4 роки повномасштабної війни у фото: як змінилася Україна

Минуло 4 роки повномасштабної війни Росії проти України. 24 лютого 2022 року стало днем, який змінив країну і життя мільйонів людей. Війна забрала десятки тисяч життів, змусила мільйони залишити свої домівки та розділила час на «до» і «після».

За ці роки змінилися міста, армія, міжнародна підтримка і повсякденність. Те, що у 2022 році здавалося тимчасовим, стало частиною щоденного життя.

У цій добірці — ключові моменти кожного року повномасштабної війни. Фотографії військових кореспондентів і очевидців показують, як змінювалася країна від перших днів вторгнення до сьогодні.

2022 рік — вторгнення і оборона

2022 рік став роком початку повномасштабної війни та різкої зміни реальності. Після 24 лютого бойові дії охопили більшість регіонів країни. Російські війська наступали з кількох напрямків, намагаючись швидко захопити великі міста.

Перші місяці стали періодом оборони та втрат, але вже навесні й восени відбулися масштабні деокупації. До кінця року війна набула затяжного характеру, а енергетична інфраструктура стала однією з головних цілей атак.

ЛЮТИЙ

Близько четвертої ранку 24 лютого 2022 року Росія розпочала повномасштабне вторгнення в Україну. Від перших годин по всій країні лунали вибухи: під удари потрапили військові об’єкти, аеродроми та інфраструктура.

Наступ відбувався з кількох напрямків — з території Росії, Білорусі та тимчасово окупованого Криму. Російські війська швидко просунулися на півдні, окупували Мелітополь і Бердянськ, наблизилися до Маріуполя. Одночасно тривали бої на підступах до Києва.

Спроба швидкого захоплення столиці не вдалася. Українські військові зупинили просування російських підрозділів на околицях міста. У Києві та інших містах діяли диверсійні групи, які ліквідовували українські силовики.

Важливу роль у перші тижні відіграли Сили територіальної оборони. Підрозділи формувалися у стислі строки, до них приєднувалися добровольці в різних регіонах країни.

БЕРЕЗЕНЬ

У березні російські війська активно просувалися на півночі та півдні України, а також на сході Харківської, Луганської та Донецької областей.

2 березня був окупований Херсон, жорстокі бої точились біля Києва, Чернігова, Харкова. Російські війська без зупину обстрілювали Миколаїв та Маріуполь.

4 березня під час битви за Енергодар російськими військами було вчинено акт ядерного тероризму – захоплено Запорізьку АЕС.

16 березня було скинуто потужну авіабомбу на драматичний театр в Маріуполі, в якому переховувались сотні цивільних осіб, значна частина яких загинула.

КВІТЕНЬ

Якщо кінець лютого був часом швидкого наступу російських військ, то початок квітня був часом швидкого відступу росіян.

3 квітня ЗСУ двома ракетами БРК «Нептун» біля о. Зміїний поцілили у флагман ЧФ РФ — крейсер «Москва», який наступного дня при буксируванні затонув.

ЗСУ витіснили противника з Київщини та Чернігівщини. Тоді ж світ дізнався про масові військові злочини, які вчиняла армія РФ на тимчасово окупованих територіях. Різанина у Бучі стала символом звірств росіян. Прямо на вулицях міста лежали тіла убитих людей із зав’язаними руками. Також було виявлено численні масові поховання закатованих українців.

Незабаром повідомлення про тортури, зґвалтування та вбивства почали з’являтися у всіх місцях дислокації російських військ.

Армія РФ також регулярно обстрілювали українські міста – 8 квітня росіяни завдали ракетного удару по залізничному вокзалу в Краматорську, де здебільшого перебували жінки та діти. Тоді загинула 61 людина.

ТРАВЕНЬ

У травні 2022 року основні бойові дії зосередилися на сході України. Російські війська активізували наступ у Луганській області — в районах Попасної, Кремінної, Лимана, Сєвєродонецька та Торського. Українські підрозділи поступово відступали з окремих позицій.

8 травня Збройні сили України залишили Попасну, 14 травня — Рубіжне. Бої за контроль над Луганщиною тривали протягом усього місяця.

Водночас у Харківській області українські війська проводили контрнаступальні дії, відтісняючи російські підрозділи від обласного центру.

Маріуполь залишався одним із найінтенсивніших напрямків. Місто місяцями перебувало під обстрілами, значна частина його інфраструктури була зруйнована.

Останнім осередком оборони став металургійний комбінат «Азовсталь». На його території тривалий час утримували оборону українські військові, поліцейські та прикордонники. 16 травня 2022 року за рішенням військового командування захисники вийшли з території підприємства і були взяті в полон. Частину з них згодом повернули в межах обмінів.

ЧЕРВЕНЬ

У червні 2022 року російські війська продовжували інтенсивні обстріли українських міст. 27 червня було завдано ракетного удару по торговельному центру в Кременчуці, внаслідок чого загинули мирні жителі.

24 червня після тривалих боїв російські підрозділи встановили контроль над Сєвєродонецьком. Місто стало одним із ключових напрямків літньої кампанії на Луганщині.

Російська армія застосовувала тактику масованих артилерійських ударів, поступово просуваючись уперед. Бої за Луганську та частину Донецької областей набули позиційного характеру.

