Минуло три роки з початку повномасштабного вторгнення Росії. 24 лютого 2022 року стало найстрашнішим днем, що розтягнувся на роки боротьби. Війна забрала десятки тисяч життів, змусила мільйони покинути свої домівки, розділила життя українців на «до» і «після».

У кожного з нас – своя пам’ять про ці роки. Хтось згадує перші вибухи, хтось – евакуацію рідних, хтось – бої за рідне місто. Мільйони фотографій, зроблених військовими кореспондентами та очевидцями, створюють мозаїку найважчої і водночас найважливішої сторінки сучасної історії України.

Попри жорстокі бої на фронті, постійні удари «Шахедами» та ракетами, попри політичний тиск, зокрема з боку Трампа, який ставить під сумнів підтримку України, ми маємо зберігати витримку. Наша боротьба триває, і тільки єдність та незламність приведуть нас до перемоги.

Редакція Explainer зібрала фотографії, які могли б найкраще відобразити основні події цих трьох років війни, місяць за місяцем.

ЛЮТИЙ 2022 року

Близько четвертої ранку 24 лютого російський диктатор Путін оголосив про «спеціальну воєнну операцію» з метою нібито «демілітаризації та денацифікації України», розпочавши найкривавішу з 1945 року війну в Європі. Про плани вторгнення говорили ще з грудня 2021-го, тож атака не стала несподіванкою.

Росіяни вдарили з п’яти напрямків, найбільше просунувшись на півдні. У перші дні окупували Мелітополь і Бердянськ, підійшли до Маріуполя. Водночас план швидкого захоплення Києва провалився: українські військові зупинили ворога на околицях, сповільнили наступ і перейшли до позиційних боїв. У столиці ліквідували диверсійні групи.

Велику роль у захисті Києва та інших міст відіграли Сили тероборони, створені всього за кілька місяців до вторгнення.

Військові навчання тероборони у Києві. 12 лютого. Фото: Костянтин Чернічкін
Кияни залишають місто. 24 лютого. Фото: П’єр Кром, Getty Images
Тіло російського солдата під Харковом. 25 лютого. Фото: Tyler Hicks/The New York Times/Redux
Видача зброї українським добровольцям. 25 лютого. Фото: Бендан Гоффман, The New York Times / Redux

БЕРЕЗЕНЬ 2022 року

У березні російські війська активно просувалися на півночі та півдні України, а також на сході Харківської, Луганської та Донецької областей.

2 березня був окупований Херсон, жорстокі бої точились біля Києва, Чернігова, Харкова. Російські війська без зупину обстрілювали Миколаїв та Маріуполь.

4 березня під час битви за Енергодар російськими військами було вчинено акт ядерного тероризму – захоплено Запорізьку АЕС.

16 березня було скинуто потужну авіабомбу на драматичний театр в Маріуполі, в якому переховувались сотні цивільних осіб, значна частина яких загинула.

Джордж Кебурія прощається зі своєю дружиною Маєю та дітьми, коли вони сідають у потяг до Львова на вокзалі в Одесі, 5 березня. Фото: Салван Джордж. The Washington Post / Getty Images
Український військовий на позиціях біля Демидіва. Київська область, Березень 2022. Фото: Максим Левін / REUTERS
Українці збираються під зруйнованим мостом, намагаючись втекти, перетинаючи річку Ірпінь на околицях Києва, 5 березня. Фото: Еміліо Морнатті / AP
Наслідки обстрілу пологового будинку в Маріуполі, 9 березня. Фото: Євген Малолєтка / AP
Життя у Київському метрополітені. Березень 2022. Фото: Facebook / Брагінський Віктор
Обстріл російським танком багатоквартирного будинку в Маруполі. 11 березня. Фото: Євген Малолєтка / AP
Наслідки ракетної атаки РФ на торговельно-розважальний центр “Ретровіль” у Києві. 20 березня. Фото: Владислав Мусієнко / УНІАН

КВІТЕНЬ 2022 року

Якщо кінець лютого був часом швидкого наступу російських військ, то початок квітня був часом швидкого відступу росіян.

3 квітня ЗСУ двома ракетами БРК «Нептун» біля о. Зміїний поцілили у флагман ЧФ РФ — крейсер «Москва», який наступного дня при буксируванні затонув.

