Обстріл Києва 19 жовтня розпочався пізно ввечері попереднього дня. Російські війська двома хвилями атакували столицю балістичними ракетами. Удари по Києву стали частиною масованої ракетно-дронової атаки на Україну, під час якої росіяни також атакували енергетичні об’єкти в низці областей.
У столиці є загибла та постраждалі. На обох берегах Дніпра пошкоджено житлові будинки, станцію метро «Чернігівська», льодову арену, торговий центр, медичні та освітні заклади. У різних регіонах через удари по енергетиці виникли нові знеструмлення.
Президент Володимир Зеленський заявив, що Україна знову не отримала від партнерів завчасного попередження про балістичну атаку. Згодом речник Повітряних сил Юрій Ігнат уточнив, що інформація не надійшла перед першою хвилею, однак військові отримали її перед повторним ударом.
Explainer розповідає, як відбувалася атака, що вдалося перехопити українській ППО та які наслідки обстрілу для Києва й енергосистеми України.
Як Росія атакувала Київ 19 жовтня та скільки цілей збила ППО
Перша хвиля балістичних ударів по Києву припала на пізній вечір 18 жовтня. О 22:57 Повітряні сили попередили про ракету, що летіла в напрямку столиці, а за хвилину в місті оголосили повітряну тривогу. Після вибухів близько 23:00 російські війська повторили атаку приблизно о третій годині ночі.
За даними президента Володимира Зеленського, загалом Росія застосувала 16 балістичних ракет, спрямувавши основний удар по Києву та Київщині. Повітряні сили повідомили про пуски балістичних ракет «Іскандер-М» та ракет із комплексів С-400 зі Смоленської, Брянської й Курської областей РФ. Із повітряного простору Курської області росіяни також запустили крилаті ракети «Іскандер-К».
Паралельно російські війська атакували безпілотниками різні регіони України. За ранковим зведенням Повітряних сил, противник застосував 269 дронів, із яких 59 були реактивними. Серед них — Shahed, S-8000 «Бандероль», «Гербера» та дрони-імітатори «Пародія». Їх запускали з території Росії та тимчасово окупованих районів України.
До відбиття атаки залучили авіацію, зенітні ракетні війська, підрозділи радіоелектронної боротьби та безпілотних систем, а також мобільні вогневі групи. Станом на 09:00 ППО збила або подавила 247 повітряних цілей: чотири крилаті ракети «Іскандер-К» та 243 безпілотники, зокрема 43 реактивні. Про перехоплення балістичних ракет у ранковому зведенні Повітряні сили не повідомляли.
Загалом по Україні військові зафіксували влучання на 25 локаціях, ще у восьми місцях впали уламки збитих цілей. На момент оприлюднення зведення атака тривала, у повітряному просторі залишалися російські безпілотники.
Що відомо про загиблу та постраждалих у Києві
Унаслідок російських ударів по Києву загинула 21-річна дівчина, ще восьмеро людей постраждали. Такі дані станом на 08:50 19 жовтня оприлюднила Національна поліція.
У Деснянському районі рятувальники виявили тіло загиблої на місці пожежі в нежитловій будівлі. Там само постраждали троє людей. За повідомленням міського голови Віталія Кличка, двох із них госпіталізували.
У Солом’янському районі травмувалися п’ятеро людей. Одного постраждалого доправили до лікарні, решті медики надали допомогу на місці, повідомив Кличко.
Які наслідки обстрілу в районах Києва
Пошкодження внаслідок російської атаки зафіксували щонайменше у трьох районах Києва — Деснянському, Дніпровському та Солом’янському. За даними ДСНС, постраждали житлові й нежитлові будівлі, виникли пожежі, які рятувальники ліквідували.
У Деснянському районі частково зруйновано фасад триповерхової нежитлової будівлі, пошкоджено припарковані автомобілі та приміщення приватного медичного закладу. Також постраждала наземна станція метро «Чернігівська».
У Дніпровському районі пошкоджено три навчальні заклади, зокрема вибито вікна та пошкоджено двері. Уламки впали на територію нежитлової забудови. Також постраждала льодова арена «Шалетт» на вулиці Міста Шалетт, де проводили матчі чемпіонату України з хокею, дитячі та аматорські змагання. Тут тренуються й вихованці спортивної школи «Крижинка». Пошкоджено фасад, металеві конструкції, окремі елементи даху, стелі та внутрішніх приміщень. За попередньою інформацією, льодовий майданчик не зазнав значних видимих пошкоджень, остаточний стан споруди ще оцінюють.