Наприкінці червня до України прибули перші реактивні системи залпового вогню HIMARS, передані Сполученими Штатами. Їх використання дозволило українським силам завдавати точніших ударів по складах боєприпасів та логістичних вузлах противника.

ЛИПЕНЬ

У липні 2022 року українські війська залишили Лисичанськ під загрозою оточення. Після втрати Сєвєродонецька і Лисичанська вся Луганська область опинилася під контролем російських сил.

Російська армія продовжувала обстрілювати українські міста. Харків зазнавав регулярних ударів. 14 липня ракети влучили у центр Вінниці — по торговельному центру та будинку офіцерів. Внаслідок атаки загинули мирні жителі.

Наприкінці червня українські військові вибили російські підрозділи з острова Зміїний. 7 липня на острові було встановлено державний прапор України. Відхід російських сил з острова відкрив можливості для відновлення контролю над частиною акваторії Чорного моря.

29 липня стався вибух у колонії в окупованій Оленівці, де утримувалися українські військовополонені. За повідомленням російської сторони, загинули десятки полонених. Українська сторона заявила, що вибух був організований російськими силами. Обставини трагедії залишаються предметом розслідування.

СЕРПЕНЬ

Серпень 2022 року став першим місяцем повномасштабної війни, коли російській армії не вдалося захопити жодного нового українського міста.

До Дня Незалежності України в центрі Києва на Хрещатику виставили знищену та захоплену російську військову техніку. Експозиція стала символом спротиву та нагадуванням про бойові дії, що тривали по всій країні.

Українські військові активно використовували системи HIMARS для ударів по складах боєприпасів і логістичних маршрутах російських сил, зокрема на окупованій частині Херсонської області. Це ускладнювало постачання та управління військами на південному напрямку.

У серпні вперше пролунали вибухи на військових об’єктах в окупованому Криму — зокрема в районі Новофедорівки, Севастополя та Джанкоя. Це стало новим етапом у географії бойових дій.

ВЕРЕСЕНЬ

У вересні 2022 року українські війська провели масштабний контрнаступ у Харківській області. Було звільнено Балаклію, Ізюм, Куп’янськ, згодом — Лиман. Просування ЗСУ суттєво змінило ситуацію на північно-східному напрямку.

На деокупованих територіях правоохоронці почали виявляти місця масових поховань. Слідчі розпочали фіксацію доказів можливих воєнних злочинів.

На тлі успіхів українських сил російська влада організувала на окупованих територіях так звані «референдуми». Після цього Росія оголосила про включення до свого складу Запорізької, Херсонської, Донецької та Луганської областей. Україна і більшість країн світу ці рішення не визнали.

ЖОВТЕНЬ

8 жовтня 2022 року на Керченському мосту стався вибух, унаслідок якого було пошкоджено автомобільну та залізничну частини переправи. Рух мостом тимчасово обмежили.

10 жовтня Росія завдала масованих ракетних ударів по Києву та інших містах України. Російська влада заявила, що атаки стали відповіддю на вибух на мосту.

Протягом жовтня удари були спрямовані переважно на об’єкти енергетичної інфраструктури. Станом на 25 жовтня було пошкоджено близько 40% енергосистеми України. У країні почалися планові та аварійні відключення електроенергії.

ЛИСТОПАД

Головною подією листопада 2022 року стало звільнення Херсона та правобережної частини Херсонської області. Після кількох місяців боїв російські війська відступили на лівий берег Дніпра. Херсон став єдиним обласним центром, який Росії вдалося захопити після 24 лютого і який Україна повернула під свій контроль.

15 листопада Росія завдала чергового масованого ракетного удару по території України. Внаслідок атак було пошкоджено об’єкти енергетичної інфраструктури, що призвело до посилення аварійних та планових відключень електроенергії.

23 листопада відбувся ще один масштабний ракетний обстріл — було випущено десятки ракет по енергетичних об’єктах. Через пошкодження енергосистеми більша частина країни тимчасово залишилася без електрики.

ГРУДЕНЬ

У грудні 2022 року бойові дії тривали вздовж усієї лінії фронту. Найінтенсивніші бої точилися на сході — на околицях Бахмута, а також у районах Кремінної та Сватового. Російські війська намагалися просуватися вперед, тоді як українські сили стримували атаки та проводили контрнаступальні дії на окремих ділянках.

16 грудня Росія завдала одного з наймасштабніших ракетних ударів по енергетичній інфраструктурі України. Було випущено десятки ракет, що призвело до пошкодження об’єктів енергосистеми та аварійних відключень електроенергії в різних регіонах, зокрема в Харкові та Кривому Розі.

29 грудня відбувся ще один масований ракетний обстріл енергетичних об’єктів. Відключення електроенергії та перебої з теплопостачанням залишалися однією з головних проблем наприкінці року.

Що змінив 2022 рік

2022 рік став роком шоку, мобілізації та першої адаптації до повномасштабної війни.

• бойові дії охопили всю країну, а не лише східні області
• Україна зберегла контроль над столицею та більшістю регіонів
• відбулися перші масштабні деокупації — на Київщині, Харківщині та Херсонщині
• війна набула затяжного характеру і перетворилася на виснажливе протистояння
• енергетична інфраструктура стала однією з ключових цілей ударів
• мільйони українців стали внутрішньо переміщеними особами або виїхали за кордон

До кінця року стало зрозуміло, що війна не завершиться швидко. Країна перейшла в режим довготривалої оборони та поступового відновлення.