ЗСУ витіснили противника з Київщини та Чернігівщини. Тоді ж світ дізнався про масові військові злочини, які вчиняла армія РФ на тимчасово окупованих територіях. Різанина у Бучі стала символом звірств росіян. Прямо на вулицях міста лежали тіла убитих людей із зав’язаними руками. Також було виявлено численні масові поховання закатованих українців.

Незабаром повідомлення про тортури, зґвалтування та вбивства почали з’являтися у всіх місцях дислокації російських військ.

Армія РФ також регулярно обстрілювали українські міста – 8 квітня росіяни завдали ракетного удару по залізничному вокзалу в Краматорську, де здебільшого перебували жінки та діти. Тоді загинула 61 людина.

Рука мирної жительки Бучі у братській могилі. 3 квітня. Фото: Rodrigo Abd / AP Photo
Президент Володимир Зеленський у Бучі. 4 квітня. Фото: RONALDO SCHEMIDT / AFP
Буча після російської окупації. 6 квітня. Фото: Roman Pilipey / EPA
Бородянка. 9 квітня. Фото: Paula Bronstein

ТРАВЕНЬ 2022 року

ЗСУ перейшли в контрнаступ Харківській області, у той час як росіяни перемістили основні свої зусилля на Луганський напрямок, де в районі Попасної, Кремінної, Лимана, Сєвєродонецька та Торського витіснили наші війська.

8 травня наші війська відступили з Попасної, а 14 травня з Рубіжного.

Російські війська безперервно обстрілювали Маріуполь протягом багатьох місяців, перетворюючи місто на суцільні руїни.

Останнім центром спротиву росіянам став завод “Азовсталь”, який героїчно захищали кілька тисяч українських солдатів, поліцейських та прикордонників, зокрема бійці батальйону «Азов».

16 травня за наказом командування захисники Маріуполя здалися у полон. Частину з них згодом вдалося обміняти.

Азовсталь”. Маріуполь. Фото: Дмитро Козацький
Ряди свіжих могил на кладовищі в селищі Новий Крим, що на околицях Маріуполя. 22 травня. Фото: Alexander Ermochenko / REUTERS
Поранений боєць полку «Азов» Михайло Діанов на заводі «Азовсталь» в оточеному російськими військами Маріуполі. Травень 2022 року. Фото: Дмитро Козацький

ЧЕРВЕНЬ 2022 року

Росія продовжувала обстрілювати українські міста. Наприкінці червня армія РФ завдала ракетний удар по торговому центру у місті Кременчук.

24 червня після багатомісячних запеклих боїв російським військам вдалось захопити Сєвєродонецьк.

Тактика вогняного валу та практично необмежене використання боєприпасів дали змогу армії РФ поступово просуватися вперед і вичавлювати ЗСУ з Луганської та Донецької областей.

Наприкінці червня до України прибули перші надані США системи HIMARS. Вони суттєво змінять ситуацію на фронті, дозволивши Україні завдавати точних ударів по російським логістичним цілям.

Експрем’єр-міністр Великобританії Борис Джонсон разом із президентом Володимиром Зеленським оглядають знищену російську техніку на Михайлівській площі. 17 червня. Фото: Офіс президента
Ракетний удар по ТЦ Амстор у Кременчуці. 27 червня. Фото: Viacheslav Priadko / AP Photo
Розбір завалів у ТЦ “Амстор” у Кременчуці. Фото: Євген Завгородній / Телеграф

ЛИПЕНЬ 2022 року

З липня ЗСУ під загрозою оточення вимушені були залишити Лисичанськ.

Російська армія активно обстрілювала українські міста, вбиваючи мирних мешканців: щодня зазнає ударів Харків, а  внаслідок ракетного удару по торговому центру та концертному залу у центрі Вінниці 14 липня загинули 23 особи.

Наприкінці червня українські військові вибили росіян із острова Зміїний, а вже 7 липня встановили на острові державний прапор.

Наприкінці липня стався вибух у колонії в окупованій Оленівці, в якій утримувались українські військовополонені.

За даними окупантів загинуло 53 полонених ЗСУ, переважно бійців «Азову». Українська сторона заявила, що підрив барака здійснили самі росіяни з метою приховування катувань і вбивств українських полонених.

