Минув рік з часу повномасштабного вторгнення Росії. Найстрашніше 24 лютого довжиною в рік. За цей час війна забрала життя десятків тисяч українців, ще мільйони змусила покинути свою Батьківщину.

У кожного з нас своя пам’ять про війну, кожен з нас згадає саме ті моменти, які запам’яталися йому найбільше. Мільйони кадрів, створені військовими фотографами та простими очевидцями подій створюють строкату мозаїку цього найважчого і найважливішого року в історії сучасної України.

Редакція Explainer спробувала зібрати саме ті кадри, які могли б найкраще відобразити основні події цих 12 місяців війни, місяць за місяцем.

ЛЮТИЙ

Близько четвертої ранку 24 лютого російський диктатор Путін оголосив про «спеціальну воєнну операцію» з метою нібито «демілітаризації та денацифікації України», розпочавши найкривавішу з 1945 року війну в Європі.

Плани вторгнення Росії до України почали активно обговорюватися ще з грудня 2021 року, тож коли вторгнення розпочалось – це не стало цілковитою несподіванкою.

Російські війська атакували Україну одразу з п’ятьох напрямків: найбільше вони просунулись на півдні України. В перші дні війни були захоплені стратегічно важливі міста Мелітополь та Бердянськ, ворог наблизився до Маріуполя.

У той же час плани Кремля захопити Київ за три дні провалилися: українські військові зупинили ворога на околицях столиці, збили темп його наступу та нав’язали позиційні бої.

У самій столиці були успішно знешкоджені численні диверсійні загони ворога.

Важливу роль у захисті Києва та інших українських міст зіграли Сили територіальної оборони, які були створені лише за кілька місяців до вторгнення.

Військові навчання тероборони у Києві. 12 лютого. Фото: Костянтин Чернічкін
Кияни залишають місто. 24 лютого. Фото: П’єр Кром, Getty Images
Тіло російського солдата під Харковом. 25 лютого. Фото: Tyler Hicks/The New York Times/Redux
Видача зброї українським добровольцям. 25 лютого. Фото: Бендан Гоффман, The New York Times / Redux

БЕРЕЗЕНЬ

У березні російські війська активно просувалися на півночі та півдні України, а також на сході Харківської, Луганської та Донецької областей.

2 березня був окупований Херсон, жорстокі бої точились біля Києва, Чернігова, Харкова. Російські війська без зупину обстрілювали Миколаїв та Маріуполь.

4 березня під час битви за Енергодар російськими військами було вчинено акт ядерного тероризму – захоплено Запорізьку АЕС.

16 березня було скинуто потужну авіабомбу на драматичний театр в Маріуполі, в якому переховувались сотні цивільних осіб, значна частина яких загинула.

Джордж Кебурія прощається зі своєю дружиною Маєю та дітьми, коли вони сідають у потяг до Львова на вокзалі в Одесі, 5 березня. Фото: Салван Джордж. The Washington Post / Getty Images
Український військовий на позиціях біля Демидіва. Київська область, Березень 2022. Фото: Максим Левін / REUTERS
Українці збираються під зруйнованим мостом, намагаючись втекти, перетинаючи річку Ірпінь на околицях Києва, 5 березня. Фото: Еміліо Морнатті / AP
Наслідки обстрілу пологового будинку в Маріуполі, 9 березня. Фото: Євген Малолєтка / AP
Життя у Київському метрополітені. Березень 2022. Фото: Facebook / Брагінський Віктор
Обстріл російським танком багатоквартирного будинку в Маруполі. 11 березня. Фото: Євген Малолєтка / AP
Наслідки ракетної атаки РФ на торговельно-розважальний центр “Ретровіль” у Києві. 20 березня. Фото: Владислав Мусієнко / УНІАН

КВІТЕНЬ

Якщо кінець лютого був часом швидкого наступу російських військ, то початок квітня був часом швидкого відступу росіян.

3 квітня ЗСУ двома ракетами БРК «Нептун» біля о. Зміїний поцілили у флагман ЧФ РФ — крейсер «Москва», який наступного дня при буксируванні затонув.

ЗСУ витіснили противника з Київщини та Чернігівщини. Тоді ж світ дізнався про масові військові злочини, які вчиняла армія РФ на тимчасово окупованих територіях. Різанина у Бучі стала символом звірств росіян. Прямо на вулицях міста лежали тіла убитих людей із зав’язаними руками. Також було виявлено численні масові поховання закатованих українців.

Незабаром повідомлення про тортури, зґвалтування та вбивства почали з’являтися у всіх місцях дислокації російських військ.

Армія РФ також регулярно обстрілювали українські міста – 8 квітня росіяни завдали ракетного удару по залізничному вокзалу в Краматорську, де здебільшого перебували жінки та діти. Тоді загинула 61 людина.