2023 рік — адаптація і виснаження

2023 рік Україна зустріла з пошкодженою енергосистемою та фронтом, що простягнувся на сотні кілометрів. Після стрімких змін 2022-го війна набула більш позиційного характеру. Лінія зіткнення стабілізувалася, а бойові дії зосередилися на сході та півдні.

Цей рік став роком тривалих боїв, очікувань контрнаступу та поступового виснаження обох сторін.

СІЧЕНЬ

На початку 2023 року бойові дії тривали вздовж усієї лінії фронту. Найінтенсивніші бої точилися на сході — в районах Бахмута та Соледара. Російські підрозділи намагалися просуватися вперед, тоді як українські сили стримували наступ і проводили контратаки на окремих ділянках.

У першій половині січня російські війська перекинули додаткові сили в район Соледара, зокрема підрозділи приватної військової компанії «Вагнер». Близько середини місяця українські підрозділи залишили місто після тривалих боїв.

Російські сили також просунулися на околицях Бахмута. Шляхи постачання українського гарнізону опинилися під вогневим контролем, що ускладнило оборону міста.

ЛЮТИЙ

У лютому 2023 року російські війська намагалися наступати одразу на кількох напрямках на сході України. Бої тривали в районах Бахмута, Авдіївки, Мар’їнки, Лимана та Вугледара.

Одні з найінтенсивніших зіткнень відбулися під Вугледаром. 9 лютого українські сили відбили штурм російської бронегрупи. За даними української сторони, протягом кількох днів боїв російські війська втратили десятки одиниць техніки, зокрема танки та бойові машини піхоти.

Попри спроби активізувати наступальні дії, російські підрозділи не досягли стратегічних проривів.

24 лютого Україна відзначила першу річницю повномасштабного вторгнення. Президент Володимир Зеленський звернувся до громадян, підсумувавши рік війни та подякувавши українцям за стійкість.

БЕРЕЗЕНЬ

9 березня Росія завдала чергового масованого ракетного удару по Україні. Внаслідок атак було пошкоджено об’єкти енергетичної інфраструктури, що спричинило перебої з електропостачанням у різних регіонах. Тимчасово була знеструмлена Запорізька атомна електростанція. Під час обстрілу, за даними української сторони, було застосовано й ракети типу «Кинджал».

17 березня Міжнародний кримінальний суд у Гаазі видав ордер на арешт президента Росії Володимира Путіна у справі щодо незаконної депортації українських дітей.

Упродовж місяця тривали інтенсивні бої за Бахмут. Російські підрозділи закріпилися на східних і південних околицях міста, тоді як український гарнізон утримував оборону. Бої також точилися в районах Кремінної, Авдіївки та Вугледара.

КВІТЕНЬ

28 квітня російські ракети влучили в житловий багатоповерховий будинок в Умані. Внаслідок удару загинули мирні жителі, серед них були діти.

Упродовж місяця тривали інтенсивні бої за Бахмут. Російські підрозділи просунулися вглиб міста та вийшли до центральних кварталів. Українські сили продовжували утримувати окремі позиції та стримувати наступ.

ТРАВЕНЬ

4 травня українські військові вперше повідомили про збиття над Києвом російської ракети Х-47 «Кинджал» за допомогою зенітно-ракетного комплексу Patriot. Це стало одним із перших випадків перехоплення ракет такого типу.

15 травня президент України Володимир Зеленський здійснив візит до Великої Британії, де провів переговори з прем’єр-міністром Ріші Сунаком. За підсумками зустрічі було оголошено про передачу Україні далекобійних ракет Storm Shadow та іншої військової допомоги.

Наприкінці травня російські війська встановили контроль над зруйнованими кварталами Бахмута. Бої за місто тривали з літа 2022 року та стали одними з найтриваліших і найінтенсивніших з початку повномасштабної війни.

ЧЕРВЕНЬ

На початку червня 2023 року українські Сили оборони розпочали контрнаступальні дії на південному та східному напрямках. Основні бої розгорнулися в Запорізькій області.

Українські підрозділи поступово просувалися вперед, звільняючи окремі населені пункти. Наступ відбувався в умовах щільно замінованої місцевості та розгалуженої системи укріплень, зведених російськими військами.

Просування було повільним і супроводжувалося інтенсивними боями. Лінія фронту змінювалася на окремих ділянках, однак швидкого прориву не відбулося.

6 червня російські війська зруйнували Каховську гідроелектростанцію. Внаслідок підриву дамби вода з Каховського водосховища затопила десятки населених пунктів на півдні України, зокрема в Херсонській області.

Тисячі людей були евакуйовані із зони підтоплення. Руйнування спричинило масштабні екологічні наслідки: знищення житлової забудови, інфраструктури, сільськогосподарських угідь, порушення водопостачання в окремих регіонах.

23–24 червня в Росії стався заколот підрозділів приватної військової компанії «Вагнер». Її керівник Євген Пригожин публічно звинуватив російське військове командування у невдалих рішеннях та оголосив про «марш справедливості».