Українські бійці встановлюють державний прапор на острові Зміїний в Чорному морі. 7 липня. Фото: Ukrainian armed forces / Reuters
Наслідки ракетного удару по Вінниці. 14 липня. Фото: ДСНС
Українські військові ведуть вогонь з британської гаубиці M777 на передовій у Харківській області. 21 липня. Фото: REUTERS / Gleb Garanich
Колонія в Оленівці, Донецька область. 29 липня. Фото: АР

СЕРПЕНЬ 2022 року

Це був перший місяць масштабного вторгнення, коли російській армії не вдалося захопити жодного українського міста.

До Дня Незалежності України в центрі Києва виставили розбиту російську військову техніку.

ЗСУ продовжили активно використовувати HIMARS для руйнування логістики ворога на окупованій Херсонщині.

Вперше обстрілів зазнали воєнні об’єкти окупантів в окупованому Криму, зокрема, Новофедорівка, Севастополь та Джанкой.

Виставка розбитої російської військової техніки на Хрещатику (Київ). 20 серпня. Фото: Andrew Kravchenko / AP Photo

ВЕРЕСЕНЬ 2022 року

У вересні українські військові провели успішний контрнаступ на Харківщині: звільнили Балаклію, Ізюм, Куп’янськ, а згодом і Лиман. На територіях, що перебували під російською окупацією, почали виявляти масові поховання. Слідчі почали збирати докази воєнних злочинів.

На тлі успіхів ЗСУ, російська влада поспіхом провела на захоплених територіях України псевдореферендуми і внесла чотири українські області – Запорізьку, Херсонську, Донецьку та Луганську – до складу РФ.

Ексгумація тіл у місці масового поховання в Ізюмі. 17 вересня. Фото: REUTERS / Gleb Garanich

ЖОВТЕНЬ 2022 року

8 жовтня в результаті вибуху вантажівки було частково виведено з ладу Керченський міст.

10 жовтня російська влада завдала масованого ракетного удару по всій Україні, що було представлено як помсту за вибух на мосту.

Станом на 25.10. ворожими ракетними ударами було пошкоджено близько 40 % енергетичної інфраструктури України.

Потужний вибух зі стовпом полум’я пошкодив Кримський міст. 8 жовтня. Фото: AP Photo
Наслідки ракетного удару по Києву. 10 жовтня. Фото: Telegram / Володимир Зеленський
Зруйнований житловий будинок внаслідок ракетного обстрілу Києва. 17 жовтня. Фото: Офіс Президента

ЛИСТОПАД 2022 року

Головною подією листопада стало звільнення Херсона і правобережних окупованих районів Херсонщини.

15 листопада Росія завдала масованого ракетного удару по Україні, внаслідок якого знов було пошкоджено енергосистему України, посилились віялові відключення електрики.

23 листопада російські загарбники знов завдали масованиого ракетного удару (70 ракет) по об’єктам енергосистеми України, внаслідок чого майже вся країна тимчасово опинилась без електрики.

Звільнений Херсон. 11 листопада. Фото: OLEKSANDER PERTSOVSKY / AFP via Getty Images
Знеструмлений Хрещатик у Києві. Листопад 2022. Фото: AP
Лікарі працюють із ліхтариками після того, як російські атаки призвели до відключення електроенергії у Києві. 30 листопада. Фото: Abdullah Unver / Anadolu Agency via Getty Images

ГРУДЕНЬ 2022 року

Тривають обстріли вздовж всієї лінії фронту, активні бойові дії точились на східних ділянках — на східних околицях Бахмута, де намагалися наступати росіяни і на захід від Кремінної і Сватового, де росіяни вимушені були стримувати натиск ЗСУ.

16 грудня російські загарбники завдали найбільшого удару по енергетиці України. Всього ворог випустив 98 ракет та здійснив понад 65 обстрілів з РСЗВ. В деяких регіонах (зокрема, Харків, Кривий Ріг) зникло електропостачання.

Ще один масований ракетний удар було завдано 29 грудня.

Звалище снарядів на околицях Харкова, якими росіяни обстрілювали місто. Грудень 2022. Фото: AP Photo / Libkos
Жінки сидять у підвалі, поки поруч триває російський обстріл. Соледар, 21 грудня. Фото: Kostyantyn Liberov / AP Photo

СІЧЕНЬ 2023 РОКУ

Вздовж всієї лінії фронту тривали обстріли, активні бойові дії точились на східних ділянках — в районах Бахмута та Соледара, де намагалися наступати росіяни і на захід від Кремінної і Сватового, де росіяни вимушені були стримувати натиск ЗСУ.

