Ракетні удари Росії по Україні стають інтенсивнішими, а їхня структура змінюється. Москва дедалі активніше застосовує балістичні ракети, нарощує виробництво окремих засобів ураження та переходить до нових типів ударних безпілотників.
Заступник начальника ГУР МО генерал-майор Вадим Скібіцький в інтерв’ю РБК-Україна розповів, що дозволяє Росії підтримувати такий темп атак, як змінюється її виробництво ракет і дронів та яких цілей Москва намагається досягти ударами по Україні. Explainer переказує головні тези розмови та пояснює їхній контекст.
Чому Росія нарощує ракетні удари
За оцінками ГУР, у липні Росія запустила по Україні 198 балістичних і гіперзвукових ракет – це найвищий показник від початку 2026 року. Йдеться про ракети 9М723 комплексу «Іскандер-М», РМ-48У із С-400 та «Циркон». Для порівняння, у квітні таких пусків було 61, у травні – 107, у червні – 134.
ЧИТАЙТЕ ТАКОЖ: Війна у липні 2026 року: найбільші за рік втрати РФ і рекордні ракетні атаки
Скібіцький пояснює це насамперед зростанням російського виробництва ракетного озброєння. За його словами, якщо раніше великі атаки відбувалися приблизно раз на десять днів, а потім раз на тиждень, тепер інтервали стали ще коротшими.
За даними ГУР, за основними типами ракет Росія зараз виконує місячні виробничі плани на 110–120%. У липні план випуску Х-101 виконали на 140%: замість запланованих 72 ракет виготовили 87. «Калібрів» планували 26, а виробили 29. План щодо Х-35, за словами Скібіцького, виконали на 200%.
Окремі виробничі програми Росія випередила ще сильніше. Станом на 3 серпня вона вже виконала річний план із виробництва «Цирконів» та «Оніксів». За сім місяців виготовили 33 «Циркони» і 60 «Оніксів».
За словами Скібіцького, з другого кварталу Москва перерозподіляє ресурси на ті типи озброєння, які показують результат і для яких є достатньо комплектуючих. Саме цим у ГУР пояснюють зростання виробництва окремих ракет.
Як Росія змінює структуру повітряних атак
Паралельно зі зростанням виробництва ракет Росія змінює набір засобів, які використовує під час ударів. За словами Скібіцького, авіаційний компонент зараз залучають менше через технічні проблеми з крилатими ракетами та літаками: частина ракет не сходить під час пуску, тому для страхування росіяни використовують резервну авіацію.
Серед нових засобів ураження з’явилися баражуючі боєприпаси «Бандероль» і «Дань-Т», які запускають із вертольотів. Росія також працює над можливістю застосовувати їх із літаків.
Окремо Москва переналаштовує виробництво ударних безпілотників на турбореактивні «Герань-4» і «Герань-5». У липні через це росіяни дещо знизили інтенсивність атак дронами та обсяги їх виробництва. В одній із нещодавніх атак, за даними ГУР, турбореактивні безпілотники становили вже половину застосованих дронів.
Скібіцький пояснює цей перехід тим, що українські перехоплювачі успішно знищують «Герань-2». Для швидших реактивних дронів потрібні перехоплювачі з відповідною швидкістю або засоби малої ППО.
План російського ВПК на серпень передбачає виробництво 11 тисяч ударних безпілотників різних типів, серед яких кілька модифікацій «Герані», «Гарпія» та різні версії «Гербери».
Росія також намагається розширити можливості дистанційного керування дронами. За словами Скібіцького, Москва впроваджує Mesh-мережі для онлайн-керування та систему «Рассвет», яку в ГУР називають російським аналогом Starlink. У березні 2026 року Росія вивела на орбіту 16 супутників; поки система може працювати лише фрагментарно, коли супутник проходить над територією України.
Які цілі Росія обирає для ударів
За словами Скібіцького, серед пріоритетних цілей Росії зараз український оборонно-промисловий комплекс, логістика та пов’язана з ними енергетична інфраструктура.
Особливу увагу російська розвідка приділяє двом напрямкам українського ОПК. Перший – розробці та виробництву балістичного озброєння. Другий – безпілотникам, зокрема FPV, а також засобам середньої та великої дальності, які Україна використовує для ударів по російській нафтопереробці та логістиці.
Окремий напрямок атак – транспортна та портова інфраструктура. Скібіцький говорить про удари по залізниці, портах, судноплавству та енергетичних об’єктах, від яких залежить їхня робота. За його словами, Росія намагається обмежити можливості України вести торгівлю через Чорне море.
Росія атакує й цивільні об’єкти. Скібіцький наводить як приклад інфраструктуру Rozetka та «Нової пошти». Російська сторона заявляє, що через ці компанії нібито перевозять комплектуючі для дронів, однак у ГУР це розцінюють як виправдання ударів по цивільному сектору.
Звідки Росія бере комплектуючі для ракет і дронів
Російський ВПК досі залежить від іноземних компонентів. За словами Скібіцького, критичні елементи, зокрема для систем навігації, надходять із США, Китаю, Японії, Тайваню, Південної Кореї та країн Європи.