У Солом’янському районі пошкоджено 25-поверховий житловий будинок, де на третьому поверсі виникла пожежа в приміщенні медичного закладу. Постраждали фасад і скління багатоповерхівки та сусідніх будівель. Значних руйнувань зазнав торговельно-розважальний центр Cosmo Multimall на вулиці Вадима Гетьмана. За даними Української ради торгових центрів, пошкоджено дах і конструкції будівлі, частина перекриттів обвалилася.
Російський удар також знищив датацентр телекомунікаційної компанії «Датагруп» у Києві. За повідомленням керівника групи компаній DVL Михайла Шелемби, його інфраструктура повністю зруйнована й відновленню не підлягає. Співробітники не постраждали, а компанія продовжує надавати послуги з резервних майданчиків. Цей датацентр уже зазнавав пошкоджень під час російського удару наприкінці вересня.
Як обстріл вплинув на роботу метро та громадського транспорту Києва
Через пошкодження інфраструктури метрополітену 19 жовтня обмежили рух поїздів Святошинсько-Броварською лінією. За повідомленням Київського метрополітену, вранці поїзди курсували між станціями «Академмістечко» та «Дарниця». Станції «Чернігівська» й «Лісова» тимчасово закрили на вхід і вихід.
На «Чернігівській» пошкоджено фасад, скління та частину вестибюля. Постраждали також колії й кабельна мережа. За інформацією пресслужби метрополітену, фахівці обстежували інфраструктуру, щоб визначити обсяг і тривалість відновлювальних робіт. Про відновлення руху до станції «Лісова» обіцяли повідомити окремо.
Для перевезення пасажирів КМДА посилила автобусні маршрути № 1-М та № 118. На маршруті № 1-М додали 15 автобусів: три між станціями «Лісова» й «Дарниця» та 12 між «Лісовою» і «Палацом спорту». Ще два автобуси спрямували на маршрут № 118. За поясненням міської адміністрації, додатковий транспорт має забезпечити сполучення лівого берега з центром міста, зокрема під час повітряних тривог, і зменшити навантаження на станцію «Дарниця».
Які наслідки масованих ударів по енергетиці України
Балістична атака на Київ 19 жовтня стала частиною масованих російських ударів по енергетичній інфраструктурі України. За даними президента Володимира Зеленського, протягом ночі пошкоджено понад десять енергооб’єктів, а щонайменше 550 тисяч сімей залишилися без електропостачання.
Російські війська атакували енергетичні об’єкти у Вінницькій, Волинській, Житомирській, Київській, Кіровоградській, Миколаївській, Одеській, Рівненській, Тернопільській, Харківській та Хмельницькій областях. Станом на ранок 19 жовтня «Укренерго» повідомило про нові знеструмлення у десяти областях. У частині регіонів діяли графіки погодинних відключень для населення та обмеження потужності для промисловості. Їх запровадили через пошкодження енергосистеми під час попередніх російських обстрілів.
Нинішня атака продовжила серію ударів по українській енергетиці, які посилилися напередодні опалювального сезону. Під час масованого обстрілу Києва 14 жовтня російські війська, за повідомленням прем’єр-міністра Сергія Корецького, атакували всі три столичні ТЕЦ та критично важливі об’єкти Київщини, які забезпечують електропостачання столиці й центральних регіонів. Увечері 15 жовтня новий удар по енергетичній інфраструктурі знову залишив частину Києва та області без світла. Атаки на енергооб’єкти тривали й наступними днями.
ЧИТАЙТЕ ТАКОЖ: Нова тактика атак на Київ: як Росія б’є по системах життєзабезпечення міста
Однією з можливих цілей російської кампанії є ізоляція Києва від об’єднаної енергосистеми України. Ще 12 жовтня керівник енергетичних програм Українського інституту майбутнього Андріан Прокіп пояснював, що російські війська намагаються пошкодити вузли передавання електроенергії, щоб відрізати від загальної мережі міста, яким не вистачає власної генерації. Насамперед ідеться про Київ. За словами експерта, Росія застосовувала подібну тактику й минулої зими, однак тоді ізолювати столицю не вдалося.
Київ залежить від електроенергії, яку отримує з інших регіонів через високовольтні лінії та підстанції. Якщо ці вузли пошкоджені, постачання до столиці може скоротитися, навіть коли місцеві електростанції продовжують працювати. Через це удари по енергетичній інфраструктурі за межами міста здатні призводити до відключень електроенергії в самому Києві.