На початку місяця росіяни перекинули з-під Бахмута під Соледар додаткові сили (переважно, загони ПВК «Вагнер») і спромоглися витіснити ЗСУ з міста (орієнтовно 12-14 січня).

Також ворог просунувся на околиці Бахмута, шляхи постачання гарнізону опинились під вогневим контролем росіян.

Соледар 10 січня 2023 року. Фото: Twitter.com / Maxar
ЗСУ утримують Бахмут, тривають важкі бої. Січень, 2023. Фото: Радіо Свобода

ЛЮТИЙ 2023 РОКУ

Російська пробують наступати одразу на п’ятьох напрямках на сході України, проте ніде не мають успіху. Особливо тяжкої поразки армії РФ було завдано під Вугледаром.

9 лютого Сили оборони України розбили чисельну штурмову бронегрупу російських військ: танки, бойові машини піхоти, бронетранспортери та інженерні машини розгородження.

За тиждень днів боїв російські війська втратили близько 130 одиниць техніки, в тому числі 36 одиниць танків.

24 лютого у річницю вторгнення президент України Володимир Зеленський звернувся до українців, назвавши рік від часу повномасштабного вторгнення РФ роком «болю, жалю, віри, єдності та незламності».

Наслідки інтенсивного артилерійського обстрілу ферм та полів на південний захід від села Павлівка Мар’їнського району Донецької області. 10 лютого 2023. Фото: Twitter.com / Maxar
Президент України Володимир Зеленський вручив бойові прапори військовим частинам Збройних Сил України та штурмовим бригадам «Гвардії наступу». 24 лютого 2023. Фото: Офіс Президента

БЕРЕЗЕНЬ 2023 РОКУ

9 березня, у день народження Тараса Шевченка, Росія завдала чергового масованого удару по Україні. Обстріл спричинив масштабні відключення електроенергії по всій країні та знеструмлення Запорізької атомної електростанції. Окупанти одночасно випустили шість ракет «Кинджал». Після удару над Києвом здійнявся густий дим.

17 березня Міжнародний кримінальний суд (МКС) в Гаазі видав ордери на арешт президента Росії Володимира Путіна.

Упродовж місяця точилися запеклі бої за Бахмут. Російські війська змогли закріпитися на сході та півдні міста, а український гарнізон продовжував героїчну оборону в умовах напівоточення. Окупанти також здійснювали атаки на захід від Кремінної, штурмували Авдіївку та Вугледар.

Дим над Києвом внаслідок масованого обстрілу, 9 березня 2023 року. Фото: Reuters
Авдіївка після російського обстрілу, 17 березня 2023 рік. Фото: Нацполіція

КВІТЕНЬ 2023 РОКУ

28 квітня дві російські ракети влучили в багатоповерховий будинок в Умані. Загинули 23 людини. Весь місяць продовжують точитися жорстокі бої за Бахмут, росіянам вдалось дійти до центра міста.

Частково зруйнований перший під’їзд багатоквартирного житлового будинку в Умані. Фото: ДСНС
Окупанти в Бахмуті, квітень 2023 рік. Фото: РИА Новости

ТРАВЕНЬ 2023 РОКУ

4 травня ЗРК Patriot вперше збиває російську «гіперзвукову» ракету Х-47 «Кинжал» над Києвом.

15 травня Президент Зеленський прибув із неоголошеним візитом до Британії, провів переговори з прем’єр-міністром Ріші Сунаком. Було узгоджено передачу Україні сотні далекобійних ракет, зокрема, ракет Storm Shadow.

Наприкінці травня росіяни захопили руїни Бахмута. Битва, яка тривала із серпня 2022 року, стала найкровопролитнішою з початку російського вторгнення, і найкривавішою битвою піхоти з часів Другої світової війни.  

Фото: Reuters
Президент України Володимир Зеленський та прем’єр-міністр Великої Британії Ріші Сунак, 15 травня 2023 року Twitter / Rishi Sunak

ЧЕРВЕНЬ 2023 РОКУ

На початку червня українські Сили оборони розпочали довгоочікуваний контрнаступ на південному та східному напрямках. Основні бої розгорнулися в Запорізькій області. Українські війська поступово просувалися вперед, звільняючи окуповані території, попри щільні мінні поля та укріплені позиції ворога.

Фото: Генштаб ЗСУ

6 червня російські війська здійснили теракт – підірвали Каховську гідроелектростанцію, спричинивши масштабну екологічну та гуманітарну катастрофу. Вода з водосховища затопила десятки населених пунктів на півдні України, зокрема в Херсонській області. Тисячі людей змушені були рятуватися від повені, а масштаби руйнувань і довгострокові наслідки цього злочину досі оцінюються.

