Минув рік з часу повномасштабного вторгнення Росії. Найстрашніше 24 лютого довжиною в рік. За цей час війна забрала життя десятків тисяч українців, ще мільйони змусила покинути свою Батьківщину.
У кожного з нас своя пам’ять про війну, кожен з нас згадає саме ті моменти, які запам’яталися йому найбільше. Мільйони кадрів, створені військовими фотографами та простими очевидцями подій створюють строкату мозаїку цього найважчого і найважливішого року в історії сучасної України.
Редакція Explainer спробувала зібрати саме ті кадри, які могли б найкраще відобразити основні події цих 12 місяців війни, місяць за місяцем.
ЛЮТИЙ
Близько четвертої ранку 24 лютого російський диктатор Путін оголосив про «спеціальну воєнну операцію» з метою нібито «демілітаризації та денацифікації України», розпочавши найкривавішу з 1945 року війну в Європі.
Плани вторгнення Росії до України почали активно обговорюватися ще з грудня 2021 року, тож коли вторгнення розпочалось – це не стало цілковитою несподіванкою.
Російські війська атакували Україну одразу з п’ятьох напрямків: найбільше вони просунулись на півдні України. В перші дні війни були захоплені стратегічно важливі міста Мелітополь та Бердянськ, ворог наблизився до Маріуполя.
У той же час плани Кремля захопити Київ за три дні провалилися: українські військові зупинили ворога на околицях столиці, збили темп його наступу та нав’язали позиційні бої.
У самій столиці були успішно знешкоджені численні диверсійні загони ворога.
Важливу роль у захисті Києва та інших українських міст зіграли Сили територіальної оборони, які були створені лише за кілька місяців до вторгнення.
БЕРЕЗЕНЬ
У березні російські війська активно просувалися на півночі та півдні України, а також на сході Харківської, Луганської та Донецької областей.
2 березня був окупований Херсон, жорстокі бої точились біля Києва, Чернігова, Харкова. Російські війська без зупину обстрілювали Миколаїв та Маріуполь.
4 березня під час битви за Енергодар російськими військами було вчинено акт ядерного тероризму – захоплено Запорізьку АЕС.
16 березня було скинуто потужну авіабомбу на драматичний театр в Маріуполі, в якому переховувались сотні цивільних осіб, значна частина яких загинула.
КВІТЕНЬ
Якщо кінець лютого був часом швидкого наступу російських військ, то початок квітня був часом швидкого відступу росіян.
3 квітня ЗСУ двома ракетами БРК «Нептун» біля о. Зміїний поцілили у флагман ЧФ РФ — крейсер «Москва», який наступного дня при буксируванні затонув.
ЗСУ витіснили противника з Київщини та Чернігівщини. Тоді ж світ дізнався про масові військові злочини, які вчиняла армія РФ на тимчасово окупованих територіях. Різанина у Бучі стала символом звірств росіян. Прямо на вулицях міста лежали тіла убитих людей із зав’язаними руками. Також було виявлено численні масові поховання закатованих українців.
Незабаром повідомлення про тортури, зґвалтування та вбивства почали з’являтися у всіх місцях дислокації російських військ.
Армія РФ також регулярно обстрілювали українські міста – 8 квітня росіяни завдали ракетного удару по залізничному вокзалу в Краматорську, де здебільшого перебували жінки та діти. Тоді загинула 61 людина.
ТРАВЕНЬ
ЗСУ перейшли в контрнаступ Харківській області, у той час як росіяни перемістили основні свої зусилля на Луганський напрямок, де в районі Попасної, Кремінної, Лимана, Сєвєродонецька та Торського витіснили наші війська.
08.05 наші війська відступили з Попасної, а 14.05 з Рубіжного.
Російські війська безперервно обстрілювали Маріуполь протягом багатьох місяців, перетворюючи місто на суцільні руїни.
Останнім центром спротиву росіянам став завод “Азовсталь”, який героїчно захищали кілька тисяч українських солдатів, поліцейських та прикордонників, зокрема бійці батальйону «Азов».
16 травня за наказом командування захисники Маріуполя здалися у полон. Частину з них згодом вдалося обміняти.
ЧЕРВЕНЬ
Росія продовжувала обстрілювати українські міста. Наприкінці червня армія РФ завдала ракетний удар по торговому центру у місті Кременчук.
24 червня після багатомісячних запеклих боїв російським військам вдалось захопити Сєвєродонецьк.
Тактика вогняного валу та практично необмежене використання боєприпасів дали змогу армії РФ поступово просуватися вперед і вичавлювати ЗСУ з Луганської та Донецької областей.
Наприкінці червня до України прибули перші надані США системи HIMARS. Вони суттєво змінять ситуацію на фронті, дозволивши Україні завдавати точних ударів по російським логістичним цілям.
ЛИПЕНЬ
З липня ЗСУ під загрозою оточення вимушені були залишити Лисичанськ.