Рука мирної жительки Бучі у братській могилі. 3 квітня. Фото: Rodrigo Abd / AP Photo
Президент Володимир Зеленський у Бучі. 4 квітня. Фото: RONALDO SCHEMIDT / AFP
Буча після російської окупації. 6 квітня. Фото: Roman Pilipey / EPA
Бородянка. 9 квітня. Фото: Paula Bronstein

ТРАВЕНЬ

ЗСУ перейшли в контрнаступ Харківській області, у той час як росіяни перемістили основні свої зусилля на Луганський напрямок, де в районі Попасної, Кремінної, Лимана, Сєвєродонецька та Торського витіснили наші війська.

08.05 наші війська відступили з Попасної, а 14.05 з Рубіжного.

Російські війська безперервно обстрілювали Маріуполь протягом багатьох місяців, перетворюючи місто на суцільні руїни.

Останнім центром спротиву росіянам став завод “Азовсталь”, який героїчно захищали кілька тисяч українських солдатів, поліцейських та прикордонників, зокрема бійці батальйону «Азов».

16 травня за наказом командування захисники Маріуполя здалися у полон. Частину з них згодом вдалося обміняти.

Азовсталь”. Маріуполь. Фото: Дмитро Козацький
Ряди свіжих могил на кладовищі в селищі Новий Крим, що на околицях Маріуполя. 22 травня. Фото: Alexander Ermochenko / REUTERS
Поранений боєць полку «Азов» Михайло Діанов на заводі «Азовсталь» в оточеному російськими військами Маріуполі. Травень 2022 року. Фото: Дмитро Козацький

ЧЕРВЕНЬ

Росія продовжувала обстрілювати українські міста. Наприкінці червня армія РФ завдала ракетний удар по торговому центру у місті Кременчук.

24 червня після багатомісячних запеклих боїв російським військам вдалось захопити Сєвєродонецьк.

Тактика вогняного валу та практично необмежене використання боєприпасів дали змогу армії РФ поступово просуватися вперед і вичавлювати ЗСУ з Луганської та Донецької областей.

Наприкінці червня до України прибули перші надані США системи HIMARS. Вони суттєво змінять ситуацію на фронті, дозволивши Україні завдавати точних ударів по російським логістичним цілям.

Експрем’єр-міністр Великобританії Борис Джонсон разом із президентом Володимиром Зеленським оглядають знищену російську техніку на Михайлівській площі. 17 червня. Фото: Офіс президента
Ракетний удар по ТЦ Амстор у Кременчуці. 27 червня. Фото: Viacheslav Priadko / AP Photo
Розбір завалів у ТЦ “Амстор” у Кременчуці. Фото: Євген Завгородній / Телеграф

ЛИПЕНЬ

З липня ЗСУ під загрозою оточення вимушені були залишити Лисичанськ.

Російська армія активно обстрілювала українські міста, вбиваючи мирних мешканців: щодня зазнає ударів Харків, а  внаслідок ракетного удару по торговому центру та концертному залу у центрі Вінниці 14 липня загинули 23 особи.

Наприкінці червня українські військові вибили росіян із острова Зміїний, а вже 7 липня встановили на острові державний прапор.

Наприкінці липня стався вибух у колонії в окупованій Оленівці, в якій утримувались українські військовополонені.

За даними окупантів загинуло 53 полонених ЗСУ, переважно бійців «Азову». Українська сторона заявила, що підрив барака здійснили самі росіяни з метою приховування катувань і вбивств українських полонених.

Українські бійці встановлюють державний прапор на острові Зміїний в Чорному морі. 7 липня. Фото: Ukrainian armed forces / Reuters
Наслідки ракетного удару по Вінниці. 14 липня. Фото: ДСНС
Українські військові ведуть вогонь з британської гаубиці M777 на передовій у Харківській області. 21 липня. Фото: REUTERS / Gleb Garanich
Колонія в Оленівці, Донецька область. 29 липня. Фото: АР

СЕРПЕНЬ

Це був перший місяць масштабного вторгнення, коли російській армії не вдалося захопити жодного українського міста.

До Дня Незалежності України в центрі Києва виставили розбиту російську військову техніку.

Президент Зеленський записав звернення з нагоди свята – на фоні того, що залишилось від російських танків.

“Якщо росіяни планували провести парад в українській столиці, то лише в такому форматі”, – заявив він.

ЗСУ продовжили активно використовувати HIMARS для руйнування логістики ворога на окупованій Херсонщині.

Вперше обстрілів зазнали воєнні об’єкти окупантів в окупованому Криму, зокрема, Новофедорівка, Севастополь та Джанкой.

Виставка розбитої російської військової техніки на Хрещатику (Київ). 20 серпня. Фото: Andrew Kravchenko / AP Photo

ВЕРЕСЕНЬ

У вересні українські військові провели успішний контрнаступ на Харківщині: звільнили Балаклію, Ізюм, Куп’янськ, а згодом і Лиман. На територіях, що перебували під російською окупацією, почали виявляти масові поховання. Слідчі почали збирати докази воєнних злочинів.