Затоплені Олешки, 10 червня 2023 року. Фото: AP / Євген Малолєтка

23–24 червня світ став свідком безпрецедентних подій у Росії – заколоту ПВК «Вагнер». Євген Пригожин, лідер найманців, звинуватив російське командування у зрадах та невдалих рішеннях і повів своїх бійців на Москву. Колони «вагнерівців» безперешкодно зайняли Ростов-на-Дону та рушили вглиб країни, подолавши сотні кілометрів. Заколот тривав менше доби та завершився після переговорів Пригожина з Кремлем за посередництва Лукашенка.

Танк “вагнерівців” застряг біля цирку у Ростові-на-Дону, 24 червня 2023 року. Фото: Reuters

27 червня російська армія завдала ракетного удару по центру Краматорська. Ворог влучив у ресторан «Ria Pizza», де в той момент перебувало багато мирних жителів, журналістів та військових. Унаслідок атаки загинули щонайменше 13 людей, серед них і відома українська письменниця та військова медикиня Вікторія Амеліна.

Вікторія Амеліна

ЛИПЕНЬ 2023 РОКУ

17 липня українські морські дрони атакували Кримський міст, завдавши значних пошкоджень його конструкціям. Унаслідок удару рух автомобілів та залізничне сполучення були частково припинені, що суттєво ускладнило російську логістику на окупованому півострові.

Після виходу Росії із «зернової угоди» 17 липня ворог розпочав масовані удари по українській портовій інфраструктурі. Під обстріли потрапили Одеса, Чорноморськ, Рені та Ізмаїл.

Пошкоджена ділянка дороги на Керченському мосту після удару по ньому, 17 липня 2023 року. Фото з відкритих джерел
Росія знищує українське зерно. 24 липня 2024 року. Фото: Scott Peterson / Getty Images

СЕРПЕНЬ 2023 РОКУ

У серпні 2023 року українські війська звільнили село Роботине в Запорізькій області, прорвавши одну з ліній російської оборони та відкривши шлях для подальшого наступу на Токмак. Того ж місяця в Києві завершили заміну радянського герба на монументі «Батьківщина-мати» – тепер на щиті височіє український Тризуб, символ незламності та незалежності.

Звільнення села Роботине. Фото: Telegram Головнокомандувача ЗСУ Залужного
Український тризуб на щиті монумента «Батьківщина-мати» . Фото: Ян Доброносов

ВЕРЕСЕНЬ 2023 РОКУ

У вересні 2023 року ЗСУ звільнили Андріївку та Кліщіївку під Бахмутом, покращивши тактичне положення для подальшого наступу.

6 вересня росіяни обстріляли ринок у Костянтинівці, загинули щонайменше 16 мирних жителів.

22 вересня українська ракета влучила у штаб Чорноморського флоту РФ в окупованому Севастополі, завдавши значних втрат російському командуванню.

Після обстрілу Росією ринку у Костянтинівці, 6 вересня 2023 року. Фото: AP / Євген Малолєтка
Штаб Чорноморського флоту ВМФ Росії після атаки, 22 вересня 2023 року

ЖОВТЕНЬ 2023 РОКУ

5 жовтня Росія завдала ракетного удару по селу Гроза на Харківщині, вбивши 59 мирних жителів – майже третину населення. Того ж місяця російські війська розпочали новий масштабний наступ на Авдіївку, кидаючи в бій великі сили, але зазнаючи значних втрат. Бої за місто стали одними з найзапекліших на фронті.

Житель села Гроза, який вижив, серед загиблих односельців унаслідок російського ракетного удару. Фото: МВС
Фото: Нацгвардія / Facebook

ЛИСТОПАД 2023 РОКУ

Українські війська вели запеклі бої за плацдарм біля села Кринки на лівобережжі Херсонщини, намагаючись закріпитися та підготуватися до подальшого наступу. Росія активно використовувала дрони-камікадзе «Шахед» для масованих атак на українські об’єкти, зокрема на критичну інфраструктуру. Тиск з боку Росії не зменшувався, але українські сили продовжували ефективно відбивати удари.