Російська армія активно обстрілювала українські міста, вбиваючи мирних мешканців: щодня зазнає ударів Харків, а внаслідок ракетного удару по торговому центру та концертному залу у центрі Вінниці 14 липня загинули 23 особи.
Наприкінці червня українські військові вибили росіян із острова Зміїний, а вже 7 липня встановили на острові державний прапор.
Наприкінці липня стався вибух у колонії в окупованій Оленівці, в якій утримувались українські військовополонені.
За даними окупантів загинуло 53 полонених ЗСУ, переважно бійців «Азову». Українська сторона заявила, що підрив барака здійснили самі росіяни з метою приховування катувань і вбивств українських полонених.
СЕРПЕНЬ
Це був перший місяць масштабного вторгнення, коли російській армії не вдалося захопити жодного українського міста.
До Дня Незалежності України в центрі Києва виставили розбиту російську військову техніку.
Президент Зеленський записав звернення з нагоди свята – на фоні того, що залишилось від російських танків.
“Якщо росіяни планували провести парад в українській столиці, то лише в такому форматі”, – заявив він.
ЗСУ продовжили активно використовувати HIMARS для руйнування логістики ворога на окупованій Херсонщині.
Вперше обстрілів зазнали воєнні об’єкти окупантів в окупованому Криму, зокрема, Новофедорівка, Севастополь та Джанкой.
ВЕРЕСЕНЬ
У вересні українські військові провели успішний контрнаступ на Харківщині: звільнили Балаклію, Ізюм, Куп’янськ, а згодом і Лиман. На територіях, що перебували під російською окупацією, почали виявляти масові поховання. Слідчі почали збирати докази воєнних злочинів.
На тлі успіхів ЗСУ, російська влада поспіхом провела на захоплених територіях України псевдореферендуми і внесла чотири українські області – Запорізьку, Херсонську, Донецьку та Луганську – до складу РФ.
ЖОВТЕНЬ
8 жовтня в результаті вибуху вантажівки було частково виведено з ладу Керченський міст.
10 жовтня російська влада завдала масованого ракетного удару по всій Україні, що було представлено як помсту за вибух на мосту.
Станом на 25.10. ворожими ракетними ударами було пошкоджено близько 40 % енергетичної інфраструктури України.
ЛИСТОПАД
Головною подією листопада стало звільнення Херсона і правобережних окупованих районів Херсонщини.
15 листопада Росія завдала масованого ракетного удару по Україні, внаслідок якого знов було пошкоджено енергосистему України, посилились віялові відключення електрики.
23 листопада російські загарбники знов завдали масованиого ракетного удару (70 ракет) по об’єктам енергосистеми України, внаслідок чого майже вся країна тимчасово опинилась без електрики.
Фото: Abdullah Unver / Anadolu Agency via Getty Images
ГРУДЕНЬ
Тривають обстріли вздовж всієї лінії фронту, активні бойові дії точились на східних ділянках — на східних околицях Бахмута, де намагалися наступати росіяни і на захід від Кремінної і Сватового, де росіяни вимушені були стримувати натиск ЗСУ.
16 грудня російські загарбники завдали найбільшого удару по енергетиці України. Всього ворог випустив 98 ракет та здійснив понад 65 обстрілів з РСЗВ. В деяких регіонах (зокрема, Харків, Кривий Ріг) зникло електропостачання.
Ще один масований ракетний удар було завдано 29 грудня.
СІЧЕНЬ 2023 РОКУ
Вздовж всієї лінії фронту тривали обстріли, активні бойові дії точились на східних ділянках — в районах Бахмута та Соледара, де намагалися наступати росіяни і на захід від Кремінної і Сватового, де росіяни вимушені були стримувати натиск ЗСУ.
На початку місяця росіяни перекинули з-під Бахмута під Соледар додаткові сили (переважно, загони ПВК «Вагнер») і спромоглися витіснити ЗСУ з міста (орієнтовно 12-14 січня).
Також ворог просунувся на околиці Бахмута, шляхи постачання гарнізону опинились під вогневим контролем росіян.
ЛЮТИЙ
Російська пробують наступати одразу на п’ятьох напрямках на сході України, проте ніде не мають успіху. Особливо тяжкої поразки армії РФ було завдано під Вугледаром.
9 лютого Сили оборони України розбили чисельну штурмову бронегрупу російських військ: танки, бойові машини піхоти, бронетранспортери та інженерні машини розгородження.
За тиждень днів боїв російські війська втратили близько 130 одиниць техніки, в тому числі 36 одиниць танків.
24 лютого у річницю вторгнення президент України Володимир Зеленський звернувся до українців, назвавши рік від часу повномасштабного вторгнення РФ роком «болю, жалю, віри, єдності та незламності»:
“24 лютого мільйони з нас зробили вибір: не білий прапор, а синьо-жовтий стяг. Не втеча, а зустріч. Зустріч ворога. Опір і боротьба. Це був рік болю, жалю, віри та єдності. І це рік нашої з вами незламності. Знаємо, що це буде роком нашої з вами перемоги”.