Підрозділи «Вагнера» зайняли військові об’єкти в Ростові-на-Дону та рушили у напрямку Москви, подолавши значну відстань без суттєвого спротиву.

Менш ніж за добу заколот завершився після переговорів, у яких посередником виступив Олександр Лукашенко. Бійці ПВК повернулися до місць дислокації, а сам Пригожин згодом залишив територію Росії.

27 червня російська ракета влучила в центр Краматорська. Під удар потрапила будівля ресторану «Ria Pizza», де в той момент перебували мирні жителі.

Внаслідок атаки загинули щонайменше 13 людей. Серед загиблих була українська письменниця та військова медикиня Вікторія Амеліна. Десятки людей отримали поранення.

ЛИПЕНЬ

17 липня українські морські дрони атакували Керченський міст. Унаслідок удару було пошкоджено його конструкції, рух автомобільного транспорту тимчасово обмежили, а залізничне сполучення працювало з перебоями. Пошкодження ускладнило російську логістику на окупованому півострові.

Того ж дня Росія заявила про вихід із «зернової угоди», яка дозволяла експорт українського зерна через Чорне море. Після цього почалися масовані удари по портовій інфраструктурі України.

Під обстріли потрапили Одеса, Чорноморськ, Рені та Ізмаїл. Атаки були спрямовані на склади, термінали та об’єкти портової логістики.

СЕРПЕНЬ

У серпні 2023 року українські війська звільнили село Роботине в Запорізькій області. Просування на цій ділянці дозволило прорвати одну з ліній російської оборони та створило передумови для подальшого тиску на напрямок Токмака.

Бої на півдні залишалися інтенсивними, просування відбувалося поступово в умовах мінних полів і укріплених позицій.

Того ж місяця в Києві завершили заміну радянського герба на монументі «Батьківщина-мати». На щиті встановили український Тризуб. Роботи тривали в межах процесу декомунізації та оновлення державних символів.

ВЕРЕСЕНЬ

У вересні 2023 року українські війська звільнили Андріївку та Кліщіївку на південь від Бахмута. Це дозволило покращити тактичне положення українських сил на цьому напрямку та створило додатковий тиск на російські підрозділи.

6 вересня російські війська завдали удару по ринку в Костянтинівці на Донеччині. Внаслідок обстрілу загинули щонайменше 16 мирних жителів, десятки людей отримали поранення.

22 вересня українські сили завдали ракетного удару по штабу Чорноморського флоту Росії в окупованому Севастополі. Будівля зазнала пошкоджень, російська сторона повідомляла про втрати серед військових.

ЖОВТЕНЬ

5 жовтня 2023 року російська ракета влучила у село Гроза в Харківській області. Унаслідок удару загинули 59 мирних жителів. Атака стала однією з наймасштабніших за кількістю жертв серед цивільного населення за час повномасштабної війни.

У жовтні російські війська розпочали масштабний наступ на Авдіївку. У боях брали участь значні сили бронетехніки та піхоти. Попри спроби просування, лінія фронту змінювалася незначно.

Бої за Авдіївку стали одними з найінтенсивніших на фронті наприкінці року.

ЛИСТОПАД

У листопаді 2023 року українські війська вели бої за плацдарм поблизу села Кринки на лівобережжі Херсонської області. Українські підрозділи намагалися закріпитися на зайнятих позиціях і розширити контроль над окремими ділянками.

Російські війська активно застосовували артилерію та безпілотники, зокрема дрони типу «Шахед», для ударів по українських позиціях і об’єктах інфраструктури.

Лінія фронту залишалася динамічною, однак суттєвих змін у контролі територій протягом місяця не відбулося.

ГРУДЕНЬ

У грудні 2023 року українські сили завдали удару по великому десантному кораблю «Новочеркаськ» у Чорному морі. За повідомленнями української сторони, корабель зазнав суттєвих пошкоджень.

26 грудня Головнокомандувач Збройних сил України Валерій Залужний провів першу велику пресконференцію, під час якої окреслив бачення подальших дій та ситуації на фронті.

29 грудня Росія завдала масштабного ракетного удару по Києву та інших містах. Під обстріл потрапили військові, промислові та цивільні об’єкти, зокрема житлові будинки й навчальні заклади. Внаслідок атаки загинули та були поранені мирні жителі.

Що змінив 2023 рік

2023 рік став роком затяжної війни та поступового виснаження. Після стрімких змін 2022-го фронт стабілізувався, а бойові дії набули позиційного характеру.

• бойові дії зосередилися на сході та півдні країни, лінія фронту змінювалася повільно
• Бахмут став одним із символів тривалого виснажливого протистояння
• Україна розширила можливості далекобійних ударів, зокрема по об’єктах у Криму та в тилу російських сил
• контрнаступ на півдні показав складність прориву глибоко ешелонованої оборони
• російські атаки по цивільній та енергетичній інфраструктурі тривали протягом року
• міжнародна військова допомога стала системною і довгостроковою

До кінця року стало очевидно, що війна переходить у фазу довгого протистояння з поступовими змінами на окремих ділянках фронту.

2024 рік — війна на довгу дистанцію

2024 рік став роком тривалого протистояння без різких змін лінії фронту. Бойові дії залишалися інтенсивними, однак просування обох сторін було обмеженим. Війна дедалі більше залежала від технологій, дронів і далекобійних ударів.