Морські піхотинці десантуються на острови поблизу лівого берега на Херсонщині. Фото: AP / Alex Babenko
Генерал Наєв з уламками “Шахеда”. Фото: Пресслужба командування Об’єднаних сил ЗСУ

ГРУДЕНЬ 2023 РОКУ

У грудні 2023 року Україна здійснила успішну атаку на російський десантний корабель «Новочеркаськ», що зазнав серйозних пошкоджень у Чорному морі.

26 грудня генерал Валерій Залужний провів свою першу велику пресконференцію, де окреслив стратегію ЗСУ на майбутнє.

29 грудня Росія завдала найбільшого зимового ракетного удару по Києву. Атаки зазнали військові та промислові об’єкти, а також об’єкти критичної і цивільної інфраструктури, серед них – пологовий будинок, навчальні заклади, багатоповерхові та приватні житлові будинки, комерційний склад та паркувальний майданчик. Більше 100 людей постраждали, щонайменше 20 – загинули. 

Фото: ЕРА
Фото: Reuters

СІЧЕНЬ 2024 РОКУ

 3 січня відбувся великий обмін полоненими  – 230 українських захисників повернулися додому.

У січні продовжувалися важкі бої за Авдіївку, де ЗСУ успішно утримували оборону, попри інтенсивні атаки росіян, які намагалися захопити місто. Бої за Авдіївку стали одними з найкривавіших на фронті.

Фото: телеграм-канал Володимира Зеленського
Фото: телеграм-канал Володимира Зеленського

ЛЮТИЙ 2024 РОКУ

8 лютого Олександр Сирський був призначений головнокомандувачем ЗСУ, замінивши на цій посаді Валерія Залужного.

17 лютого ЗСУ вийшли з Авдіївки, зберігаючи боєздатність та готуючи нові лінії оборони.

Олександр Сирський. Фото: ЗСУ
Вид на Авдіївський коксохім. Фото Мар’ян Кушнір

БЕРЕЗЕНЬ 2024 РОКУ

У березні 2024 року Росія розпочала нову хвилю масованих ракетних ударів по енергосистемі України, спричинивши серйозні пошкодження критичної інфраструктури.

22 березня ворог завдав наймасштабнішого удару по українській енергетиці ракетами та дронами, зокрема, атакувавши Дніпровську ГЕС у Запоріжжі.

Удар по ДніпроГЕС / Фото ДСНС

КВІТЕНЬ 2024 РОКУ

11 квітня росіяни ракетним ударом знищили Трипільську ТЕС на Київщині. Вона забезпечувала електроенергією три області: Київську, Черкаську та Житомирську.

Фото: telegraf.com.ua

ТРАВЕНЬ 2024 РОКУ

У травні Росія розпочала новий наступ на Харківську область, зокрема на місто Вовчанськ, намагаючись відтягнути українські війська з Донбасу та оточити Харків. За два тижні війська РФ пройшли на сім кілометрів углиб області, а ще за кілька тижнів перетворили Вовчанськ на руїни.

Біля українських ТЦК виникають величезні черги пов’язані з ухваленням закону про мобілізацію – українці поспішають оновити військово-облікові дані до 16 липня 2024 року.

Вовчанськ після кількамісячних боїв. Фото: Prezydentska.Bryhada / Facebook
Фото: Телеграф / Ян Доброносов

ЧЕРВЕНЬ 2024 РОКУ

30 червня російська армія атакувала Харків. Керована авіабомба влучила по терміналу “Нової пошти”.

Фото: Накипіло

ЛИПЕНЬ 2024 РОКУ

8 липня Росія завдала ракетного удару по Києву, внаслідок якого загинуло 34 людини, а 121 особа була поранена, серед яких 10 дітей. Унаслідок атаки пошкоджено 129 будівель, зокрема медичні та житлові об’єкти. Російська ракета поцілила в лікарню «Охматдит», у цей час в лікарні перебувало 627 дітей, восьмеро із них зазнали поранень, а двоє дорослих загинули.

У липні ЗСУ були змушені вийти з села Кринки на лівобережжі Херсонщини, де вони тримали плацдарм протягом майже 9 місяців, після інтенсивних атак російських військ.

Фото: КМВА
Село Кринки на Херсонщині. Фото: Telegram / Денис Казанський

СЕРПЕНЬ 2024 РОКУ

У серпні 2024 року Україна отримала перші літаки F-16, які згодом успішно використовиватимуть для перехоплення ракет під час масованих атак РФ.

