аналітик Іван Киричевський, аналізуючи склад застосованого під час атаки озброєння.
Ключовим у цьому ударі він називає не лише кількість пусків, а поєднання різних типів далекобійних ракет в одному епізоді. Під час атаки Росія одночасно застосувала балістичні «Іскандери», крилаті ракети Х-101 і Х-22/Х-32, а також ракети морського базування типу «Циркон» або «Онікс». За оцінкою Киричевського, ці засоби не замінювали одне одного, а використовувалися в межах однієї конфігурації удару.
Окремо він звертає увагу на застосування щонайменше семи ракет Х-22/Х-32. Раніше в публічному просторі неодноразово звучала теза, що запаси ракет цього типу в Росії мали бути вичерпані. Їхня поява під час атаки 3 лютого, за словами Киричевського, показує, що ці оцінки не повністю відповідали реальному стану справ.
Також аналітик наголошує на масштабі удару — понад 70 ракет за одну ніч. На його думку, це свідчить, що атака була заздалегідь підготовленою і вимагала накопичення ресурсу, а не була ситуативною реакцією.
Киричевський окремо зазначає, що версія про “вимушене використання” окремих типів ракет не підтверджується. Паралельне застосування Х-101, балістичних ракет і морських ракет у межах одного удару, за його словами, вказує на сценарний характер атаки, а не на спробу компенсувати дефіцит окремих носіїв.