Україна продовжувала адаптуватися до умов затяжної війни — як на фронті, так і в тилу.

СІЧЕНЬ

3 січня 2024 року відбувся великий обмін полоненими — 230 українських військових повернулися додому. На той момент – це був один із найбільших обмінів за час повномасштабної війни.

Упродовж місяця тривали бої за Авдіївку. Російські війська намагалися оточити місто, здійснюючи інтенсивні атаки з використанням артилерії та бронетехніки. Українські підрозділи утримували позиції та стримували просування противника.

Бої за Авдіївку залишалися одними з найінтенсивніших на фронті на початку року.

ЛЮТИЙ

8 лютого 2024 року президент України призначив Олександра Сирського на посаду Головнокомандувача Збройних сил України. Він замінив Валерія Залужного, який очолював ЗСУ з початку повномасштабного вторгнення.

17 лютого українські підрозділи залишили Авдіївку. Командування заявило, що рішення ухвалили з метою збереження особового складу та переходу на підготовлені оборонні рубежі.

Події лютого стали одними з ключових на початку 2024 року, поєднавши зміни у військовому керівництві та завершення тривалих боїв за Авдіївку.

БЕРЕЗЕНЬ

У березні 2024 року Росія розпочала нову хвилю масованих ракетних ударів по енергетичній інфраструктурі України. Атаки були спрямовані на електростанції та об’єкти передачі електроенергії в різних регіонах.

22 березня відбувся один із наймасштабніших ударів по енергосистемі від початку року. Під обстріл потрапила, зокрема, Дніпровська гідроелектростанція в Запоріжжі. Внаслідок атак було пошкоджено об’єкти генерації та передачі електроенергії, у частині регіонів виникли перебої з постачанням світла.

КВІТЕНЬ

11 квітня 2024 року російські війська завдали ракетного удару по Трипільській теплоелектростанції на Київщині. Внаслідок атаки станція була зруйнована.

Трипільська ТЕС забезпечувала електроенергією Київську, Черкаську та Житомирську області. Пошкодження об’єкта стало одним із найбільших ударів по українській енергогенерації навесні 2024 року та посилило навантаження на енергосистему.

ТРАВЕНЬ

У травні 2024 року російські війська розпочали наступальні дії на півночі Харківської області, зокрема в напрямку Вовчанська. Бої тривали в прикордонних районах, частина населених пунктів зазнала значних руйнувань.

Просування російських підрозділів на окремих ділянках становило кілька кілометрів. Місто Вовчанськ зазнало масштабних обстрілів і суттєвих пошкоджень.

У цей період в Україні набув чинності оновлений закон про мобілізацію. Біля територіальних центрів комплектування з’явилися черги — громадяни оновлювали військово-облікові дані у визначені законом строки.

ЧЕРВЕНЬ

30 червня 2024 року російські війська завдали удару по Харкову. Керована авіабомба влучила в термінал «Нової пошти». Внаслідок атаки були пошкоджені складські приміщення та інфраструктура об’єкта.

ЛИПЕНЬ

8 липня 2024 року Росія завдала масованого ракетного удару по Києву. Внаслідок атаки загинули 34 людини, понад сто отримали поранення. Пошкоджено десятки будівель, зокрема медичні та житлові об’єкти.

Одна з ракет влучила в дитячу лікарню «Охматдит». Під час обстрілу в медзакладі перебували пацієнти та персонал. Частина дітей і дорослих зазнали поранень.

У липні українські підрозділи залишили село Кринки на лівобережжі Херсонської області, де утримували плацдарм упродовж кількох місяців. Рішення було ухвалене після тривалих бойових дій та інтенсивних атак з боку російських військ.

СЕРПЕНЬ

У серпні 2024 року Україна отримала перші винищувачі F-16 від міжнародних партнерів. Літаки стали частиною посилення системи протиповітряної оборони та підготовки пілотів до нових форматів застосування авіації.

6 серпня українські війська розпочали операцію на території Курської області Росії. Бойові дії на цьому напрямку мали на меті послаблення російських позицій і перекидання резервів з інших ділянок фронту.

26 серпня Росія завдала одного з наймасштабніших комбінованих ударів по Україні, застосувавши понад сотню ракет і дронів. Атаки були спрямовані на енергетичну та промислову інфраструктуру.

ВЕРЕСЕНЬ

3 вересня 2024 року російські ракети влучили в територію Військового інституту телекомунікацій та інформатизації в Полтаві. Внаслідок удару загинули десятки людей, сотні отримали поранення.

4 вересня Росія завдала ракетних ударів по Львову. Пошкоджень зазнали будівлі в центральній частині міста, зокрема об’єкти історичної забудови. Серед постраждалих були мирні жителі.

ЖОВТЕНЬ

3 жовтня 2024 року російські війська встановили контроль над Вугледаром у Донецькій області. Бої за місто тривали тривалий час і супроводжувалися значними руйнуваннями.

Вугледар був одним із ключових напрямків на півдні Донеччини через своє розташування та контроль над логістичними шляхами.

ЛИСТОПАД

5 листопада 2024 року у США відбулися президентські вибори. Перемогу здобув Дональд Трамп, випередивши кандидатку від Демократичної партії Камалу Гарріс.