6 серпня ЗСУ розпочали Курську операцію, спрямовану на ослаблення російських позицій на сході.

26 серпня Росія завдала один із наймасштабніших ударів по Україні, запустивши щонайменше 127 ракет і 109 дронів.

Президент України Володимир Зеленський на тлі винищувачів F-16. Київська область, 4 серпня 2024 року. Фото: AP / Efrem Lukatsky
Українські військові на Курщині. Фото: Getty Images
Рятувальники гасять пожежі в Одеській області, 26 серпня 2024 року. Фото: ДСНС / Telegram

ВЕРЕСЕНЬ 2024 РОКУ

3 вересня дві російські ракети поцілили у Військовий інститут телекомунікацій та інформатизації у Полтаві. Загинуло 58 людей, поранено – понад 300.

4 вересня РФ завдала ракетних ударів по Львову, поціливши по центру міста. Більшість постраждалих об’єктів — це історична спадщина, кількість постраждалих сягає десятків, серед жертв є діти.

Фото: ДСНС
Фото: телеграм-канал Володимира Зеленського

ЖОВТЕНЬ 2024 РОКУ

3 жовтня Росія захопила стратегічно важливе місто Вугледар. Бої за нього тривали два роки.

Вугледар. Фото: Getty Images

ЛИСТОПАД 2024 РОКУ

5 листопада 2024 – Вибори президента США. У запеклій боротьбі перемогу здобуває Дональд Трамп, випередивши свого головного конкурента, віцепрезидента Камалу Гарріс.

8 листопада 2024 – США надають Україні офіційний дозвіл на завдання ударів по території РФ за допомогою ракет ATACMS.

15 листопада 2024 – У Курській області РФ зафіксовані бої між силами ЗСУ та підрозділами військових КНДР, які прибули для підтримки російських військ.

21 листопада 2024 – Опір України у повномасштабному вторгненні РФ триває понад 1000 днів, що стає символічною віхою в боротьбі проти агресора.

Фото: Chip Somodevilla / Getty Images

ГРУДЕНЬ 2024 РОКУ

13 грудня РФ завдала одного з наймасштабніших комбінованих ударів по енергетиці України, запустивши крилаті ракети, балістику та дрони.

20 грудня Росія завдала удару по Києву п’ятьма балістичними ракетами. Внаслідок атаки спалахнули пожежі у різних районах столиці.

Наслідки російського удару в Києві, 20 грудня 2024 року. Фото: КМВА

СІЧЕНЬ 2025 РОКУ

1 січня вночі ворог атакував дронами-камікадзе центр столиці – “прильоти” були у Печерському районі. Зокрема, горів дах корпусу Нацбанку та пошкоджено Будинок письмеників. Постраждали 7 людей, ще дві людини загинули: нейробіолог Ігор Зима та його дружина, біологиня Олеся Сокур.

20 січня Дональд Трамп офіційно став 47-м президентом Сполучених Штатів. Урочиста церемонія інавгурації через холод відбулася в ротонді Капітолія.

У січні ЗСУ нарощують кількість і масштаби ударів по російських нафтобазах.

Фото: телеграм-канал Реальний Київ
Інавгурація Дональда Трампа, 20 січня 2025 року. Фото: Morry Gash – Pool / Getty Images
Сили оборони повторно вдарили по нафтобазі у Рязані, 26 січня 2025 року. Фото: Генеральний штаб ЗС України

ЛЮТИЙ 2025 РОКУ

У лютому Росія майже щоночі випускає по Україні десятки й сотні дронів, а 12 лютого українська ППО збиває шість балістичних ракет над Києвом. Тим часом у Саудівській Аравії відбувається зустріч представників США та РФ, а Дональд Трамп розгортає інформаційну атаку проти Володимира Зеленського та України, поширюючи низку неправдивих заяв.

ППО Києва під час відбиття дронової атаки РФ. Фото: Reuters
Зустріч представників США та РФ у Ер-Ріяді, Саудівська Аравія, 18 лютого 2025 року

Україна продовжує боротьбу, демонструючи незламну волю до перемоги: триває третій рік повномасштабного вторгнення Росії та одинадцятий рік війни, розв’язаної Кремлем. Попри масовані атаки, руйнування та людські втрати, українці щодня доводять свою стійкість, зміцнюючи армію, підтримуючи економіку та гуртуючись у боротьбі за свободу. Країна вистояла перед численними випробуваннями й продовжує давати гідну відсіч ворогу.