При цьому не всі такі компоненти належать до військової продукції або товарів подвійного призначення. Росія використовує в озброєнні й елементи цивільного призначення.
Москва водночас намагається перейти на комплектуючі власного виробництва. Зокрема, для баражуючого боєприпасу «Дань-Т» поставлено завдання повністю перейти на російську компонентну базу.
Із турбореактивними «Герань-4» та «Герань-5» ситуація інша. Росія поки повністю залежить від постачання двигунів із Китаю та намагається налагодити їхнє власне виробництво. За словами Скібіцького, один такий двигун коштує близько 35–40 тисяч доларів.
Українські структури відстежують, які іноземні компоненти використовує російський ВПК, публікують ці дані та передають їх партнерам для санкційної роботи.
Чи використовує Росія накопичені запаси ракет
За словами Скібіцького, Росія зараз майже не використовує накопичені запаси – для ударів іде практично все, що надходить із виробництва.
Виняток – «Калібри». Нові ракети цього типу здебільшого спрямовують на забезпечення інших російських флотів, оскільки ними оснащені нові бойові кораблі та підводні човни РФ. Скібіцький також зазначає, що за наявності зенітних ракет українська ППО збиває майже всі застосовані «Калібри».
За даними ГУР, станом на 5 серпня для російського угруповання військ було виділено близько 130 балістичних ракет 9М723 комплексу «Іскандер-М». План їх виробництва становить 60 одиниць на місяць, але в липні Росія виготовила 65.
Наростити виробництво балістичних ракет Москва змогла, зокрема, за рахунок перерозподілу ресурсів з інших ракетних програм. За словами Скібіцького, починаючи з квітня росіяни перестали випускати «Кинджали» та призупинили виробництво і застосування Х-32. Паливо для «Кинджалів», а також кошти й комплектуючі, які спрямовували на Х-32, перерозподілили на інші ракети.
ЧИТАЙТЕ ТАКОЖ: Сергій «Флеш» Бескрестнов: як Росія адаптується до технологічної війни і чим має відповісти Україна
Випуск Х-32 призупинили після невдалих спроб підвищити їхню точність. За словами Скібіцького, результати кількох бойових випробувань не дали потрібного результату, тому ракети повернули на доопрацювання. Про проблеми з точністю він говорить і щодо «Кинджалів».
Окремо Росія налагодила виробництво ракети РМ-48У, яку запускають із С-400 по наземних цілях. План на серпень становить близько 40 таких ракет, а їхній орієнтовний запас Скібіцький оцінює приблизно у 400 одиниць.
Як КНДР допомагає Росії з ракетами
Окремим джерелом ракетного озброєння для Росії залишається Північна Корея. За даними ГУР, КНДР передала РФ ще 40 балістичних ракет KN-23 і KN-24, а поблизу українського кордону росіяни розгортають північнокорейський ракетний підрозділ.
Скібіцький нагадує, що перша партія становила близько 100 ракет KN-23. Для КНДР такі постачання дають можливість випробовувати власні ракети в реальних бойових умовах і використовувати отримані дані для їх подальшої модернізації.
Водночас точність північнокорейських ракет залишається проблемною. Скібіцький навів приклад одного з останніх ударів, під час якого відхилення KN-23 від запланованої цілі, за оцінкою ГУР, становило близько 15 км.
Співпраця з Іраном, за словами заступника начальника ГУР, уже має менше значення, ніж у 2022–2023 роках. Росія вже здатна самостійно виробляти FPV та ударні безпілотники і продовжує вдосконалювати їхню навігацію та бойові частини.
Чи накопичує Росія ракети перед осінню та зимою
За оцінкою ГУР, Росія планує створювати запас ракет для осінньо-зимової кампанії. Скібіцький зазначає, що це можна буде оцінювати за співвідношенням між планами виробництва, фактичним випуском і кількістю застосованих ракет.
Водночас у ГУР не очікують, що для накопичення запасів Москва повністю припинятиме атаки. За словами Скібіцького, Росія може скорочувати кількість ракет, спрямованих на одну ціль, і змінювати пріоритети ударів, переходячи від одних об’єктів до інших.
Здатність підтримувати липневу інтенсивність атак залежатиме насамперед від обсягів виробництва, тому тривалої паузи для накопичення ракет Скібіцький не очікує.
Яких стратегічних цілей Росія намагається досягти
За словами Скібіцького, ракетні удари та інформаційні кампанії є частиною ширших цілей Росії щодо України, зафіксованих у її внутрішніх документах.
Оскільки Москва не змогла реалізувати початковий план швидкого захоплення всієї України, однією з її поточних цілей Скібіцький називає захоплення Донецької та Луганської областей.
Інша ціль стосується майбутніх виборів в Україні. За словами заступника начальника ГУР, Росія прагне домогтися появи українського керівництва, яке було б щонайменше нейтральним у ставленні до РФ.
Удари по Києву Скібіцький також пов’язує зі спробами дестабілізації. За його оцінкою, Москва виходить із логіки, що нестабільність у столиці може поширюватися на інші регіони, а наслідки атак – використовуватися в інформаційних кампаніях проти української влади та Сил оборони.