8 листопада США надали Україні дозвіл на застосування ракет ATACMS для ударів по військових цілях на території Росії. Це рішення розширило можливості України щодо ураження об’єктів у глибокому тилу.

15 листопада в Курській області Росії зафіксували бойові зіткнення між українськими підрозділами та військовими з КНДР, які, за повідомленнями, були залучені до підтримки російських сил.

21 листопада Україна подолала позначку у 1000 днів від початку повномасштабного вторгнення. Ця дата стала однією з хронологічних віх війни.

ГРУДЕНЬ

13 грудня 2024 року Росія завдала одного з найбільших комбінованих ударів по енергетичній інфраструктурі України. Під час атаки були застосовані крилаті ракети, балістичне озброєння та безпілотники. У низці регіонів зафіксували пошкодження об’єктів генерації та передачі електроенергії.

20 грудня Росія здійснила ракетний удар по Києву, застосувавши балістичні ракети. Унаслідок атаки в різних районах столиці виникли пожежі та були пошкоджені будівлі.

Що змінив 2024 рік

2024 рік закріпив характер війни як довготривалого протистояння з поступовими змінами на фронті.

• фронт залишався нестабільним, однак без різких проривів
• бойові дії дедалі більше залежали від технологій — дронів, високоточної зброї, авіації
• удари по енергетичній інфраструктурі знову стали системними
• географія бойових дій розширилася за межі лінії фронту
• міжнародна підтримка залишалася визначальним фактором оборони

До кінця року стало очевидно, що війна переходить у фазу стратегічного виснаження, де вирішальними є ресурси, технології та стійкість суспільства.

2025 рік — війна ресурсів і витривалості

2025 рік став продовженням затяжного протистояння. Лінія фронту залишалася нестабільною, однак масштабних проривів не відбулося. Війна дедалі більше залежала від технологій, виробництва озброєння та міжнародної підтримки.

Україна продовжувала адаптацію армії, розширення виробництва дронів і зміцнення протиповітряної оборони.

СІЧЕНЬ

У ніч на 1 січня 2025 року Росія здійснила атаку дронами по Києву. У Печерському районі зафіксовано влучання та пошкодження будівель, зокрема корпусу Національного банку та Будинку письменників. Унаслідок атаки загинули двоє людей, ще кілька осіб отримали поранення.

20 січня в США відбулася інавгурація Дональда Трампа, який офіційно став 47-м президентом країни. Церемонія проходила в ротонді Капітолія.

Упродовж місяця українські сили збільшили кількість ударів по нафтобазах та об’єктах паливної інфраструктури на території Росії. Такі атаки були спрямовані на ускладнення логістики та постачання для російських військ.

ЛЮТИЙ

У лютому 2025 року Росія продовжила масовані атаки безпілотниками по території України. У деякі дні кількість запущених дронів сягала кількох десятків або більше. 12 лютого українська протиповітряна оборона повідомила про перехоплення балістичних ракет над Києвом.

У цей період у Саудівській Аравії відбулася зустріч представників США та Росії. Переговори були присвячені питанням безпеки та війни в Україні.

Паралельно президент США Дональд Трамп публічно робив заяви щодо України та її керівництва. Частина цих висловлювань викликала критику з боку української влади та міжнародних партнерів.

Візит президента України Володимира Зеленського до Білого дому 28 лютого завершився публічною суперечкою з президентом США Дональдом Трампом.

БЕРЕЗЕНЬ

5 березня адміністрація президента США Дональда Трампа призупинила обмін розвідувальною інформацією з Україною. На фронті українські підрозділи повідомляли про просування на окремих ділянках поблизу Торецька та Покровська.

11 березня в Джидді відбулися переговори делегацій України та США. За підсумками зустрічі Вашингтон оголосив про відновлення безпекової допомоги. Українська сторона заявила про готовність до 30-денного припинення вогню за умови взаємності з боку Росії.

16 березня українські сили залишили більшу частину території Курської області Росії, зберігши контроль над невеликою ділянкою поблизу державного кордону.

23 березня в Ер-Ріяді представники США та України обговорили можливість запровадження мораторію на далекобійні удари та потенційне припинення вогню в акваторії Чорного моря.

КВІТЕНЬ

4 квітня Росія завдала ракетного удару по Кривому Рогу, застосувавши ракету «Іскандер-М». Унаслідок атаки загинули 20 людей, серед них — діти.

13 квітня відбувся подвійний ракетний удар по центру Сум. Загинули десятки людей, понад сто отримали поранення.

26 квітня, у день прощання з Папою Римським Франциском, відбулася зустріч президента України Володимира Зеленського з президентом США Дональдом Трампом. Переговори пройшли в Соборі Святого Петра. У Білому домі зустріч охарактеризували як продуктивну. Це була перша особиста зустріч двох лідерів після їхніх публічних розбіжностей у лютому 2025 року.

ТРАВЕНЬ

1 травня Україна і США підписали угоду про спільний видобуток корисних копалин. Згодом документ був ратифікований сторонами.

7 травня українські безпілотники здійснили атаки на військові об’єкти на території Росії, зокрема на аеродром Шайковка, де базуються літаки Ту-22М3 і зберігаються ракети Х-22, а також на авіабазу Кубинка, де розміщені винищувачі Су-27 і МіГ-29.

