Супутникова система «Рассвет» – російська низькоорбітальна мережа широкосмугового зв’язку, яку створює компанія «Бюро 1440». Росія зараз прискорює її розгортання, а сам проєкт часто називають аналогом Starlink.
Такі системи дають доступ до інтернету через супутники й менше залежать від місцевих кабельних або мобільних мереж. У війні це особливо важливо: супутниковий зв’язок можна використовувати для роботи підрозділів, передачі даних і керування безпілотними системами там, де наземна інфраструктура пошкоджена або недоступна.
Розгортання «Рассвету» вже привернуло увагу українських військових фахівців. Вони попереджають, що Росія може отримати власну мережу супутникового зв’язку, незалежну від іноземних сервісів, і закликають заздалегідь розробляти засоби радіоелектронної протидії.
Explainer пояснює, що таке система «Рассвет», як вона має працювати, чим відрізняється від Starlink, як Росія може використовувати її у війні та як їй можна протидіяти.
Що таке система «Рассвет»
«Рассвет» розробляє російська компанія «Бюро 1440», яка виникла у 2020 році як проєкт мобільного оператора «Мегафон». Росія й раніше намагалася створити низькоорбітальну систему супутникового інтернету в межах проєктів «Ефір» і «Сфера», однак початкові плани реалізувати не вдалося. На цьому тлі «Бюро 1440» фактично стало головним російським проєктом у цій сфері.
Перші випробування почалися у 2023 році: 27 червня на орбіту вивели три апарати місії «Рассвет-1», а 17 травня 2024-го – ще три супутники «Рассвет-2». На них компанія тестувала зв’язок з абонентськими терміналами, технологію 5G NTN та лазерну передачу даних між супутниками.
У березні 2026 року Росія перейшла до формування цільового орбітального угруповання, запустивши перші 16 супутників. Наприкінці липня «Бюро 1440» повідомило про другий пакетний запуск, але кількість виведених апаратів не розкрило.
У 2026 році компанія планує почати тестування мережі з першими замовниками, а комерційну експлуатацію – у 2027 році. За словами заступника начальника ГУР Вадима Скібіцького, Росія розгортає систему швидше, ніж передбачали попередні плани. За даними української розвідки, у 2027 році угруповання мають збільшити до 292 супутників, а до 2035-го – до 924.
Як працюватиме «Рассвет»
«Рассвет» має передавати дані між абонентськими терміналами та супутниками на низькій навколоземній орбіті. За даними розробника, майбутня мережа працюватиме на висоті близько 800 км, а заявлена швидкість становитиме до 1 Гбіт/с на термінал із затримкою до 70 мс. Це цільові параметри проєкту, а не результати масової комерційної експлуатації.
Термінали «Рассвету» використовують активні фазовані антенні решітки, які електронно спрямовують сигнал і можуть підтримувати зв’язок із супутником без механічного наведення антени. Розробляють стаціонарні та транспортні версії – для автомобілів, поїздів, суден і літаків. За даними, наведеними ЕП, наземний термінал має розмір близько 60 × 60 см і важить приблизно 15 кг.
Супутники оснащують лазерними міжсупутниковими каналами, що дають змогу передавати дані між апаратами без негайного повернення сигналу на наземну станцію. «Бюро 1440» також заявляє про використання архітектури 5G NTN – стандарту мобільного зв’язку для супутникових та інших неназемних мереж.
Оскільки супутники постійно рухаються відносно земної поверхні, для безперервного покриття потрібне велике угруповання: коли один апарат виходить із зони зв’язку, термінал має переключатися на інший. За оцінкою «Бюро 1440», для безперервного цілодобового покриття потрібно понад 250 супутників.
Як Росія може використовувати «Рассвет» у війні
Власна супутникова мережа потрібна Росії на фронті, де такий зв’язок дає змогу передавати дані між підрозділами, працювати з цифровими картами, отримувати відео з безпілотників і підтримувати керування системами, які діють далеко від оператора.
Наскільки важливим може бути доступ до такого каналу, показали події лютого 2026 року. Після запровадження SpaceX обмежень для неавторизованих терміналів Starlink, якими користувалися російські військові, масово перестали працювати. За словами українських військових і посадовців, це порушило зв’язок між російськими підрозділами, ускладнило координацію атак і на окремих ділянках призвело до зупинки штурмових дій.
Відключення російських терміналів водночас створило для України тимчасову перевагу в доступі до супутникового зв’язку. Згодом українські війська навіть досягли локальних успіхів на окремих ділянках фронту.
