17 травня 2025 року російський баражуючий боєприпас типу “Ланцет” влучив у цивільний автобус поблизу Білопілля на Сумщині. Унаслідок удару загинули дев’ятеро цивільних, серед них ціла родина: батько, мати та донька. Ще семеро людей зазнали поранень. Цей випадок став одним із найгучніших прикладів того, як російські дрони Ланцет” застосовуються проти цивільного населення в прикордонних регіонах України.
Explainer зібрав, що відомо про цей дрон, його характеристики, еволюцію та застосування.
Росія повернула “Ланцети” у війну
“Ланцети” активно використовувалися на фронті у 2022–2023 роках. Тоді ними вражали здебільшого артилерійські позиції й легку бронетехніку. Потім — пауза. Українські військові навчилися ефективно їх виявляти й збивати, зокрема за допомогою FPV-дронів.
Однак на початку 2025 року ЗСУ знову зафіксували застосування “Ланцетів” — цього разу не лише на передовій, а й у тилових районах Сумщини та Харківщини.
Експерти припускають, що мова йде про оновлені модифікації з покращеним наведенням і посиленою бойовою частиною.
“Очевидно, вони модернізовані. Скоріш за все, там підсилена бойова частина. Також була модернізована саме радіоелектронна начинка”, — каже військовий аналітик Михайло Жирохов.
Чому російські дрони “Ланцет” зникли на певний час
За словами аналітика Олександра Коваленка, серед причин зменшення кількості ударів “Ланцетами” – складність у наведенні й вартість апарата.
“Ланцети діють на більшій відстані — 30–40 км, іноді до 70. Вони потребують точного цілевказання. Як і для балістичних ракет, для них в небі має бути розвідувальний дрон — типу Орлан, ZALA або Supercam. Коли ці дрони вдається знищити, знижується і загроза від Ланцетів”, — пояснює він.
Коваленко також зазначає, що тепер українські військові не лише збивають розвідників, а й навчилися перехоплювати самі “Ланцети” – зокрема за допомогою FPV-дронів. І додає: “Ціна FPV-дрона — десь $500. Використання Ланцетів стає менш ефективним і більш фінансово обтяжливим для росіян”.
Дрони “Ланцет” — базові характеристики
“Ланцет” — це баражуючий боєприпас, або дрон-камікадзе, розроблений російською компанією ZALA Aero, що входить до концерну “Калашников”. Його вперше представили на виставці “Армия-2019” у Москві. Відтоді дрон постійно модернізували — змінювали бойову частину, систему зв’язку та оптику.
У бою “Ланцет” поєднує функції розвідника й ударного дрона. Його особливість — модульна конструкція. Це означає, що компоненти наведення можна адаптувати під конкретне завдання.
Доступні варіанти:
- оптичне та телевізійне наведення;
- ІЧ-камери;
- лазерне цілевказання;
- модулі з газоаналізатором і радіометром.
Звідки запускають і як працює
За даними Army Recognition, “Ланцети” запускають із мобільних платформ, наприклад, вантажівки КамАЗ. На ній розміщено пускову установку й два дрони, готові до запуску. Така система дозволяє швидко змінювати позицію і майже миттєво запускати боєприпас.
У повітрі дрон передає відео в реальному часі. Це дозволяє оператору стежити за ціллю, коригувати курс і влучити з максимальною точністю.
Технічні характеристики (для основних версій)
Ланцет-1 (легка версія)
- Злітна маса: 5 кг
- Час польоту: до 30 хв
- Дальність: до 40 км
- Бойова частина: до 1 кг
Ланцет-3 (основна бойова версія)
- Злітна маса: 12 кг
- Час польоту: до 60 хв
- Дальність: до 50 км
- Крейсерська швидкість: 80–110 км/год
- Максимальна швидкість: до 300 км/год (в режимі атаки)
- Бойова частина: 3–5 кг (осколково-фугасна або кумулятивна)
Бойове застосування: ефективність і обмеження
“Ланцет” призначений для ураження:
- артилерії (буксируваної і самохідної),
- засобів ППО,
- РЛС,
- легкоброньованої техніки.
Один із варіантів бойової частини — КЗ-6 (інженерний кумулятивний заряд), який кріпиться до корпусу дрона монтажною піною. В ідеальних умовах пробиває:
- до 215 мм броні,
- до 550 мм залізобетону,
- до 800 мм ґрунту.
Як Україна навчилась збивати “Ланцети” — і що Росія робить у відповідь
Українські підрозділи швидко знайшли простий, але ефективний спосіб протидії “Ланцетам”: звичайні протидронові сітки. Натягнуті над технікою або бойовими позиціями, вони не лише збивали дрони з курсу, а й фізично блокували їх. Це примітивне, на перший погляд, рішення виявилося достатньо надійним, щоб зірвати точний удар навіть дорогого баражуючого боєприпасу.
Реакція Росії не забарилася. У другій половині 2023 року стали з’являтись модифікації “Ланцетів” із дистанційним підривом — тепер дрон може активувати бойову частину ще до зіткнення з перешкодою, намагаючись вивести з ладу ціль попри захисні бар’єри. Це не повна відповідь на проблему, але спроба обійти нову українську тактику.
Втім, навіть технічно оновлений “Ланцет” залишається вразливим. Всередині дронів неодноразово фіксували компоненти іноземного виробництва — зокрема модуль Jetson TX2 компанії NVIDIA, який використовується для обробки зображення й передачі відео в реальному часі. Санкції не зупинили надходження таких елементів — і це лишається одним із технологічних компромісів російської військової машини.
Попри обмеження, Росія продовжує масштабувати виробництво. У 2023 році прокремлівські ЗМІ заявили, що обсяги випуску “Ланцетів” зросли в 50 разів. Паралельно анонсували нову модифікацію — “Изделие 53”. Її головна особливість — можливість об’єднання дронів у “рой”, що дозволяє ділитися інформацією між апаратами й діяти автономно. Також передбачений запуск не з катапульти, а з контейнерів.
Але попри гучні обіцянки, у реальних боях Росія й далі застосовує класичні версії “Ланцет-3”. Можливо, з оновленими сенсорами та боєголовками, але все ще залежні від зовнішніх цілевказань і вразливі до дешевших українських FPV-дронів.