16 травня в Стамбулі відбулися переговори делегацій України та Росії. За підсумками зустрічі сторони домовилися про масштабний обмін полоненими. Це були перші прямі переговори між представниками двох країн за понад три роки.

ЧЕРВЕНЬ

1 червня Служба безпеки України повідомила про проведення операції під назвою «Павутина», спрямованої проти стратегічної авіації Росії. За даними української сторони, було уражено чотири військові аеродроми, де базуються бомбардувальники Ту-95МС, Ту-22М3 та літаки дальнього радіолокаційного виявлення А-50. У повідомленні зазначалося про застосування понад сотні безпілотників.

2 червня в Стамбулі відбувся другий раунд переговорів між делегаціями України та Росії. Сторони домовилися про обмін важкопоранених військових, молодших за віком військовослужбовців, а також про передачу тіл загиблих.

17 червня Росія здійснила масований ракетно-дроновий удар по Україні. У Києві внаслідок атаки загинули мирні жителі, понад сотню людей було поранено. Пошкоджень зазнали житлові будівлі та об’єкти інфраструктури.

ЛИПЕНЬ

У липні 2025 року збереглася тенденція до зростання кількості жертв унаслідок російських ударів по території України. За місяць Росія застосувала понад дев’ять тисяч одиниць озброєння, зокрема ракети різних типів, безпілотники та керовані авіабомби.

Російські війська продовжували атакувати прифронтові райони, зокрема об’єкти цивільної інфраструктури та сільськогосподарську техніку, що ускладнювало проведення польових робіт. Упродовж щонайменше семи днів місяця атаки безпілотниками супроводжувалися пусками балістичних і крилатих ракет. Для порівняння, у червні таких комбінованих атак було менше.

Серед наймасштабніших обстрілів липня були атаки 5, 10, 12, 16 та 21 числа, коли по території України запускали сотні безпілотників і десятки ракет різних типів.

23 липня в Києві відбулася акція протесту проти закону №12414. Подібні заходи, що отримали назву «Революція на картоні», пройшли також у десятках інших міст України.

Учасники вимагали збереження незалежності антикорупційних органів. Після суспільної реакції було ухвалено рішення про відновлення повноважень НАБУ та САП.

СЕРПЕНЬ

15 серпня в Анкориджі (США) відбувся саміт за участі президента США Дональда Трампа та президента Росії Володимира Путіна. Під час публічних заяв Трамп допустив можливість територіальних компромісів у межах потенційного врегулювання війни, що викликало реакцію української сторони.

18 серпня міністр оборони України Денис Шмигаль підтвердив запуск серійного виробництва української ракети «Фламінго». За його словами, дальність ураження перевищує 3 000 кілометрів.

ВЕРЕСЕНЬ

7 вересня 2025 року Росія здійснила комбіновану атаку по містах України із застосуванням ударних безпілотників, а також балістичних і крилатих ракет, зокрема типу «Іскандер-К».

Унаслідок удару вперше за час повномасштабної війни було пошкоджено Будинок Уряду України — зазнали руйнувань дах і верхні поверхи будівлі. На місці виникла пожежа, до її ліквідації залучили спеціальну техніку, зокрема авіацію ДСНС.

ЖОВТЕНЬ

У жовтні 2025 року українські сили завдали удару по Брянському хімічному заводу на території Росії. За повідомленнями, для атаки, зокрема, застосовувалися ракети Storm Shadow.

Паралельно в Європі зросла кількість інцидентів із невідомими безпілотниками поблизу стратегічних об’єктів. Зокрема, аеропорт Мюнхена тричі тимчасово припиняв роботу через появу дронів у повітряному просторі поблизу летовища — 2 жовтня, а також у наступні дні.

ЛИСТОПАД

У листопаді 2025 року Україна посилила далекобійні удари по об’єктах нафтової інфраструктури Росії. Безпілотники атакували порт Туапсе, а також нафтопереробні підприємства в Саратові, Енгельсі та Нижньокамську. Унаслідок атак виникли пожежі та були пошкоджені виробничі потужності.

Росія продовжила удари по українських містах. Під обстріли потрапили Тернопіль, Львів і Бурштин. У Тернополі ракета влучила в житловий будинок, загинули мирні жителі. Пошкоджень зазнали об’єкти енергетичної та цивільної інфраструктури.

Листопад став місяцем взаємних ударів по критично важливих об’єктах — енергетиці та паливній галузі.

ГРУДЕНЬ

15 грудня Служба безпеки України повідомила про ураження підводного човна класу «Варшавянка» в порту Новоросійська. За інформацією відомства, під час операції вперше були застосовані підводні безпілотні апарати Sub Sea Baby.

23 грудня українські підрозділи залишили Сіверськ у Донецькій області. У командуванні зазначили, що рішення було ухвалене для збереження особового складу в умовах переваги російських сил. Активна оборона міста тривала близько восьми місяців, а відхід здійснювався поетапно на підготовлені рубежі.

У грудні Україна суттєво наростила удари по енергетичній інфраструктурі Росії. Під атаки потрапили нафтопереробні заводи, нафтові термінали, морські об’єкти та елементи трубопровідної системи. Цей період став одним із найінтенсивніших за кількістю уражених об’єктів від початку повномасштабної війни.