«Рассвет» може усунути цю залежність. Якщо Росія сформує достатнє супутникове угруповання та забезпечить військових терміналами, її зв’язок більше не залежатиме від доступу до Starlink і рішень SpaceX. За оцінкою експертів, систему також можна буде використовувати для передавання відео на командні пункти, керування безпілотниками та наземними роботизованими комплексами.
Чому «Рассвет» може змінити застосування російських дронів
Один із головних ризиків, про який говорять українські фахівці, – використання «Рассвету» для керування безпілотниками на великій відстані. Радник президента з технологічних питань Сергій Бескрестнов заявив, що після повноцінного розгортання системи російські сили зможуть керувати БПЛА онлайн над територією України.
Такий зв’язок дозволяє оператору отримувати дані з дрона та змінювати його дії вже під час польоту навіть там, де прямий радіозв’язок, ретранслятори або мобільні мережі недоступні. Це може розширити можливості розвідки, передавання відео, коригування та застосування ударних безпілотників.
Власна мережа також дозволить Росії самостійно визначати географію покриття. Starlink обмежує штатне використання українських терміналів над значною частиною російської території, тоді як Москва контролюватиме роботу «Рассвету». За оцінкою Бескрестнова, це може дати російським безпілотникам із супутниковим зв’язком можливість діяти значно глибше над територією України.
Як Україна може протидіяти «Рассвету»
Українські фахівці закликають готувати засоби протидії «Рассвету» ще до того, як Росія розгорне повноцінне супутникове угруповання. Позаштатний радник президента з технологічних питань Сергій Бескрестнов вважає, що для цього знадобляться спеціалізовані засоби радіоелектронної боротьби.
Звичайних засобів придушення каналів керування БПЛА для цього може бути недостатньо. «Рассвет» має використовувати Ku- та Ka-діапазони – високочастотні радіоканали, які застосовують для супутникового зв’язку та передавання великих обсягів даних. Робота з такими сигналами потребує іншого обладнання та точнішого впливу, ніж глушіння типових каналів керування дронами. Тому одним із можливих напрямів протидії є порушення зв’язку між абонентським терміналом і супутником.
На практиці це може означати приглушення терміналів «Рассвету» в зоні бойових дій, щоб вони не могли стабільно передавати й отримувати дані. Водночас які саме характеристики матиме серійна система та наскільки стійким буде її сигнал до перешкод, у відкритих джерелах поки достеменно невідомо.
Завдання ускладнюватиметься зі збільшенням супутникового угруповання. Термінал матиме більше доступних апаратів і зможе перемикатися між ними, тому втрата зв’язку з одним супутником не обов’язково означатиме припинення роботи системи. Саме тому Бескрестнов закликає досліджувати сигнали «Рассвету» й розробляти засоби протидії ще до появи безперервного покриття.
Чим «Рассвет» відрізняється від Starlink
За принципом роботи «Рассвет» справді є аналогом Starlink, але нинішні можливості двох систем неспівставні. Обидві використовують угруповання супутників на низькій навколоземній орбіті та абонентські термінали для передавання даних, однак російська мережа лише формується.
Є й технічні відмінності. Супутники «Рассвету» мають працювати на висоті близько 800 км – вище, ніж основна частина угруповання Starlink. Вища орбіта збільшує територію, яку може охопити один супутник, але водночас збільшує шлях сигналу і, відповідно, затримку. Орбіти російської системи також розраховані на краще покриття північних широт, що важливо для віддалених регіонів Росії та Арктики.
Відрізняється і ступінь готовності мереж. Starlink уже працює як масштабна супутникова система із серійним виробництвом апаратів і абонентських терміналів, тоді як «Рассвет» ще переходить від випробувань до повноцінної експлуатації. Росії також потрібно сформувати достатнє угруповання та налагодити масове виробництво терміналів.
Тому назва «російський Starlink» описує передусім принцип роботи та потенційну функцію «Рассвету», а не його нинішні можливості. Російська система поки не забезпечує безперервного покриття, а частина її заявлених характеристик ще не перевірена роботою повноцінної мережі.
Кількість супутників сама по собі не визначатиме готовність «Рассвету» до військового застосування. Для цього Росії потрібні серійні термінали, їхнє постачання військам, достатня пропускна здатність мережі та стабільна робота в умовах радіоелектронної протидії. Наскільки швидко Москва зможе забезпечити всі ці складові, поки невідомо.