На тлі успіхів ЗСУ, російська влада поспіхом провела на захоплених територіях України псевдореферендуми і внесла чотири українські області – Запорізьку, Херсонську, Донецьку та Луганську – до складу РФ.

Ексгумація тіл у місці масового поховання в Ізюмі. 17 вересня. Фото: REUTERS / Gleb Garanich

ЖОВТЕНЬ

8 жовтня в результаті вибуху вантажівки було частково виведено з ладу Керченський міст.

10 жовтня російська влада завдала масованого ракетного удару по всій Україні, що було представлено як помсту за вибух на мосту.

Станом на 25.10. ворожими ракетними ударами було пошкоджено близько 40 % енергетичної інфраструктури України.

Потужний вибух зі стовпом полум’я пошкодив Кримський міст. 8 жовтня. Фото: AP Photo
Наслідки ракетного удару по Києву. 10 жовтня. Фото: Telegram / Володимир Зеленський
Зруйнований житловий будинок внаслідок ракетного обстрілу Києва. 17 жовтня. Фото: Офіс Президента

ЛИСТОПАД

Головною подією листопада стало звільнення Херсона і правобережних окупованих районів Херсонщини.

15 листопада Росія завдала масованого ракетного удару по Україні, внаслідок якого знов було пошкоджено енергосистему України, посилились віялові відключення електрики.

23 листопада російські загарбники знов завдали масованиого ракетного удару (70 ракет) по об’єктам енергосистеми України, внаслідок чого майже вся країна тимчасово опинилась без електрики.

Звільнений Херсон. 11 листопада. Фото: OLEKSANDER PERTSOVSKY / AFP via Getty Images
Знеструмлений Хрещатик у Києві. Листопад 2022. Фото: AP
Лікарі працюють із ліхтариками після того, як російські атаки призвели до відключення електроенергії у Києві. 30 листопада.
Фото: Abdullah Unver / Anadolu Agency via Getty Images

ГРУДЕНЬ

Тривають обстріли вздовж всієї лінії фронту, активні бойові дії точились на східних ділянках — на східних околицях Бахмута, де намагалися наступати росіяни і на захід від Кремінної і Сватового, де росіяни вимушені були стримувати натиск ЗСУ.

16 грудня російські загарбники завдали найбільшого удару по енергетиці України. Всього ворог випустив 98 ракет та здійснив понад 65 обстрілів з РСЗВ. В деяких регіонах (зокрема, Харків, Кривий Ріг) зникло електропостачання.

Ще один масований ракетний удар було завдано 29 грудня.

Звалище снарядів на околицях Харкова, якими росіяни обстрілювали місто. Грудень 2022. Фото: AP Photo / Libkos
Жінки сидять у підвалі, поки поруч триває російський обстріл. Соледар, 21 грудня. Фото: Kostyantyn Liberov / AP Photo

СІЧЕНЬ 2023 РОКУ

Вздовж всієї лінії фронту тривали обстріли, активні бойові дії точились на східних ділянках — в районах Бахмута та Соледара, де намагалися наступати росіяни і на захід від Кремінної і Сватового, де росіяни вимушені були стримувати натиск ЗСУ.

На початку місяця росіяни перекинули з-під Бахмута під Соледар додаткові сили (переважно, загони ПВК «Вагнер») і спромоглися витіснити ЗСУ з міста (орієнтовно 12-14 січня).

Також ворог просунувся на околиці Бахмута, шляхи постачання гарнізону опинились під вогневим контролем росіян.

Соледар 10 січня 2023 року. Фото: Twitter.com / Maxar
ЗСУ утримують Бахмут, тривають важкі бої. Січень, 2023. Фото: Радіо Свобода

ЛЮТИЙ

Російська пробують наступати одразу на п’ятьох напрямках на сході України, проте ніде не мають успіху. Особливо тяжкої поразки армії РФ було завдано під Вугледаром.

9 лютого Сили оборони України розбили чисельну штурмову бронегрупу російських військ: танки, бойові машини піхоти, бронетранспортери та інженерні машини розгородження.

За тиждень днів боїв російські війська втратили близько 130 одиниць техніки, в тому числі 36 одиниць танків.

24 лютого у річницю вторгнення президент України Володимир Зеленський звернувся до українців, назвавши рік від часу повномасштабного вторгнення РФ роком «болю, жалю, віри, єдності та незламності»:

“24 лютого мільйони з нас зробили вибір: не білий прапор, а синьо-жовтий стяг. Не втеча, а зустріч. Зустріч ворога. Опір і боротьба. Це був рік болю, жалю, віри та єдності. І це рік нашої з вами незламності. Знаємо, що це буде роком нашої з вами перемоги”.

Наслідки інтенсивного артилерійського обстрілу ферм та полів на південний захід від села Павлівка Мар’їнського району Донецької області. 10 лютого 2023. Фото: Twitter.com / Maxar
Президент України Володимир Зеленський вручив бойові прапори військовим частинам Збройних Сил України та штурмовим бригадам «Гвардії наступу». 24 лютого 2023. Фото: Офіс Президента