Що змінив 2025 рік

2025 рік закріпив війну як протистояння ресурсів, технологій і стратегічної витривалості.

• бойові дії залишалися інтенсивними, однак лінія фронту змінювалася поступово
• Україна системно розширила далекобійні удари по енергетичній та нафтовій інфраструктурі Росії
• зросла роль морських і підводних безпілотних систем
• дипломатичний процес активізувався, водночас посилився політичний тиск з боку США щодо параметрів можливого врегулювання
• міжнародна підтримка залишалася ключовим фактором балансу сил

2025 рік показав, що війна дедалі більше залежить не лише від ситуації на фронті, а й від рішень зовнішніх партнерів, економічної стійкості та здатності сторін підтримувати тривалу інтенсивність бойових дій.

2026 рік — війна і переговори

2026 рік Україна зустріла в умовах затяжного протистояння. Після кількох років повномасштабної війни її характер дедалі більше визначали не лише бойові дії, а й дипломатичні процеси.

На міжнародному рівні посилилися переговорні зусилля. Активізувалися контакти за участі США, Росії та європейських партнерів, зросла кількість консультацій щодо можливих параметрів припинення вогню. Водночас збільшився і політичний тиск на сторони конфлікту з метою пошуку формули врегулювання.

Попри це, бойові дії тривали. Лінія фронту залишалася нестабільною на окремих ділянках, а атаки на інфраструктуру не припинялися. На початку року надії на деескалацію поєднувалися з усвідомленням, що війна ще далека від завершення.

СІЧЕНЬ

Січень 2026 року пройшов під знаком масованих ударів по енергетичній інфраструктурі України. 8 та 17 січня Росія здійснила серії ракетних і дронових атак, спрямованих на об’єкти електро- та газопостачання в кількох регіонах, зокрема в Дніпропетровській, Запорізькій, Київській та Львівській областях.

24 січня відбулася одна з наймасштабніших повітряних атак за весь час повномасштабної війни: було застосовано сотні безпілотників і ракети різних типів. Унаслідок ударів без електропостачання залишилися десятки тисяч домогосподарств, тисячі — без опалення. Пошкоджень зазнали об’єкти енергетичної та газової інфраструктури.

На тлі морозів до –18…–20 °C перебої зі світлом і теплом набули системного характеру. У частині житлових будинків тепло зникло на тривалий період.

За оцінкою уряду, ситуація з відключеннями у січні стала найскладнішою з кінця 2022 року.

Паралельно 23–24 січня в Абу-Дабі відбулися перші тристоронні переговори між Україною, США та Росією щодо можливих параметрів припинення бойових дій — на тлі триваючих обстрілів.

ЛЮТИЙ

Початок лютого 2026 року ознаменувався новою хвилею масованих ударів по енергетичній інфраструктурі України.

3 лютого після нічної атаки по об’єктах критичної інфраструктури Києва понад тисяча житлових будинків у Дарницькому та Дніпровському районах залишилися без теплопостачання.

7 лютого Росія здійснила одну з найбільших комбінованих атак, застосувавши сотні безпілотників і десятки ракет різних типів, зокрема крилаті та балістичні. Удари завдавалися хвилями — спочатку безпілотниками й балістикою, згодом крилатими ракетами, запущеними з моря та зі стратегічної авіації. Основні руйнування зафіксовано в західних областях.

Пошкоджень зазнали ключові підстанції, лінії електропередач та теплоелектростанції. Бурштинська ТЕС після ударів тимчасово припинила роботу.

Атаки відбувалися під час сильних морозів — температура місцями сягала –25 °C. У низці міст було порушено теплопостачання та електрозабезпечення житлових кварталів.

Попри тривалі блекаути, морози та перебої з теплом, українці шукали способи підтримувати одне одного й зберігати відчуття нормальності. У містах організовували спонтанні вуличні вечірки.

Як зазначали учасники й організатори таких подій, це був спосіб знизити рівень напруги, підтримати психологічну стійкість і продемонструвати, що повсякденне життя не зупиняється навіть у складних умовах.

Паралельно світова увага була прикута до Зимових Олімпійських ігор у Мілані та Кортіні. Напередодні старту вирішальних заїздів українського скелетоніста Владислава Гераскевича дискваліфікували через відмову змінити шолом, присвячений пам’яті українців, які загинули внаслідок війни.

Міжнародний олімпійський комітет послався на положення Олімпійської хартії щодо заборони демонстрацій під час змагань. Гераскевич заявив, що не готовий відмовитися від вшанування пам’яті загиблих. Рішення викликало широкий резонанс у міжнародних медіа та спортивній спільноті.

Інцидент став однією з найбільш обговорюваних подій Ігор 2026 року та підкреслив, що війна продовжує впливати не лише на фронт і дипломатію, а й на глобальні спортивні майданчики.

Україна продовжує боротьбу

Україна продовжує боротьбу. Повномасштабна війна триває вже чотири роки, а загалом протистояння, розв’язане Кремлем, — дванадцять років. Попри масовані обстріли, втрати та руйнування, держава зберігає керованість, армія — боєздатність, а суспільство — здатність адаптуватися до нових викликів. Українці щодня підтримують фронт, відновлюють зруйноване та вибудовують міжнародні союзи. Країна проходить через випробування війною, зберігаючи стійкість і право визначати власне майбутнє.